Не встиг стихнути скандал із публікацією даних журналістів, які працювали на окупованій частині Донбасу, як з’явилася нова загроза для української свободи слова. Уряд запропонував антипіратський законопроект, який майже одразу засудила низка журналістських організацій. І утискання ЗМІ владою, і захист персональних даних залишаються актуальними проблемами, говорять експерти.
Наразі Україна перебуває на 107-у місці в рейтингу свободи преси від «Репортерів без кордонів», але новий законопроект від Кабінету міністрів загрожує черговим падінням рейтингу. Принаймні так вважає ціла низка медіа-організацій. Серед них асоціація «Незалежні регіональні видавці України», Українська асоціація видавців періодичної преси, Національна спілка журналістів України і «Центр демократії та верховенства права».
Закон зокрема передбачає видалення інформації з вебсайтів без рішення суду – для цього достатньо, щоб до власника веб-сайту звернулися зі скаргою про порушення авторського права. Процедура доведення власності автором скарги в законі не передбачена, вважають експерти. Інформацію потрібно видалити впродовж доби після оповіщення.
Директор «Центру демократії та верховенства права» Тарас Шевченко заявив в коментарі Радіо Свобода, що порівнювати з Україною європейські країни, де діють схожі терміни і закони, некоректно. Механізм, через який можна голослівно заявити про порушення твого авторського права, навіть в Євросоюзі працює недосконало.
Наші колеги в європейських країнах тестували: подавали скарги на закриття сторінок, до яких не мали жодного стосунку. Після їхніх голослівних скарг сторінки були заблокованіТарас Шевченко
«Наші колеги в європейських країнах тестували, як там використовується подібне законодавство, і навмисно в рамках дослідження подавали скарги на закриття сторінок, до яких вони не мали жодного стосунку. Після їхніх голослівних скарг сторінки були заблоковані. В українських масштабах ця проблема може набути шалених розмірів», – наголосив Шевченко.
На його думку, цей закон дозволить заблокувати будь-яку сторінку на сайті будь-якого українського видання. Боротися із порушеннями авторського права, яких дуже багато, потрібно іншими методами, наголосив Шевченко.
Ситуація довкола сайту «Миротворець»
Проблему з іншим аспектом свободи слова, персональними даними, актуалізував інцидент із волонтерським проектом «Миротворець». 11 травня активісти опублікували в інтернеті список журналістів, які пройшли акредитацію у підтримуваних Росією бойовиків із Донецька і заявили, що ті співпрацювали з терористами. Більшість була російськими і закордонними журналістами, але були й українці. На думку медіа-юриста, цей конфлікт показав вразливість інтернету саме у роботі з персональними даними.
Всесвітні й українські журналістські організації, зокрема «Репортери без кордонів» і «Інститут медіа права» одностайно засудили як сам фонд «Миротворець», так і його неофіційних владних покровителів, зокрема народного депутата Антона Геращенка, який завжди публічно підтримував діяльність проекту.
Проте громадська думка в Україні розділилася. Зокрема прихильники «Миротворця» нагадали, що ті самі журналісти добровільно передавали телефони і електроні адреси бойовикам, та й взагалі такі дані не можна називати персональними. Представники проекту «Миротворець» 13 травня заявили, що закривається він через тиск так званих антиукраїнських журналістів і особисто заступника міністра інформаційної політики Тетяни Попової.
Мітинг прихильників сайту «Миротворець» біля Міністерства інформаційної політики, 19 травня 2016 року
Проте 19 травня волонтери повідомили про відновлення роботи, а через кілька годин під стінами Міністерства інформаційної політики відбулася акція на підтримку «Миротворця».
Мітинг прихильників сайту «Миротворець» біля Міністерства інформаційної політики, 19 травня 2016 року
Ініціаторами акції виступила організація «Січ», серед учасників були також ветерани добровольчого підрозділу «Київ-2», представники «Правого сектору» й інші бійці. Загалом під стіни міністерства прийшло близько 30 осіб. Були серед них і волонтери проекту «Миротворець», зокрема Ярослав Бондаренко. Він розкритикував роботу міністерства і закликав чиновників тісніше співпрацювати з волонтерами.
«Я вже пропонував, щоб ми увійшли до міністерства як спеціалісти. Наразі пропаганда проросійських бойовиків працює ефективніше, ніж ціле українське міністерство. В нас багато напрацювань, є багато волонтерів, які виконують величезний обсяг роботи, не маючи повноважень і ресурсу», – наголосив Бондаренко.
Незважаючи на протести чиновників, активістам вдалося пройти до міністерства, де вони чекали, поки до них не приїхала заступник міністра Тетяна Попова.
Спілкуватися із Поповою ніхто не збирався. Ми збиралися поспілкуватися з кимось більш компетентнимСергій Боднар
«Спілкуватися із Поповою ніхто не збирався. Ми збиралися поспілкуватися з кимось більш компетентним. Пріоритетно це був Юрій Стець, який мав би відреагувати на таку неординарну подію – пікет під його міністерством. Власне особа Тетяни Попової є негідною займати будь-яку посаду в даному міністерстві», – заявив один із організаторів акції Сергій Бондар.
Проте після спілкування організатори акції відмовилися від вимоги про звільнення і погодилися прийняти вибачення. Попова наголосила, що вона підтримує роботу і цінує роль «Миротворця» у виявленні бойовиків, але засуджує публікацію списків журналістів.
«От проти цієї ситуації я мала багато питань. І я їх пробувала вирішити – розмовляла із Антоном Геращенком, Миколою Княжицьким, Андрієм Тетеруком. Але, на жаль, це все не вирішувалося і не вирішувалося. Я не робила жодної заяви до будь-яких правоохоронних органів, я ніде не просила їх закривати. Я просила прибрати базу журналістів з відкритого доступу. Я вважаю, що мене підставили», – заявила Попова.
Заступник міністра повідомила, що наразі працює із оприлюдненою базою – вона відрізняється від списків міністерства. Попова також відмовилася сфотографуватися із банером «Миротворця». Спочатку нехай вибачаться за те, що назвали західних журналістів і мене «антиукраїнськими», наголосила заступник міністра.