Київ – Верховна Рада перейменувала переважну більшість міст і сіл, які підпадали під закон про декомунізацію. За нові назви голосувала більшість депутатів усіх фракцій, крім «Опозиційного блоку», представники якого виступили з осудом скасування назв радянського часу. Експерти ж вважають процес зміни назв міст і сіл в цілому позитивним, оскільки переважна більшість назв, які отримують населені пункти, є історичними. Окрім того, майже кожна нова назва схвалена Українським інститутом національної пам’яті та погоджена з місцевими громадами.
Близько 300 українських міст, селищ і сіл перейменували депутати Верховної Ради 19 травня на виконання закону про декомунізацію. Причому окремою постановою Верховна Рада перейменувала місто Дніпропетровськ на Дніпро.
Позафракційний депутат Андрій Денисенко, який балотувався від Дніпропетровської області, закликав перейменувати обласний центр. «Декомунізації чекають мільйони дніпрян. Народне волевиявлення з цього приводу вже відбулося, більшість мешканців міста називають його «Дніпро». Не повинне наше місто носити ім’я співорганізатора Голодомору Петровського», – сказав Денисенко.
Місто Дніпродзержинськ у Дніпропетровській області перейменували на Кам’янське, цю назву місто мало до 1936 року. В Донецькій області місто Артемове перейменовано на Залізне. Комсомольськ у Полтавській області відновило історичну назву Горішні Плавні.
Місто Ульянівка у Кіровоградській області перейменували на Благовіщенське, а місто Кузнецовськ у Рівненській області – на Вараш. Місту Цюрупинськ у Херсонській області повернули історичну назву Олешки, яку згадують із часів Київської Русі.
Крім того, парламент перейменував сотні сіл і селищ у різних областях.
За відповідний законопроект №4691 у рамках декомунізації проголосували 253 депутати.
Your browser doesn’t support HTML5
Парламент перейменував Дніпропетровськ на Дніпро (відео)
Ним село Чапаєве у Вінницькій області перейменовано на Нові Хоменки.
У Дніпропетровській області село Краснознам’янка стало Біляківкою, а село Радсело – селом Радісним, селище міського типу Брагинівка – смт Залізничне.
Пропозиції щодо заміни комуністичних назв міст і сіл підтримали всі фракції парламенту, крім «Опозиційного блоку».
Андрій Парубій
Спікер Андрій Парубій зауважив, що це голосування є знаковим для новітньої історії України. І пообіцяв завершити перейменування населених пунктів наступного четверга.
Сьогоднішнє голосування є знаковим. Нагадаю, що ми мали завершити декомунізацію ще в лютомуАндрій Парубій
«В нас є гарна традиція по четвергах ставити на голосування питання декомунізації. Сьогоднішнє голосування є знаковим. Нагадаю вам, що, згідно з законом, ми мали завершити декомунізацію ще в лютому», – нагадав депутатам спікер.
Наразі лишилося близько 10 назв, що підпадають під декомунізацію. Минулого ж четверга Верховна Рада підтримала постанови про перейменування понад 120 населених пунктів.
Олександр Вілкул
Депутат від «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул назвав перейменування Дніпропетровська та інших міст «національною ганьбою і свавіллям» і закликав зберегти нинішні назви. Проте частина депутатів на цю пропозицію відповіла вигуками «Ганьба!».
«Ми входимо в повне свавілля. Не можна цього робити! Якщо ви хочете дійсно об’єднати Україну – не спекулюйте на мовному питанні або на назвах! Хоча – нині у парламенті занадто великою є партія війни», – обурився опозиціонер.
Вікторія Сюмар
Якщо ви працюєте на користь країни, яка вбиває наших громадян, а не на Україну – нам вкрай важко буде будувати незалежну державуВікторія Сюмар
На це представник «Народного фронту» Вікторія Сюмар звинуватила самих опозиціонерів у розпалюванні ворожнечі всередині України.
«Якщо «Опоблок» говорить про партію війни – я можу її назвати. Якщо ви працюєте на користь країни, яка вбиває наших громадян, а не на Україну – нам вкрай важко буде будувати незалежну державу», – наголосила Сюмар.
Інший представник «Опозиційного блоку», Ігор Мірошниченко, закликав діяти щодо перейменування м’якше, віддавши основну ініціативу місцевим громадам.
Утім, переважна більшість українських політиків схвально оцінює перебіг декомунізації. Але частина експертів в окремих випадках висловлює сумніви щодо конкретної нової назви того чи іншого міста.
Декомунізація є успішною, але місцеві еліти часто не готові – експерт
Олександр Палій
Декомунізація української топоніміки відбувається загалом успішно, проблеми виникають лише в окремих випадках, визнає політолог та історик Олександр Палій. Він також припускає, що зміна назв у підсумку поліпшить ситуацію в українському суспільстві загалом.
Позитив – велетенський, бо людям показують справжні цінності. Це сприятливо впливає на українське суспільство в ціломуОлександр Палій
«Позитив – велетенський, бо людям показують справжні цінності. Коли ставимо мізки на місце, показуємо, що є добре, що – зле, це сприятливо впливає на українське суспільство в цілому. Здебільшого містам і селам повертають історичні назви. Хоча трапляються й «новороби». Місто Олешки на Херсонщині – взагалі унікальна історія. Там був порт із часів Київської Русі, з аналогічною назвою. Але назву містечка в радянський час замінили на Цюрупінськ, та й українським радянським поетам в певний період забороняли писати про море – виглядало так, що українську націю відтісняли від моря», – розповів Палій.
Водночас Олександр Палій визнає і проблеми, викликані неготовністю місцевих еліт до радикальних змін топоніміки. Так, за його словами, в одному випадку назва зазнає часткових змін. Як у випадку з Дніпропетровськом, якому дали народну скорочену версію радянського найменування – Дніпро. І тепер виникатиме плутанина між містом і річкою, визнає Палій. Іншим містом, щодо якого не вдається досягнути компромісу – це Кіровоград, назву якого місцева еліта готова змінити хіба що на Єлісаветград (це назва часів Російської імперії). Однак у цій та у подібних ситуаціях парламент, найімовірніше, зважить на пропозиції Інституту національної пам’яті, й такі населені пункти отримають назви, пов’язані з їхньою історією, або відновлять давні назви.
Володимир В’ятрович
За даними з Українського інституту національної пам’яті, у рамках декомунізації в Україні залишилось перейменувати близько 10 населених пунктів і один обласний центр – Кіровоград. Про це Радіо Свобода повідомив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Як поінформував В’ятрович, у четвер Верховна Рада України разом із Дніпропетровськом і Дніпродзержинськом дала нові назви понад 300 населеним пунктам України, таким чином, за його словами, процес декомунізації в Україні добігає кінця.
Водночас В’ятрович наголосив, що вважає неприпустимим збереження радянських назв населених пунктів зі зміною семантики, як це пропонували в Дніпропетровську та Комсомольську, що в Полтавській області.
«Ми виходили з двох критеріїв: пропозиції громадськості й можливість повернення історичних назв. Якщо не було пропозицій від громадськості або були пропозиції такі, як в Комсомольську, де заявляли – давайте перетлумачимо назву й будемо називатись на честь не комсомольців, а «молодих, енергійних людей» і так далі, то в таких випадках вступали в дію наші пропозиції, які базувались на історії чи історичній топоніміці. Ми вийшли на завершальний етап декомунізації», – сказав він.
Окрім того, в Інституті національної пам’яті уточнили, що нова назва Дніпропетровська українською мовою звучатиме як «Дніпро», а російською – «Днипро».