У Латвії пропонують ухвалити законопроект щодо протидії гібридній війні

Рига – У Латвії активізують боротьбу проти російської пропаганди. За заклики до війни і розпалювання ненависті тут заборонили на півроку телеканал «Росія-РТР», за порушення санкцій заблокували латвійський домен сайту інформагенцій «Спутнік». Одночасно в сеймі обговорюють поправки до Кримінального кодексу, які передбачають посилення рівня безпеки у протидії гібридній війні.

У Латвії пропонують ухвалити законопроект щодо протидії гібридній війні

Латвійські експерти наголошують, що поняття безпеки держави за останні роки сильно загострилося і європейські країни, в тому числі Латвія, повинні на це реагувати. Це стосується, в першу чергу адекватної відповіді на інформаційну загрозу з боку сусідньої Росії.

Член правління Центру досліджень східноєвропейської політики Андис Кудорс вважає доцільною заборону у Латвії ретрансляції телеканалу «Росія-РТР». За його словами, цей канал можна назвати «зброєю» інформаційної війни з боку Росії.

Голова Національної ради електронних ЗМІ Латвії Айя Дулевська зазначає, що рішення про заборону ретрансляції російського телеканалу має законну підставу. Телеканал «Росія-РТР» порушив не тільки латвійське законодавство, але норми директиви ЄС – заборону розпалювання ненависті та заклики до війни.

«Це рішення було ухвалене після досить значної роботи. Виявлені два сюжети, в яких був чіткий заклик до війни, стосовно України і Туреччини. І ще один сюжет щодо Латвії, з ознаками розпалювання ненависті. Зазначалося, що в Латвії є серйозний етнічний конфлікт, якому сприяє Америка, щоб була підстава вести сюди американські танки», – пояснила Айя Дулевська.

«Законопроект щодо протидії гібридній війні актуальний»

Підвищити рівень безпеки Латвії в умовах гібридних воєн мають на меті нові зміни до Кримінального кодексу Латвії. Крім того, законопроект повинен покращити захист державної таємниці.

До парламенту поправки внесла голова правоцентристської партії «Єдність», колишній міністр юстиції Латвії Солвіта Аболтіня. За її словами, ці зміни передбачають розширення і більш чітке визначення антидержавної діяльності, за яке передбачена кримінальна відповідальність.

«З огляду на безпеку держави інколи доводиться приймати рішення про окремі обмеження свободи і демократії. Тим не менш, це не стосується цих поправок. Це дуже корисні і дуже необхідні норми закону», – наголосила латвійський депутат.

Парламентський секретар Міністерства внутрішніх справ Латвії Евіка Силіня заявила, що латвійське законодавство у цьому напрямку не змінювалося з 1999 року, і в нових умовах Латвія виявилася дуже вразливою. За її словами, статті Кримінального закону, які стосуються злочинів проти держави, багато в чому втратили свою актуальність - це доводять події в Латвії, в Україні та інших країнах.

Глава Бюро із захисту Сатверсме (Конституції) Яніс Майзітіс наголосив, що латвійські спецслужби зіткнулися з ситуацією, коли недосконалість законодавства заважає вести кримінальне переслідування у зв’язку зі злочинами проти держави. За його словами, зміни потрібні чим швидше, тим краще.

«Виходить, що будь-яку людину, яка не подобається, можна звинуватити у шпигунській діяльності»

Автори ініціативи – латвійські спецслужби – і солідарні з ними представники правлячої коаліції переконані, що нові формулювання закону допоможуть захистити інтереси держави від іноземного вторгнення. Наразі критики документа вбачають у ньому загрозу для свободи слова і силовий інструмент для придушення будь-яких неугодних владі елементів.

Зокрема це стосується положення щодо введення покарання за незаконне одержання державної таємниці. Асоціація журналістів стурбована тим, що новий законопроект ставитиме під загрозу свободу висловлювання думок, виникатимуть ускладнення у проведенні журналістських розслідувань.

Член Юридичної комісії Саейму Гунарс Кутріч зазначає, що основні претензії полягають в розмитості формулювань поправок до Кримінального кодексу. В чинному вигляді законопроект пропонує ввести кримінальну відповідальність за висловлювання проти незалежності та територіальної цілісності Латвії, причому навіть не пов’язані з насильницькими діями. За його словами, теоретично це означає, що можна буде звинуватити будь-кого, причому за цілком нешкідливі висловлювання.

«Виходить, що будь-яку людину, яка не подобається, можна звинуватити у шпигунській діяльності», – зазначив депутат.

Керівник Юридичної комісії сейму Гайдіс Берзиньш зазначив, що у ході дискусій в парламенті виробили відповідні формулювання, щоб не порушувати права людини. Наразі, за його словами, закон повинен чітко визначати ситуації, коли має бути кримінальне покарання.

«Зокрема, якщо якась конкретна група чи організація в будь-якому місті закликає, щоб це місто відокремилося від Латвії, тоді, безумовно, за це слід відповідати згідно з Конституцією», – пояснив депутат.

«З огляду на громадські інтереси не слід розкривати державні таємниці»

Латвійський омбудсмен Юріс Янсонс вважає, що поправки до Кримінального кодексу не порушують права людини і свободу слова.

«Це вже елемент захисту державної таємниці, і його слід оцінювати з абсолютно іншої точки зору. Тут не може бути так, що з огляду на громадські інтереси ми всім розкриємо державну таємницю. Але в жодному випадку мова не йде про спрямування цієї норми закону проти журналістів», – каже омбудсмен.

В поправках до Кримінального кодексу Латвії пропонується ввести новий склад злочину – дії, спрямовані проти суверенітету Латвії, оскільки нинішнє формулювання («загроза інтересам Латвії») недостатньо чітке й ефективне.

Планується також внести зміни в покарання за відповідні злочини. Зокрема, нагляд поліції буде обов’язковим у разі дій, спрямованих проти держави. Максимальний термін позбавлення волі за дії, не пов’язані з насильством, також планується збільшити.

Поправки обумовлюють випадки підривної діяльності, які не пов’язані з насильницькими діями, оскільки гібридна і інформаційна війна може проявлятися і в прихованих діях проти інтересів країни. Чинна редакція закону передбачає відповідальність лише за відкриті, прямі і насильницькі дії.

Закон планують поповнити новою статтею про кримінальну відповідальність за допомогу іноземній державі в боротьбі з інтересами Латвії. Ця стаття дозволить, наприклад, покарати організаторів іноземних молодіжних військових таборів для латвійців, пояснила парламентський секретар МВС Евіка Силіня. На думку авторів поправок, такі табори фактично використовуються для поширення ідеології, що відповідає інтересам іноземної держави, тому є дією, спрямованою проти безпеки Латвійської держави в цілому.

До діяльності, спрямованої на підрив державності, будуть прирівняні дії проти «життєво важливих інтересів держави», і вони будуть визнаватися кримінальними незалежно від їх характеру. При цьому шкідливість дій буде визначатися відповідно до мети (зокрема, порушення територіальної цілісності Латвії), а не відповідно до засобів, які були задіяні.

Змінять також статті закону щодо відповідальності за шпигунство – раніше правове регулювання цієї сфери в Латвії було одним з найслабших в ЄС і НАТО, стверджують експерти.

Законопроект розглядають терміново – у двох читаннях. Наступний і остаточний розгляд призначили на 21 квітня цього року.