Частка продуктів харчування, включаючи напої та тютюнові вироби, вперше за останні вісім років перевищила частку непродовольчих товарів в загальному обсязі роздрібної торгівлі Росії, склавши 50,1 відсотка. Такими є дані лютневого моніторингу соціально-економічного становища і самопочуття населення Росії, яке провели експерти Інституту соціального аналізу та прогнозування Російської академії народного господарства і державної служби при президентові Російської Федерації. Для порівняння, рік тому співвідношення цих груп товарів було на рівні 49,3 і 50,7 відсотка відповідно.
Збільшення частки продажу продовольчих товарів пов'язано насамперед з нинішніми економічними проблемами російської економіки, вважає старший науковий співробітник Інституту соціального аналізу та прогнозування, відповідальний редактор моніторингу Олена Цацура.
«Можна сказати, що люди відкладають якісь покупки непродовольчих товарів, тому зросла частка продуктів. Зараз не зовсім стабільна ситуація в економіці, і великі покупки відкладаються, деякі люди включають режим економії. Ми бачимо, що була стійка тенденція зростання частки продовольчої торгівлі, вона відзначалася ще з січня 2008 року. Тобто поступово частка росла, додаючи кілька часток відсотка щорічно. Можна говорити про те, що, напевно, вона буде ще якийсь час рости і далі, найближчим часом немає ймовірності, що тенденція зміниться», – каже Цацура.
Дмитро Янін
На думку авторів доповіді, тенденція зростання частки витрат росіян на продукти харчування відображає зниження реальних доходів населення і зростання бідності: чим бідніше домашнє господарство, тим більшу частину бюджету воно витрачає на продукти харчування. Збільшення продовольчих компонентів неминуче відіб'ється на споживчій інфляції цього року, впевнені експерти. Очевидний вплив економічної кризи на купівельні настрої російських громадян відзначає і голова правління Міжнародної конфедерації товариств споживачів Дмитро Янін:
Витрати на першочергові речі, наприклад, продовольство, досягли рекордних за останні вісім років показників
Адміністративна заборона на ввезення продовольства з країн ЄС, США, Туреччини призвела до того, що в умовах кризи Росія сьогодні одна з небагатьох країн, де продовольство дорожчає подвійними темпами
– У 2015 році і на початку 2016 року високий рівень інфляції щодо продовольчої групи призвів до того, що в бюджеті домогосподарств витрати на першочергові речі, наприклад, продовольство, досягли рекордних за останні вісім років показників. Причина – зниження доходів населення, економічна криза. При зростанні цін на їжу в зв'язку з дворазовим падінням рубля можна говорити про те, що так звані контрсанкції викликали послаблення конкуренції. Адміністративна заборона на ввезення продовольства з країн ЄС, США, Туреччини призвела до того, що в умовах кризи Росія сьогодні одна з небагатьох країн, де продовольство дорожчає подвійними темпами. Це – не один, не три, не п'ять, а майже 50 відсотків подорожчання продовольства за останні два роки. Тобто це констатація на академічному рівні того, що люди спостерігають у житті.
– А як буде розвиватися ситуація з цінами і співвідношенням продовольчих і непродовольчих товарів у роздрібному продажі?
Оптимізму в економіці не бачить ніхто, крім тих, хто має бачити. Доходи населення навряд чи будуть рости. Частка витрат на продовольство в бюджеті буде тільки рости, за моїми оцінками
– Я думаю, що вона якийсь час може перебувати на такому ж рівні або навіть погіршуватися, тому що оптимізму в економіці не бачить ніхто, крім тих, хто має бачити. А це означає, що доходи населення навряд чи будуть рости. А інфляція хоч і сповільнюється, але все одно по продовольству буде очевидно вищою за 10 відсотків. Тобто частка витрат на продовольство в бюджеті буде тільки рости, за моїми оцінками, – говорить Янін.
Російські громадяни з песимізмом стежать за економічною ситуацією в країні, відзначається в моніторингу російського Інституту соціального аналізу та прогнозування. За даними авторів доповіді, 80 відсотків населення відчуло кризові явища на собі, ще 15 відсотків вважають, що криза торкнеться їх найближчим часом. Насамперед, люди побоюються зниження рівня оплати праці та, як наслідок, зниження рівня життя.
Стримати споживчу активність довелося не тільки малозабезпеченим, а й середнім прошаркам населення. В цілому за підсумками 2015 року рівень бідності в Росії досяг майже 13,5% відсотків – це вище за показники останніх 15 років. І ситуація продовжує погіршуватися. За перший квартал 2016 року споживчі ціни зросли в річному обрахуванні майже на 8,5 відсотків. При цьому реальні доходи населення, навпаки, скоротилися – тільки в лютому майже на 7 відсотків, порівняно з таким же періодом минулого року. Те ж саме відбулося і з пенсіями, в річному обрахуванні їх реальний розмір знизився на 4,7 відсотка. Зростання цін і зниження реальної заробітної плати призвели до того, що можливість накопичення грошових коштів у значної частини росіян наразі відсутня, прийшли до висновку автори моніторингу.
Висновки експертів Інституту соціального аналізу та прогнозування підтверджує і березневе опитування населення, проведене дослідницьким центром «Ромир»: 89 відсотків росіян стали скорочувати витрати на найнеобхідніше, і лише невелика частина заявила, що їм не довелося економити. Проте соціологи відзначають, що населення в цілому вже змогло пристосуватися до нової ситуації, незважаючи на те, що багатьом людям довелося переглянути розподіл своїх бюджетів.
При цьому, за даними опитування, жінки краще пристосувалися до режиму економії, скоротивши витрати на продукти харчування, на купівлю непродовольчих товарів першої необхідності, одягу і взуття, делікатесів і косметики. Чоловіки ж більше економлять на розвагах, відпочинку і ресторанах. Також вони вдвічі частіше, ніж жінки, заявляли про скорочення витрат на алкоголь і цигарки.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода