Що врятує Академію наук: гроші чи внутрішні зміни?

Збільшити фінансування на понад 700 мільйонів гривень вимагає Національна академія наук. Заради цього науковці планують пройти ходою від Майдану Незалежності до Кабінету міністрів та Верховної Ради. За словами організаторів акції протесту, нинішнє становище академії є «дискримінаційним» і штовхає науковців за межу бідності. Натомість у Міністерстві освіти та незалежні експерти наголошують, що фінансових утисків сьогодні зазнала уся наукова спільнота, а для академії, це є сигналом того, що для покращення результатів, реформи варто розпочинати зсередини.

Що врятує Академію наук: гроші чи внутрішні зміни?

Цьогоріч Національна академія наук України недоотримала майже 725 мільйонів гривень, говорить голова профспілки працівників НАНУ Анатолій Широков. І додає, таке фінансування є дискримінаційнім, адже штовхає науковців «за межу бідності».

За його словами, середня заробітна плата в академії становить близько 4 тисяч гривень, в той час як наукові досягнення приносять державі мільярди.

«Видаткова частина державного бюджету на 2016 рік збільшена порівняно з попереднім роком на 14,2%. В той час як видатки на науку, перш за все на НАНУ, сумарно зменшено на 19%. Які наслідки? Режим неповного робочого часу, праця чотири, три, а то і два дні на тиждень. Це вимушені відпустки на заробітні плати, це стрімкий відтік і ветеранів, і кваліфікованих науковців, і талановитої молоді», – говорить Анатолій Широков.

За останні 5 років кількість науковців у Національній академії наук скоротилася з 21 тисячі до 17 тисяч осіб, розповідає віце-президент академії Анатолій Загородній. За його словами, лише в Інституті теоретичної фізики, в якому він головує, за кілька останніх місяців довелося скоротити 20% штату. А це може призвести до непоправних наслідків, додає академік.

«Далі нашому інституту скорочуватися немає куди, тобто це буде вже просто виставляння на вулиці тих, хто активно працює і тих, хто відомий по всьому світу своїми результатами. Це означає, що далі піде просто незворотна руйнація. Для того, щоб сформувати наукову школу, потрібні десятки років, втратити її можна протягом року-двох», – каже Загородній.

Об’єктивні і суб’єктивні причини

Фінансування науки в Україні справді є «трагічним», однак на це є об’єктивна причина – війна, яка поставила в скруту усю наукову спільноту України, говорить заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха.

«Фінансування наукової сфери України вкрай недостатнє. Чи є дискримінаційним на цьому тлі фінансування Національної академії наук? Тут варто сперечатися, бо все ж на Національну академію виділено 2 мільярди 45 мільйонів, а на всю університетську науку менш ніж півмільярда, хоча досліджень в університетах здійснюють більше, ніж НАН. Але безумовно те, що на всю науку сьогодні, на всіх головних розпорядників, виділено 3,7 мільярда – це не показник великої наукової держави», – говорить Стріха.

Корім того, продовжує заступник міністра, не останню роль зіграли суб’єктивні причини, адже керівництво академії, яке є втіленням консерватизму, виявилося «нездатним захищати свої інтереси».

«Тому з цієї ситуації мають зробити висновки всі: і уряд, і сама академія, яка нарешті мусить зрозуміти, що все-таки відбуваються в суспільстві великі зміни і треба відстежувати ці зміни», – зазначає Максим Стріха.

Зміни варто починати зсередини – Шульга

У свою чергу експерт з науки «Реанімаційного пакету реформ» Наталя Шульга наголошує: дискримінації зазнали абсолютно всі галузі України, крім оборонного сектору. Тому говорити, що вчені повинні зараз бути в якомусь особливому статусі – несправедливо, оскільки сьогодні потерпають усі громадяни України. «Це вперше, коли академія потрапила в ситуацію, коли ні в уряді, ні в інших структурах немає місця для співчуття, тому що потерпають всі», – зазначила вона.

«Всі інші також зазнали утисків і реформаторських змін. Національна академія наук не пройшла аудит, на жаль, який вони обіцяли зробити для того, щоб виявити свої внутрішні резерви і виявити ті підрозділи, які працюють неефективно. Тому, я думаю, що це і призвело до того, що бюджет був зменшений», – каже експерт.

Тому для академії це є сигналом того, що аби досягти результатів, зміни варто розпочинати зсередини, додає Наталя Шульга.

«Якщо подивитися, вакансій для молодих вчених немає і вони мають виїжджати за кордон. А ми фактично фінансуємо зарплати вчених похилого віку і деяких дуже похилого віку. Люди, які працюють на пенсії, подвоюють і потроюють свій дохід, тоді як молода людина, яка приходить одразу після захисту дисертації, отримує в три-п’ять разів менше. Це теж викликає питання, чому академія не робить зсередини змін», – говорить експерт.

Акція протесту є всеукраїнською. Першими на вулиці вийшли науковці зі Львова. Доєднатися до колег також планують Дніпропетровськ, Миколаїв, Одеса та Харків.