«Завдання України – послабити агресора» – Ільмі Умеров

Колишній голова Бахчисарайського району Криму Ільмі Умеров не визнає окупований Крим частиною Росії. Щодо нього порушена кримінальна справа про екстремізм, призначений Росією прокурор Криму Наталя Поклонська підозрює члена забороненого в Росії Меджлісу кримськотатарського народу в здійсненні публічних закликів і дій, «спрямованих на зміну територіальної цілісності Росії». Умеров не вважає свої дії і висловлювання екстремізмом і готовий це довести в суді.

– Ця справа й раніше могла з’явитися, але напередодні 18 травня – Дня депортації – відбувається чергова істерія, щоб кримських татар тримати в страху і в заціпенінні. 12 травня мені принесли повістку, запросили на бесіду до ФСБ. У документі нічого не говориться про звинувачення, але в розмові зі слідчим з'ясувалося, що йдеться про один-єдиний сюжет кримськотатарською телевізійному каналу АТР (ефір від 19 березня), де нібито публічно я закликав до якихось дій, що загрожують територіальній цілісності Росії. Я міг говорити про повернення Криму до складу України, міг говорити, що ми не визнаємо юрисдикції Росії в Криму, але у мене в лексиконі немає слів і закликів про насильство. Я понад 20 років є членом Меджлісу кримськотатарського народу. Меджліс – складова частина національного руху, він відомий всьому світу ненасильницькими методами боротьби.

– Який зараз Ваш статус? Наскільки Ви обмежені в пересуванні?

– У кримінальній справі я проходжу як підозрюваний, обмежений в пересуванні, дав підписку про невиїзд, дозволяється пересуватися в межах «Республіки Крим».

– Як проходять Ваші допити? Чи є у Вас адвокати, які стежать за тим, щоб не порушувалися процесуальні норми?

– Із числа кримських татар є два більш-менш відомих адвокати, які допомагають нам. Я їх запросив на першу бесіду, чи допит. Порадившись, ми вирішили – не давати свідчень відповідно до 51-ї статті Конституції Росії, скористалися цим правом. Ми не дали свідчень, але пообіцяли, що протягом декількох днів відновимо в пам'яті той репортаж або прямий ефір, в якому я брав участь, я його ще не переглянув. Відновлю в пам'яті і, порадившись з адвокатами, оберу тактику, як поводитися і захищатися, разом з адвокатами піду на такі допити.

– Які результати обшуку у Вашому домі? Що шукали і що знайшли?

– Офіційної версії, що шукали, немає. Звичайні питання, які ставлять господарям будинку до початку обшуку: чи є у вас наркотичні речовини, незареєстрована зброя, якісь інші заборонені речі? Я сказав, що ні. Вони, мабуть, не знайшли нічого, що їх цікавить, нічого не вилучили. Запротоколювали, дали мені примірник документа. Він залишився у адвоката. Думаю, це була формальність, яка необхідна для того, щоб запустити кримінальну справу.

– Навіщо приїхав цілий автобус з ОМОНом, бронежилети, маски? Чого вони побоювалися?

– Це складова частина акції залякування. Про обшук оголосили несподівано. Мої прихильники, які зібралися біля будівлі ФСБ в Сімферополі, мабуть, дорогою обдзвонювали одне одного. І поки ми сюди (в Бахчисарай – ред.) приїхали, кілька сотень людей зібралося біля мого будинку. Силовики, мабуть, цю інформацію теж мали. Дорогою ми зупинилися біля районного відділку внутрішніх справ і щось чекали. Я сидів з ними в «газельці». Потім під'їхав КАМАЗ, завантажений взводом солдатів, підрозділом чи то «Беркуту», то чи то ОМОНу, не звернув уваги, бо я одразу зайшов в будинок і більше не виходив. Цей загін немов забезпечував порядок. Насправді вони просто своєю присутністю провокували людей. На їхню адресу кричали: «Ганьба!»

Прибічники Умерова біля його будинку, 12 травня 2016 року

– Чи отримуєте Ви якусь підтримку ззовні? Ви ж можете опинитися за ґратами? Напевно, про це думаєте.

– Чесно кажучи, про це не думаю. Якби думав, повинен був давно виїхати з Криму. Але у мене такої думки навіть не виникало. Я не збираюся їхати з Криму, це моя батьківщина і я хочу жити тут. Якщо будуть якісь репресії, то готовий їх приймати, перебуваючи в Криму. Їхати з півострова не збирався і не збираюся, навіть якби була така можливість.

– Контрольований Росією Верховний суд Криму 26 квітня визнав Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією, заборонив його діяльність у Росії. Що фактично відбулося: арешт майна, відбирання власності, вилучення документів, штампів, печаток?

– Все, що ви перерахували, відбулося набагато раніше – до ухвалення «прокурором» Криму Поклонською постанови про заборону діяльності Меджлісу. Вона, до речі, ухвалила постанову з серйозними порушеннями, до рішення суду. Ми і так знаємо, що чесних і об'єктивних судів в Росії немає. Вони виконують прохання політиків з кон'юнктурних міркувань.

