Навіть якщо ціни на нафту підскочать, це навряд чи врятує російську економіку, вважають у Project Syndicate. Про українських «матерів-героїнь» та День матері писав американський тижневик Newsweek. Україна небагато отримує зиску з двосторонньої зони вільної торгівлі, вважають у The New York Times.
У російської економіки сумні перспективи, вважають в організації Project Syndicate. Торік падіння ВВП цієї країни було на рівні 3.7%, цього року ситуація не покращиться. Спроби Кремля диверсифікувати економіку переважно провалились. А внутрішні і зовнішні інвестиції «зменшуються на очах».
«За такої ситуації високих цін на енергоносії чи скасування санкцій навряд чи вистачило б, щоб оживити вмираючу економіку Росії», – йдеться в матеріалі.
Ще однією «слабкою ланкою» сайт називає підконтрольність крупних корпорацій напряму президенту Володимиру Путіну. Їм бракує прозорості й самостійності в ухваленні рішень. Як наслідок, підтримання такої державної системи коштує бізнес-гігантам значних статків і заважає розвиватись.
Небажання щось змінювати в цій ситуації пояснюється тим, що рейтинг Путіна досить високий. Утім, це може швидко змінитись, прогнозують у Project Syndicate. Навіть сам Путін передчуває колапс економіки: він створив Національну гвардію, яка налічує 400 тисяч військових, які є насправді професійними тілоохоронцями. Експерти не вірять у те, що Кремль змінить свій курс, тож прогнозують, що хвороба російської економіки лише прогресуватиме.
«ВВП китайської провінції Ґуандун перевищив ВВП Росії»
В Україні на 1085 «матерів-героїнь» стало більше, і про це написав впливовий американський тижневик Newsweek. Мова йде про указ президента Петра Порошенка, приурочений до Дня матері, 8 травня. «Мати-героїня» – це жінка, що виховала до 8-річного чи старшого віку п’ять або більше дітей, створивши для них належні умови. Більшість таких жінок в Україні походять із західної частини держави.
Цю щорічну нагороду започаткували відразу після Другої світової війни, аби стимулювати населення народжувати більше й компенсувати втрати на фронті. Україна ж «оживила» цю традицію у 2004 році. Парламентарі з інших пострадянських країн (як то Росія) постійно вимагали від своїх урядів аналогічного кроку.
Прогрес України за результатами дії двосторонньої зони вільної торгівлі сумнівний, вважають у The New York Times. Наприклад, на фабриці у Західній Україні виробляють вигнуті палиці для хокею та лижі. Австрійський власник фірми платить працівникам трошки більше ніж 300 доларів на місяць – одну восьму частину зарплати, яку міг би отримувати кваліфікований робітник у Західній Європі.
До того ж, митні витрати власника ще й зменшились після того, як почала діяти двостороння зона вільної торгівлі. Однак навіть за таких умов українські працівники радіють можливості заробити 300 доларів на місяць.Інвестори ж часто використовують такі підприємства, щоб заробити, не надто дбаючи про розвиток української економіки чи рівень заробітку людей, пише The New York Times.