Кілька українських президентів, колишніх урядовців, політиків, олігархів з’явилися на сайті «Архіву клептократії», безкоштовній інтернет-базі даних, яку днями презентував у Вашингтоні інститут імені Гадсона. Мета сайту – продемонструвати наскільки руйнівною є клептократія системи, коли державні посадовці керуються інтересами особистого збагачення. Наявність на сайті того чи іншого імені не свідчить про скоєння злочину, переконують експерти в коментарі для «Голосу Америки».
Рінат Ахметов, Леонід Черновецький, брати Клюєви, Павло Лазаренко, Юлія Тимошенко, Сергій Тігіпко, Семен Могилевич, Ігор Шаров, Вадим Рабінович, Петро Порошенко, Давид Жванія, Віктор Ющенко та Віктор Пінчук. Це лише деякі імена українців, які опинилися на сайті «Архіву клептократії».
Завдяки кропіткій праці упорядників сайту відвідувачі мають безкоштовний доступ до трьох тисяч первинних документів, які стосуються колишніх та нинішніх політиків з України, Росії, Грузії та Узбекистану.
«Ви не знайдене інформацію про щоденну корупцію. І ми наголошуємо на цьому. Ми звертаємо увагу на гроші на Заході. Як вони потрапляють сюди, вони не з’являються просто так у наших банках, в нерухомості, на території наших країн. Є люди, які допомагають завести ці гроші сюди. Саме за цим ми серйозно спостерігаємо», – коментує директор програми інституту Гадсона Джулі Девідсон.
Рух вкрадених грошей проходить три стадії, розповідають в інституті імені Гадсона.
Спершу гроші переводяться на рахунки офшорної компанії, яка прямо чи опосередковано належить власникові, потім він/вона перевозить членів своєї родини на захід з метою убезпечити своїх близьких від несподіванок на батьківщині. Під час третьої фази клептократ будує репутацію в новій країні, налагоджуючи тісні взаємини з впливовими людьми. Сюди входить і очищення своєї репутації в інтернеті – результати пошуку повинні містити позитивну інформацію, а не згадки про незаконні оборудки.
«Внесок сайту не лише у наданні фактів для зміни полеміки усередині таких країн, як Україна чи Росія, мета також у зміні полеміки у Вашингтоні, щоб тут було важко сказати: не доведено, що «містер Х» у чомусь задіяний, у той час, коли у вас є три тисячі документів. У Вашингтоні експерти турбуються про ризик для своєї репутації, коли вони отримують гроші з різних джерел. Мої друзі в Оксфорді, Кембриджі будуть думати, чи варто брати гроші від Фірташа чи Блаватника», – переконана Карен Давіша, автор книги «Путінська клептократія».
Вона додає, що США повинні триматись осторонь брудних грошей.
«Клептокартія є проблемою, яку кожна країна повинна вирішувати самостійно, в тому числі і США. Багаті українці, які вкрали гроші у власній країні, не повинні купувати репутацію у Вашингтоні. У США ми повинні тиснути на лобістів, на газети, на експертів, щоб і вони припинили брати брудні гроші», – додає Карен Давіша.
Девід Сеттер, американський журналіст, науковий співробітник Інституту з міжнародних відносин університету імені Джона Гопкінса переконаний, що існує ще одна проблема – заради приховування своїх злочинів проти власних громадян, клептократичні режими готові на будь-які кроки.
«У деяких частинах світу режими крадуть гроші у власних громадян, витрачають їх на Заході і при цьому налаштовують власне населення проти Заходу з тим, щоб приховати свої злочини. Це ситуація, яка може призвести до внутрішньої кризи на пострадянському просторі. Це може призвести до агресії. Наприклад, російська агресія проти України в першу чергу була викликана страхом, що клептократичний режим та клептократичні практики в країні опиняться під загрозою», – каже Девід Сеттер.
Експерти сподіваються, що на документи, розміщені на сайті, звернуть увагу як журналісти, так і представники правоохоронних органів. Боротьба з корупцією та клептократією повинна відбуватися по обидва боки Атлантичного океану, переконані упорядники сайту «Архів клептократії».