Наталя Поклонська

– Що переповнило чашу терпіння російської влади, яка до цього не раз критикувала Меджліс, був інформаційний прес, але конкретних дій не робилося?

– Останніми краплями стали виступи наших лідерів на заходах ООН, в Раді Європи, в Парламентській асамблеї Ради Європи, в Євросоюзі і зустрічі з окремими європейськими лідерами. Наприклад, засідання центральної виконавчої ради Всесвітнього конгресу кримських татар відбулося у Вільнюсі. Нас приймали президент, спікер парламенту, прем'єр-міністр. Мустафі Джемілєву дали почесного професора в провідному виші Литви.

Потім Мустафа-ага і Рефат Чубаров брали участь (щоправда, в кулуарах) в саміті Організації ісламського співробітництва, який відбувався у Стамбулі. Там були представники, лідери понад 80 країн, які вважають себе ісламськими. Ці фактори, мабуть, і переповнили чашу терпіння Кремля. Росія не дуже дружить із забезпеченням прав людини. Крим же тепер – Росія, вони вважають його (я, до речі, це не визнаю і завжди це підкреслюю) своєю складовою частиною. На всій території Росії єдиний нескорений народ – це кримські татари, більшість з нас до цих пір не визнають юрисдикцію Росії в Криму.

– За інформацією контрольованої Росією прокуратури Криму, лідери Меджлісу співпрацюють з найманцями терористичних організацій, такими як турецькі «Сірі вовки» і «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі». Як Ви прокоментуєте ці формулювання російської влади?

– Вони для себе вигадують якусь брехню, самі в неї вірять і починають старанно з цим боротися. Так сталося з «Хізб ут-Тахрір», так сталося з Меджлісом кримськотатарського народу. Вони визнали їх екстремістськими організаціями і тепер дуже активно борються. Меджліс існує вже понад 25 років. Поки була юрисдикція України, в Криму не спостерігалося жодного теракту. Нікому в голову не приходило визнати Меджліс екстремістською організацією. Тепер і загроза тероризму раптом з'явилася в повітрі, і борються з нею дуже активно, і на обшуки приїжджають з «Беркутом», звинувачуючи абсолютно мирних людей в якихось терористичних прагненнях. За «Сірих вовків» не знаю – чи є визнання їх екстремістською організацією на території Росії чи ні. Але імідж їх дуже близький до іміджу «Хізб ут-Тахрір». Відповідь така. Самі для себе придумали проблему, роблять вигляд, що з нею борються, потім звітують, що вони її перемогли.

– Два лідери Меджлісу вислані за межі Криму – Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров. Їм заборонено в'їзд до Росії. До Криму їх не пускають. Чи є вони сьогодні моральними авторитетами для кримських татар?

Мустафа Джемілєв

​– Відповідь однозначна – так. Не просто моральні авторитети, вони символи боротьби в національному русі, особливо Мустафа Джемілєв. Він визнаний лідер, уособлює, символізує національний рух. Це особистість, яку знає весь світ, тобто величина не російська, не українська, а світова.

– Водночас, два роки тому в Криму було створено рух «Єдність Криму», заснований колишнім членом української Партії регіонів Сейтумером Німетуллаєвим, інший громадський рух «Крим» – Ремзі Ільясовим. Обидва об'єднання активно співпрацювали з російською владою всупереч бажанню Меджлісу. Говорити про єдність кримських татар складно на тлі цих перерахованих прізвищ і організацій. Ви їх вважаєте колабораціоністами?

– Їх такими вважає переважна більшість кримськотатарського народу. Це були спроби підмінити представницький орган кримських татар Меджліс якимись громадськими організаціями, які назвали «Кирим бірлігі – Єдність Криму» і «Кирим». Спочатку спробували дати ініціативу «Кирим бірлігі». Вони не потягнули. Ніякого авторитету серед населення у них не було і зараз немає. «Кирим», який очолює Ремзі Ільясов, в основному працює на так званих залежних людей: це держслужбовці, працівники бюджетних сфер, бізнесмени, яким весь час погрожують: «Якщо ти не будеш з нами співпрацювати, не зможеш розвивати свій бізнес». Ось такими категоріями людей зазвичай заповнюють зали, роблять картинку. Насправді, окремо у них нічого не вийшло. Потім ФСБ через якісь загальні збори намагалася їх об'єднати, зробити один єдиний рух, але амбіції лідерів не дозволили їм навіть дружити між собою. Вони почали звинувачувати один одного, хто ближче до корита, тобто до влади, хто більш вірний... Об'єднання не відбулося, результат був провальним.

– Однак влада зробила ставку на муфтія кримськотатарського народу Еміралі Аблаєва. Була картинка, як Ви говорите, були і зацікавлені люди.

