12 років навчання у школі: чи потрібен додатковий рік школярам і для чого?

12 років вчитимуться українські діти у середній школі після впровадження освітньої реформи. Але передувати цьому мають зміни в системі освіти, запевняє новопризначений міністр Лілія Гриневич. Зокрема в планах міністра – наблизитися до роботи європейських шкіл. Проект нового закону про освіту перебуває на розгляді у Верховній Раді, проте зміни, які пропонує документ, вже спричинили дискусії у суспільстві.

Проект закону про освіту не новий, його обговорюють вже давно і підготовлений він був попереднім урядом. Лілія Гриневич працювала над документом у профільному комітеті Верховної Ради, який очолювала. Зараз законопроект доопрацьований і готовий до винесення на голосування в найближчі дні, зазначає новопризначений міністр.

Ухвалення закону дозволить розпочати повномасштабну реформу, запевняє Гриневич. На її думку, сьогодні школа працює традиційно в пострадянських рамках. Із проведенням реформи в школах дітям мають давати такі компетентності, як підприємництво, фінансова грамотність, уміння критично мислити і уміння навчатися впродовж життя. Саме так відбувається в країнах ЄС, пояснила міністр освіти.

12-річка можлива лише з 2018 року – міністр

Нова система пропонує три рівні школи: початкова освіта (чотири роки), базова середня освіта в гімназії (п’ять років) і профільна середня освіта в ліцеї або установі профосвіти (три роки). Учні впродовж трирічної старшої профільної освіти мають здобути професію.

Якщо буде ухвалений закон з подовженим терміном навчання, то це означає, що до цього має бути готовий бюджет, до того ж, до такого навчання можуть прийти першокласники чи п’ятикласники не раніше ніж із 2018 року, зазначає Лілія Гриневич.

Впроваджувати 12-річну навчальну систему не планують вже сьогодні. Перед тим у міністерстві мають намір запровадити зміни у самій системі навчання та провести широку суспільну дискусію. Із переходом на таку систему учні зі школи випускатимуться після 18 років.

«У країнах Європи 11-річка є в Україні, Білорусі і Росії. Весь Європейський союз, Сполучені Штати й інші країни зарубіжжя повну загальну середню освіту мають у 12, 13, а в деяких країнах і 14 років. Ми мусимо провести широку суспільну дискусію. Очевидно, 12-й рік навчання запроваджувати в цій школі, яка є сьогодні, немає ніякого сенсу. Це не та школа, щоб в ній просто просиджували ще один рік і розтягували це навчання. Якщо ми виходимо на інші цілі з новим змістом і методиками викладання, лише тоді ми можемо запускати нову тривалість навчання», – пояснює Лілія Гриневич Радіо Свобода.

Педагоги не готові до змін

Незадоволеними діючою системою шкільної освіти виявляються і самі учні. Марко Левандовський з Коломиї в минулому році закінчив школу. Свою золоту медаль він подарував однокласниці, бо вирішив, що вона не отримала її через несправедливість з боку вчителів. Зараз Марко навчається в Чернівецькому медичному університеті і впевнений, що в школі навчають багатьом непотрібним речам, замість того, щоб навчати учнів життю.

«Нас не готують до життя, нас просто готують здати тести. Це взагалі нам не потрібно. Навіть вам можна дати тисячу тестів і дати місяць часу, і ви їх вивчите, навіть без медичної освіти. Так не має бути. Нас вчать в школі дуже багатьох різних речей, які непотрібні. В нас в школах не розуміють, що якось необхідно дітей до життя підготувати», – розповів учень з Коломиї в ефірі Радіо Свобода.

Скільки років вчитися – це другорядне питання, головне – зміст освіти, який катастрофічно відірваний від реального життя, вважає Сергій Горбачов директор київської спеціалізованої школи № 148 імені Івана Багряного. Набір шкільних предметів, який є зараз, склався у 50-і роки, факультативно нібито додаються нові предмети і курси, але ці знання фрагментовані, не дають дитині цілісної картини світу, вважає директор. На його думку, треба вчити дітей мислити критично і роботі з інформацією, обсяг якої постійно стрімко зростає.

Трагедією для дітей, за словами Сергія Горбачова, є програми, що розробляються академіками, які не працюють безпосередньо із дітьми. До того ж і педагоги в школах не готові до системних змін.

«Справа у набутому професійному досвіді. Досвід кочегара паротягу, наприклад, не може бути застосований, коли людина переходить до кабіни сучасного поїзда. Треба перенавчатися, отримувати нові навички, здобувати нові знання і педагогам», – зауважує директор київської школи №148.

Схожі спроби вже були, але не вийшло

У 2010 році вже були спроби переходу на 12-річку, проте від цієї ідеї швидко відмовились, адже ціна її реалізації виявилась завеликою – розробка та друк нових програм, підручників, додаткові кошти на оплату праці вчителям.

Олександр Задорожній, політик, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, наголосив, що реформа освіти має відбуватись як цілісної системи. Він переконаний, що не можна копіювати з міжнародного досвіду лише окремі елементи. На всю освіту треба дивитись як на безперервний процес. Для цього необхідний кодекс законів про освіту. Натомість міністерство окремо реформує вищу, професійно-технічну, середню, дошкільну освіту.

Олександр Задорожній звертає увагу на те, що рівень оплати викладачів не змінювався навіть з урахуванням інфляції, що є суттєвою перепоною на шляху до якісної освіти. Адже кращі кадри або йдуть в інші сфери, або вимушені шукати підробіток. В той же час, якщо брати вищу освіту, в Болонській системі, яку намагається наслідувати Україна, дуже багато складових. Одна з яких – кількість студентів на заняттях. В середньому вона має бути близько 12 студентів, в той час як в українських вишах це 40 слухачів. На такі речі в першу чергу пропонує звертати увагу професор, а запропоновані зміни із 12-річною системою навчання називає «імітацією реформ».

«У черговий раз імітувати 12 років, навіщо? В чому мета цього? У держави є зайві гроші, щоб ще знову на рік затримати дітей, щоб вони не йшли в народне господарство працювати? Ну немає цих грошей, тим більше в умовах війни! Хто буде нести відповідальність за це? Кому треба, щоб діти завершували школу на рік пізніше? Та вони в паніці всі були тоді, коли це обговорювали. Знову це все буде», – стверджує професор.

Перед Міністерством освіти наразі стоїть потреба вирішення декількох нагальних кризових питань, зазначила в коментарі Радіо Свобода Лілія Гриневич. Серед таких – отримання документів про загальну і середню освіту. Нещодавно виявили, що там є проблеми і зараз треба вибудувати процес, щоб всі діти отримали документи вчасно.

Болючим питанням міністр назвала підручники, бо не всі діти отримали їх і не всі вчасно. Вирішується питання щодо створення мережі опорних шкіл, куди бути підвозити сільських дітей. Як зазначає Лілія Гриневич, згідно з новим законом сільські школи, в яких навчається менше ніж 25 дітей, будуть закриті після того, як буде вирішення питання зі шкільними автобусами.

Про реформу середньої освіти йшлося в ефірі «Ранкової Свободи». Фрагменти ефіру можна послухати нижче:

12 років навчання у школі: чи потрібен додатковий рік школярам і для чого? 1

12 років навчання у школі: чи потрібен додатковий рік школярам і для чого? 2