Павло Кривошеєв
Кримська громадська діячка, член Містобудівної ради Сімферополя Наталія Сердюкова про настрої на окупованому півострові, критику місцевої «влади», недовіру до «чиновників» і підготовку регіону до курортного сезону розповіла в інтерв'ю Крим.Реалії.
– Наталіє, що спонукає Вас наживати собі недоброзичливців з високих кабінетів у небезпечній боротьбі за правду?
– Виховання і віра у вселенську справедливість, а ще люди, які мене оточують, які в мене вірять і підтримують. Насправді, я як прийшла нізвідки, так і піду в нікуди. У мене немає мети висуватися кудись або стати кимось.
Я виросла в родині, де слова «честь», «совість», «Батьківщина», «взаємовиручка» та «обов’язок» не були порожнім звуком. Мій тато, Стецков Володимир Тимофійович, людина військова. «Колесили» ми з ним країною, жили і в Мурманську, і на Новій Землі, де тато у важких умовах виконував свій обов'язок захисника Батьківщини. Був на бойових завданнях у Сирії та Болгарії. Нагороджений медалями, цінними подарунками та грамотами за участь у бойових діях. Внесений до книги пошани частини Морських піхотинців. Ми завжди жили серед тих, хто чітко і ясно розумів, що таке обов’язок перед Батьківщиною і хто відповідальний за її безпеку.
Майдан. Спочатку я ридала перед телевізором, не відходячи ні на мить, і запитувала себе: що з нами відбувається? Невже тільки я розумію, до чого призведе це протистояння?
Ми розчаровані тим, що і як робиться в Криму. Занадто багато було дано обіцянок і занадто мало вдалося втілити з того, що було анонсовано з високих трибун
А потім Крим став «російським». Я і моя сім'я вітали цю подію. З чим же ми зіткнулися, після того, як минула ейфорія перших радісних подій? Ми розчаровані тим, що і як робиться в Криму. Занадто багато було дано обіцянок і занадто мало вдалося втілити з того, що було анонсовано з високих трибун.
Те, що відбувається упродовж двох років, викликає подив і протест. На жаль, протестні настрої поширюються серед населення Криму і хвилею невдоволення може змити всі наші досягнення в «каналізаційний люк», чим не забаряться скористатися наші недоброзичливці.
– Яка, на Ваш погляд, сьогодні найголовніша проблема в Криму? І чому?
– На мій погляд, головна проблема Криму – це стрімке зменшення довіри до «керівництва» Криму. Сумнівні кадрові призначення, відсутність ефективного адміністративно-господарського керівництва на місцях. Відсутність логістики. Безконтрольність. Кишенькова Громадська палата Криму, яка жодним чином не відображає думку активної частини населення і не захищає інтереси кримчан.
Мені дуже хотілося б, щоб у Криму якомога швидше і рішучіше виконувалося законодавство Росії та ухвалені рішення не були половинчастими. Головним і єдиним в Криму має стати верховенство закону. Закон – єдиний для всіх, а не для обраних! Питання із землею – «камінь спотикання» для багатьох громадян, що підвищує градус напруги і тиску в Криму. Без вирішення питання із самобудами і так званими «елінгами» на причалах і узбережжях – далі ми не рушимо. Або «керівництво» Криму їх узаконює або націоналізує, або зносить. Рішення має бути ухвалене. Люди не потерплять вибіркового права в цьому питанні. «Ця людина заслужена і шанована, а це простий житель, він і коштів вклав у будівництво менше і прохачів за нього немає – можна і під екскаватор пустити, не шкода». Такий підхід нас не задовольнить.
– Як Ви оцінюєте підготовку Криму до курортного сезону 2016 року?
– Негативно. Проект розпорядження «Ради міністрів» Республіки Крим про передачу пляжних територій у безоплатне користування муніципалітетам терміном до 1 листопада 2016 року вважаю, що запізнилися. Розпорядча «дирекція міністерства» майнових і земельних відносин Криму не змогла методично та якісно провести інвентаризацію пляжів і визначити їхні форми власності, а також провести оцінку для подальшого встановлення орендної плати.
Механізм передачі пляжів в безоплатне користування муніципалітетам не передбачає подальшу їх здачу в оренду третім особам. При цьому було вирішено, що пляжі, які були раніше закріплені за санаторно-курортними установами, мають залишитися такими і в цьому році.
На мій погляд, сезон буде провалений через те, що ми не зможемо виправдати очікування гостей Криму
На мій погляд, сезон буде провалений через те, що ми не зможемо виправдати очікування гостей Криму. І як би потім ми їх не запрошували, вдруге багато з них не повернеться.
Сервіс, ціни, санітарний стан міст і селищ Криму не відповідають європейським стандартам. Російський турист, який звик до певного стандарту, відпочиваючи за кордоном, зіткнеться із «совдепією» 90-х років і буде, м'яко кажучи, розчарований. Коли на сніданок у санаторії подають холодні пельмені, сир і вівсяну кашу – погодьтеся, що так давно люди вже не харчуються, не використовують норми СРСР. Ніде, тільки у нас.
– Наскільки зараз розвинене громадянське суспільство в Криму? Чи немає на нього тиску?
– Є справжні патріоти, є люди, які борються самотужки з системою, які зневірилися у всіляких антикорупційних комітетах і об'єднаннях. Є «купки» групи громадських діячів, які об'єдналися в ім'я загальних цілей і досягнення результатів з питань, які цікавлять усіх. Зіткнулася я і з тими, хто лобіює свої інтереси, а на інше їм глибоко наплювати. Є хвиля псевдопатріотів з молодіжного середовища, яка штучно піднімається, напружена полеміка зі «старою» гвардією. З дальнім прицілом готують для себе і сьогоднішніх еліт забезпечену заслужену старість.
Все це добре і без мікроскопа видно: хто, навіщо і чому. Хто має вуха – почує, хто має очі – побачить. Громадянське суспільство формується і, загартовуючись, міцніє в процесі. Я – тільки піщинка. Чи є тиск? Напевно, є. Але швидше – небажання рахуватися з нами.
– Але Ви не боїтеся відкрито критикувати?
– Чи відчуваю я страх, коли виступаю з різкою критикою тих чи інших діячів? Вже ні. Перший раз було страшно. Це коли мені погрожували і погрози були неабиякі. Пообіцяли, наприклад, задушити, як Політковську в під'їзді за антикорупційну діяльність. Насправді, коли ти знаєш, що живий звідси не виберешся і померти доведеться кожному з нас – то стає не страшно. Я ж уже не молода дівчина і внутрішньо готуюся до того, що скоро повинна піти, я хочу прийти до Бога з меншим гріховним тягарем. Скажімо так, допомагаючи іншим, сподіваюся на милість Божу і поблажливість.
Тільки взаємодіючи й активно працюючи спільно, ми можемо отримати бажані результати. Разом зі мною працює чимало гідних і цілеспрямованих людей. Спасибі їм за це велике. Я людина з активною громадянською позицією. Я не входжу ні в яку партію чи об'єднання. Висловлюю свою точку зору в доступних ЗМІ, на сторінці в соцмережах, надаю посильну допомогу людям і входжу в коло тих, хто працює на благо Криму і майбутнього наших дітей.
| Довідка: Наталія Сердюкова була заступником керівника регіонального відділення організації «Антикорупційне бюро Республіки Крим» Сімферополя. Там познайомилася з усіма своїми однодумцями-громадськими діячами. Є членом Містобудівної ради міста Сімферополя. |
Оригінал публікації – на сайті «Крим.Реалії»