Дороги, сміття, паркування – головні проблеми українських міст – опитування

Київ – Погані дороги, проблеми з паркуванням і захаращені вулиці та двори – так характеризують українські містяни проблеми своїх міст. Крім того, чимало українців мають сумніви у прозорості роботи місцевих органів самоврядування і виступають за законодавче забезпечення громадського контролю над діяльністю місцевих органів влади. Про це свідчать численні дослідження і рейтинги, які в останні роки проводять соціологічні і консультативні організації у містах України.

За результатами досліджень компанії «Рейтинг», у 2015 році лідером України за якістю життя і послуг стала Вінниця: її жителі у цілому задоволені рівнем послуг місцевих комунальників, транспортників, медиків, освітян.

Вінниця

Ігор Тищенко

Провідний фахівець компанії Ігор Тищенко Радіо Свобода повідомив, що проведене опитування показало не лише позитивні моменти, а й «больові точки» великих і малих міст країни. Соціологи працювали у 24 містах України (Київ та усі обласні центри; у Донецькій області – Маріуполь, у Луганській – Сєвєродонецьк) 20 січня – 8 лютого 2016 року; свої відповіді науковцям дали майже двадцять тисяч городян.

«Тут ми можемо бачити, які послуги люди оцінили найкраще загалом та які найгірше. Найкраще оцінюють заклади торгівлі, також гарно оцінюють водопостачання, публічні (міські) парки і сквери, роботу сфери освіти – університети, школи. Всю «комуналку» непогано оцінюють, включно з опаленням і каналізацією. Значно гірше містяни оцінюють медичні заклади, паркування, доступ і пристосування для людей з обмеженими можливостями, дороги і промислові зони», – повідомив фахівець.

На погану якість доріг, проблеми з отриманням якісних медичних послуг, брак міст для паркування машин та чималу кількість вибоїн на дорогах нарікають і жителі столиці України – Києва. Містяни також кажуть про те, що міська влада не завжди дослухається до їхніх потреб і пропозицій. Водночас, за даними опитування від «Рейтингу», кияни нинішню владу у місті вважають більш прозорою і відкритою до діалогу, ніж владу, яка була до Майдану.

Крім того, кияни з року в рік демонструють зростання громадянської активності і готовність відстоювати свої права. Тільки за останні 10 років містяни буквально вибороли право бути долученими до проектів і концепцій розвитку Києва і місцевого самоврядування різних рівнів; містянам вдалось врятувати від вирубки майже десяток парків і скверів, і через суди повернути у комунальну власність будівлі із статусом «пам’ятка історії та архітектури», яку мав би охороняти закон.

Про тих хто прикрашає міста й тих, хто їх «вандалить»

Як згадує правник, ініціатор громадського міського проекту із збереження історичного середмістя «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Марина Соловйова, киянам вдалось зупинити і низку незаконних забудов у захисній зоні Національного заповідника «Софія Київська», внесеного у список світової спадщини ЮНЕСКО.

«У 2015 році була шляхом демонтажу знижена поверховість будівлі на Десятинному провулку 3-4, у самому історичному серці Києва. Те будівництво, на мій погляд, незаконно будувалось взагалі. Але зазначу, що наразі співпраця з владою вдається. Так, після того, як ми відновили просування фундаменту Десятинної церкви, з бюджету міста має бути виділена певна сума коштів для ремонту старовинних сходів, що ведуть з Пейзажної алеї у район Воздвиженки та на Андріївський узвіз» – зазначила Соловйова Радіо Свобода.

На її думку, громада міста повинна співпрацювати з владою, а починати варто з таких маленьких проектів, бо ж вони дуже важливі для киян. Тим більше, що особисте середовище людини починається з квартири (будинку), двору і вулиці.

Міська влада має бути відкритою і чесною – Сергієнко

Тим часом експерти аналітичного центру «Інститут міста» вважають, що у більшості українських міст чиновникам бракує практики спілкування з громадою. Хоча, як стверджує директор інститут Олександр Сергієнко, якраз діалог і партнерство між владою і громадськістю – запорука успішного розвитку міст:

«Звісно, мені хотілось би від міської влади більшого, наприклад, щоб засідання Київради проходили, як у столицях інших країн – там, де кожен охочий може прийти на засідання, посидіти і подивитись, на які питання дискутують депутати. І там це відбувається без скандалів. Я ще 20 років тому у Тулузі (місто-побратим Києва – ред.) бачив засідання міської ради, на те засідання прийшли 5-6 місцевих жителів і коли винесли якесь питання на порядок денний сесії, ці люди підняли плакат. Депутати його почитали, мер Тулузи плакат почитав і сказав: «Все, це питання знімаємо з розгляду. Воно не готове, ми з мешканцями не узгодили рішень», – розповів Сергієнко.

Більшість містян, у свою чергу, заявляють про участь (підтримку) у неурядових (громадських) організаціях, які створені задля вирішення локальних проблем. Ба більше, згідно з результатами досліджень міжнародної компанії GFK Ukraine, що більшість українців – жителів великих населених пунктів готові брати більш активну участь у житті свого міста і громади.

Децентралізація: від слів до справ

Петро Порошенко

Поліпшити якість місцевих послуг і відтак підняти рівень життя містян має запропонована центральною владою децентралізація. Президент Петро Порошенко заявив, що Україна орієнтується на «сучасні європейські моделі місцевого самоврядування», які сприятимуть розвиткові як самих громад, так і держави у цілому.

«Більше того скажу: децентралізація – це ключовий елемент нашої підготовки до майбутнього членства в Європейському Союзі. Немає децентралізації – немає перспективи членства. І навпаки: ефективне впровадження дій децентралізації – відсутність будь-яких аргументів перешкод щодо європейської перспективи України», – зазначив Порошенко у січні цього року на зустрічі з керівниками Львівщини.

Сергій Гайдай

Політтехнолог Сергій Гайдай вважає, що Україні потрібна не децентралізація, а створення місцевого самоврядування. В ефірі «Громадського телебачення» зазначив, що дієве місцеве самоврядування якраз і дозволяє міській громаді налагодити контроль над діяльністю влади, а владі навчитися спілкуванню з містянами. Крім того, це реально дозволить не місцевим чиновникам, а громаді управляти процесами у рідному місті. Також Гайдай упевнений, що проблеми самоврядування українці повинні вирішувати самі, без зовнішнього тиску.

«Ми повинні самі вирішувати, чи потрібна нам децентралізацію, і у цьому процесі не повинно бути інших країн... Це має вирішити наш народ, який має з нашою владою домовитись як усе повинно бути», – пояснив фахівець.

Київський міжнародний інститут соціології у 2015 році досліджував ставлення українців до децентралізації – з’ясувалось, що у цілому українці підтримують передачу повноважень з центру на місця.

Але при цьому тільки третина опитаних вважають децентралізацію і передачу повноважень на місця важливою, конче потрібною реформою. Більшість українців зазначають, що влада повинна врахувати інтереси і пропозиції місцевих жителів, інтелектуалів і громадських активістів, перш ніж проводити реформи у містах, зазначають соціологи.