Харків – Харків’яни просять на благодійному аукціоні продати черевики від бронзового Леніна. А в мерії вирішили позбутися їх назавжди, тим самим збільшуючи територію площі «Свободи» – однієї з найбільших у Європі.
Зранку 11 квітня харківські будівельники розпочали демонтаж залишків одного з найбільших пам’ятників Леніну в СРСР. У мерії повідомляють, що залишки від самого монументу прибиратимуть три дні, а після цього постамент.
Через півтора року після повалення пам’ятника Леніну в лексикон харків’ян увійшло поняття «капці Леніна» або «чоботи Леніна», бо те, що залишилося від бронзового Ілліча , а це нижня частина ніг, добряче нагадувало взуття. От люди й призначали зустрічі побіля «ленінських чобіт». Верхня частина монументу була закрита будівельною сіткою, а нижче наклеєна репродукція Богородиці, ще неподалік – фотографії загиблих на Євромайдані та в зоні АТО. Біля підніжжя колишнього монументу організація «Громадська варта» встановила хрест.
Прихід майстрів з відбійниками та екскаваторами люди літнього віку, що проходили повз, сприйняли як неминучий факт. Тільки одна жіночка, побачивши огорожу і будівельну техніку, виголосила: «Це жах, як так можна!». Всі інші поставилися спокійно. «Всіх ідолів потрібно познімати. Цей мавзолей себе вже давно вичерпав», – висловилися пенсіонери Віктор і Тетяна.
З раннього ранку територія навколо постаменту найбільшого в Україні бронзового Леніна оточена залізною огорожею. У середині по периметру стоять люди в формі муніципальної охорони. За демонтаж постаменту із залишками колишнього монументу Ілліча взялася компанія «Будтехносервіс». Їхні майстри відбивають облицювальну гранітну плитку, знімають гранітні блоки.
«Вага кожної брили, в середньому, – від двох з половиною тонн, максимальна – п’ять тонн. Завтра тут буде працювати екскаватор, у нього стріла 22 метри – це, щоб дістатися до найвищих гранітних блоків і до самих залишків пам’ятника. От побачите, через три дні на цьому місці буде великий стадіон», – розповів співробітник, який не бажає говорити на мікрофон.
У харківській мерії офіційно підтвердили, за три дні демонтують постамент, на якому був стояв пам’ятник, потім сходи, і тільки після цього почнуть рівняти землю до рівня площі «Свободи».
«Приблизно три дні нам потрібно на основну частину демонтажу, потім розглядатимемо, як там влаштований фундамент, аби і його демонтувати, щоб, не дай Боже, не зачепити комунікації метрополітену, що пролягає під площею «Свободи», на це потрібен теж деякий час. І згодом на місці, де проводиться демонтаж, де стояв пам’ятник Леніну, буде продовження площі «Свободи». Там, де потрібно прокласти бруківку, покладемо, там, де подовжити асфальт, буде асфальт», – розповів перший заступник міського голови Харкова Ігор Терехов.
Площа «Свободи» – одна з найбільших у Європі. Вона за формою нагадує хімічну колбу реторту, повернену «носиком» до Сумської вулиці. Нинішня форма утворилася вже в ХХ столітті, коли довкола майдану звели приміщення: першого в СРСР хмарочосу Держпрому, нинішнього Харківського національного університету імені Каразіна, готелю «Харків», будинку рад, де працює облдержадміністрація тощо. До Другої світової війни в центрі майдану була величезна клумба, а в повоєнні часи там розгорнули сквер. І тільки 1963 року перед сквером встановили один з найбільших пам’ятників Володимиру Леніну, 22 метри висотою – колись вважався другим за величиною після севастопольського у бронзі.
Харківські екскурсоводи наввипередки сперечаються щодо величини площі, одні хваляться, що майдан «Свободи» – другий за величиною у Європі, інші кажуть – сьомий. Радіо Свобода в департаменті архітектури Харківської міської ради пообіцяли у вівторок повідомити точні дані про масштаб центрального міського майдану.
Харків’яни в приватних розмовах, на інтернет-форумах та в соцмережах давно обговорюють пропозиції щодо вигляду площі без пам’ятника Леніну. Найпопулярнішою ідеєю є встановлення величезного фонтану замість поваленого бронзового радянського вождя.
А житель Харкова Роман Бобир навіть петицію до мерії відправив з пропозицією реконструювати постамент пам’ятник Леніну таким чином, щоб із «чоботів пустити струмені фонтану», але його ідея не набрала потрібної кількості голосів.
Ще однин харків’янин Віктор Ковальов попросив міського голову Кернеса не викидати бронзові чоботи, він вважає, що їх потрібно продати: «Продати на благодійному аукціоні. А гроші спрямувати в бюджет на потреби громади міста», – пропонує Віктор Ковальов.
Натомість активіст Євромайдану Микита, що прийшов подивитися на ліквідацію залишків від Ілліча, застерігає, щоб на його місці не встановлювали розважальних скульптур чи фонтанів, оскільки на цій площі під час «русской весны» знущалися над проукраїнськими патріотами. «Наших мітингувальників тут били, кидалися в них бруківкою. І тут, і в сквері фонтан недоречний», – вважає хлопець.
Натомість у мерії бачать площу без політичного забарвлення.
За словами Ігоря Терехова, площа незабаром може повернути вигляд до «ленінського періоду».
«Ще до пам’ятника Леніну там була бруківка на площі. У нас щодо реконструкції є ескіз та проект. Щодо скверу, він так і залишиться, у нас і у архітекторів є кілька поглядів на його реконструкцію і що краще там розташувати. З приводу цього ми ще проведемо цілий раунд переговорів з архітекторами і громадськістю», – зазначив перший заступник харківського міського голови Геннадія Кернеса.
З харківського міського бюджету на демонтаж залишків від пам’ятника Леніну та на благоустрій навколишньої території виділили 1,7 мільйона гривень. Така велика сума обурила громадських активістів та міських депутатів від «Самопомочі», які вважають, що на знесення могли б виділити набагато менше грошей – від 150 до 200 тисяч гривень.
«У 2014 році, коли наприкінці лютого вперше йшлося про демонтаж ще цілого пам’ятника Леніну, на вимогу активістів Євромайдану, то пропонували це зробити за понад 137 тисяч. Але ми остаточно не знаємо, які роботи вклала міська влада в суму 1,7 мільйона гривень. Але, звісно, це могло бути значно дешевше», – сказав Радіо Свобода колишній голова Харківської обласної адміністрації Ігор Балута, який 28 вересня 2014 року підписав наказ про демонтаж монументу.
У харківській мерії відкидають закиди про марнотратство.
«От, ви кажете про виділення мільйона сімсот, а ви замисліться, скільки роботи потрібно зробити: проект потрібно скласти, все спланувати, скільки потрібно вивезти насипного ґрунту. Ці кошти також підуть на вирівнювання майданчика, де стояв постамент пам’ятнику, і виведення площі в один рівень. Стосовно інформації, поширеної в ЗМІ, про відсутність тендеру на проведення робіт з демонтажу, то сума 1,7 мільйона не передбачає тендерної процедури,підписано прямий договір із спеціалізованим підприємством, що має ліцензію, має спеціальну будівельну техніку», – повідомив Терехов.
У міській владі не беруться називати дати, коли площу можна буде побачити в реконструйованому вигляді.