– Я вважаю, що ця ініціатива теж провалилася, не принесла владі запланованого успіху. Скажу так, муфтій один принесе шкоди більше кримськотатарському народу, ніж Ільясов, Німетулаєв і ще деякі так звані «хороші» татари, разом узяті. Муфтій – лідер структури, яка адмініструє релігійні організації, мечеті, призначає імамів. У них є певний вплив на певне коло людей. Але серед простих людей, які поважають себе, цей напрямок діяльності влади викликає лише роздратування. Муфтія відкрито називають продажним. Владу як не любили, так і не люблять. Серед кримських татар більше прихильників Росії, відверто кажучи, не стало. Муфтій виконує свої обов'язки, очолює структуру, яку колись ми самі ж і створювали. Структуру ламати або знищувати, я думаю, ми собі не дозволимо. Коли буде сприятливий період, коли територіальна цілісність України буде відновлена і в Криму буде кримськотатарська автономія, ми просто переоберемо, і буде у нас інший муфтій.

– Коли минулого року Ленур Іслямов і його соратники організували блокаду, в тому числі відрізали Крим від електрики, був помітний розкол в кримськотатарському співтоваристві. Той же Ремзі Ільясов заявив, що буде домагатися визнання геноцидом блокади півострова, який здійснює Меджліс. Чи не вважаєте блекаут помилкою?

– Блекаут підтриманий урядом України. Міністерство енергетики не підписало договір з Росією на постачання електроенергії. Наразі електроенергія не надходить з материкової України на територію Криму. Вона вся генерується в Криму, якась невелика частина надходить з Краснодарського краю. Не буду детально зупинятися на технічних питаннях, скажу простою мовою. Енергетика Криму як кровоносна система людини. Від серця на периферію йде кровопостачання, але не навпаки. Тобто електроенергія з Джанкоя поширюється на весь Крим, а з Керчі в зворотному порядку в Джанкой – система на це не розрахована і вимагає дуже великих вливань.

Блокада Криму. Вересень 2015 року

– Блекаут б'є по простих людях.

– Коли дві держави між собою ворогують або воюють, завдання України – послабити суперника або послабити агресора. Зробити так, щоб електроенергія для росіян в Криму обходилася дорожче. Це підтверджується багатьма претензіями уряду Криму і Міненерго Криму до такої організації, як «Крименерго». Крим зазнає колосальних збитків. Енергетика дуже дорого обходиться владі. Вони кажуть про судові процеси, я, щоправда, не знаю, в якому суді позивачі будуть щось стягувати з України, говорять про якісь санкції за завдані збитки. Росія і Україна – сторони, що воюють. Якщо з бюджету агресора йде більше грошей, значить, це його робить слабкіше. Думаю, що мета України була саме такою.

– Меджліс заборонений. Чи перетворився Меджліс кримськотатарського народу на підпільну організацію?

– Щоб ми припинили називати себе членом Меджлісу, для цього потрібно зібрати Курултай. Його в такій ситуації зібрати неможливо. Всі члени Меджлісу продовжують бути такими. Це не клуб за інтересами, а виборний представницький орган. Інша справа, що ми не можемо повноцінно працювати, але це ніяк не пов'язано з рішенням суду. Це пов'язано, скоріше, з позицією нині діючої пенсійної системи Криму російської влади. Офіси у нас давно відібрали, парку автомобілів немає, комп'ютерних центрів немає. Ми збираємося у когось вдома. Об'єднуємося за допомогою скайпу з тими, хто перебуває в Києві або в інших регіонах материкової України. Збираємо кворум і ухвалюємо рішення. Але після того, як було винесено рішення суду (не знаю, чи то це збіг, чи то це такий період, коли Мустафа-ага і Рефат Чубаров постійно в поїздках), Меджліс ми після 26 квітня не збирали. Нас не розпустили, ми не припиняли свою діяльність.

Рефат Чубаров

– Чи правильно я зрозумів, що за першої ж нагоди ви проведете збори, використовуючи скайп, інші комунікації і приватну квартиру?

– Теоретично – так. Наприклад, ми можемо зібратися у мене вдома, зазвичай 16-17 осіб, 8 осіб збираються на материку. Цього достатньо для кворуму і для ухвалення будь-якого рішення. Думаю, що за необхідності, якщо Чубаров оголосить засідання Меджлісу, ми легко можемо зібратися в будь-який день.

– Продовольча та енергетична блокада півострова ще більше посилила економічну кризу. Що відбувається з міграційними процесами? Чи зупинився потік репатріантів із Середньої Азії? Адже всім хочеться жити ситно і краще...

– Із Середньої Азії приїжджають окремі сім'ї, це поодинокі випадки. Відтік є. Причини зрозумілі – страх або неприйняття нової влади, юрисдикції іншої держави, острах потрапити під військовий призов, бажання отримати нормальну освіту... Адже кримські вузи, швидше за все, не будуть визнаватися в Європі і в світі. Дипломи, видані на невизнаній території, фіктивні. Всі ці фактори впливають на відтік населення. За різними даними, від 15 до 20 тисяч кримських татар виїхало за останні два роки з Криму, переважно на материкову Україну. За нашими даними, десятки сімей переїхали – хтось в Польщу, хтось до Туреччини, але в основному народ знайшов притулок в материковій Україні. Переважна більшість з цих сімей, звичайно ж, чекає того моменту, коли у них з'явиться можливість повернутися до Криму.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода