До України у 2017 році мають повернути з Росії високоактивні відходи після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС. Та на території України досі не побудували сховища для зберігання таких відходів. Росія почне вводити штрафи одразу після того, як Україна перевищить термін перебування відходів на території іншої країни. Про це Радіо Свобода розповіли у Державному науково-технічного центрі з ядерної та радіаційної безпеки.
Україна – це країна з розвиненою ядерною енергетикою. Незважаючи на це, на її території немає технологій для переробки відпрацьованого ядерного палива (ВЯП), яке належить до високоактивних відходів. За словами наукового працівника Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Інни Ярмош, існують радіоактивні відходи низької, середньої та високої активності.
«Переробка відходів необхідна для того, щоб підготувати їх до безпечного зберігання та захоронення», – розповіла Ярмош.
Високоактивні відходи (ВАВ) можна переробляти лише в скло та кераміку. Інші варіанти переробки, наприклад, цементування чи спалювання, не підходять для цього виду.
Тому між Україною та Росією укладена контрактна угода, за умовами якої високоактивні відходи з українських АЕС переробляє Росія, вилучає корисні речовини на кшталт плутонію й після цього повертає до України оскловані залишки для захоронення. Згідно з міжнародними домовленостями, ядерні відходи повинні бути захоронені виключно на території країни, де утворилися. На послуги Росії Україна щорічно витрачає приблизно 100-140 мільйонів доларів.
Науковий працівник Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Олексій Токаревський розповів, що в Україні планується створення сховища для проміжного зберігання осклованих ВАВ, які будуть повертатися із Російської Федерації після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС.
«Те, що проект поданий на експертизу, вже дуже добре. І, звичайно, краще побудувати якісне сховище, ніж зробити швидко абищо і потім мати з ним проблеми», – пояснив Токаревський.
Символічне забиття в землю «кілочка» на майданчику, де заплановане будівництво ЦСВЯП – централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива українських АЕС. У церемонії взяли участь президент державного підприємства НАЕК «Енергоатом» Ю. Недашківський (зліва) та президент американської компанії Holtec International Кріс Сінгх. Серпень 2014 року
У розробці сховища Україні допомагають Норвегія та Швеція. За словами науковців, саме ці країни є передовими у світі в галузі поводження з ядерними відходами. За прогнозними розрахунками, витрати на створення й експлуатацію упродовж 100 років власного сховища будуть становити приблизно 520 мільйонів доларів. А послуги російських підприємств з переробки такої кількості відпрацьованого ядерного палива, за схемою, яка зараз існує, коштуватимуть 2 мільярди доларів.
Будівництво сховища планують на території Чорнобильської зони відчуження на ділянці площею 45 гектарів.