«Офшоризація» української економіки. Що робити?

Україна – у першій десятці країн-лідерів за обсягом вивезення капіталу, при цьому частина виведених коштів постійно повертається кредитами, інвестиціями та корупційними платежами. Сума виведених з України коштів перевищила минулорічний обсяг ВВП, склавши більш як 18 мільярдів доларів США. Тенденція до збільшення вивозу коштів у офшори зберігається і цього року, зазначають фахівці «Українського агентства фінансового розвитку». На цьому тлі не тішить заява голови представництва Євросоюзу в Україні Яна Томбінського щодо того, що існування офшорів є глобальною проблемою.

За даними «Українського агентства фінансового розвитку», приблизно 90 відсотків українського капіталу у різні роки виведено на Кіпр. Експерти пояснюють привабливість цього офшору тим, що між Україною і Кіпром підписаний договір про уникнення подвійного оподаткування. Експерти зазначають, що до сьогодні Кіпр офіційно залишається одним з найбільших інвесторів в економіку України. Адже значну частину коштів, які надходять з Кіпру, варто розглядати як прямі інвестиції українського походження. На думку аналітиків, саме український бізнес активно використовує Кіпр як «тиху податкову гавань».

За різними даними, за останні 15 років з України виведено приблизно 170 мільярдів американських доларів. На Кiпрi компанії українського походження та українські багатії зберігають понад 30 мільярдів доларів США, зароблених в Україні, зазначають експерти.

Громадські активісти зазначають, що «офшоризація» української економіки та участь політиків і бізнесменів у «вимиванні» коштів з України в офшорні зони сприяє збільшенню рівня корупції у країні. Журналіст-розслідувач Дмитро Гнап (проект «Слідство. Інфо») пообіцяв українцям провести розслідування щодо політичних діячів та представників бізнесу, які виводять зароблені в Україні гроші в «податковий рай». Фактично виведені в офшори кошти – це не сплачені через податки зарплати і пенсії працівникам бюджетної галузі, нагадує експерт.

«Фактично всі в Україні так діють: насправді оформлюють власність чи перепродають свої активи через офшорні компанії. В Україні саме такі схеми створювали для того, щоб мінімізувати податки. Саме так робили українські політики – і сім’я Віктора Януковича так робила, і Арбузов, і Клименко, і Курченко використовували цю офшорну схему», – зазначив Гнап в ефірі програми «Свобода слова» на каналі ICTV.

Петро Порошенко

Тим часом журналісти програми «Схеми» провели розслідування щодо наявності рахунків в офшорних зонах у чільних політиків України. Журналісти з’ясували, що серед активних «користувачів» офшорів є народні депутати України. До того ж, серед власників панамських офшорних компаній опинився, як пишуть «Схеми», і сам президент Петро Порошенко. Гучний скандал змусив його виправдовуватися та обіцяти нову реформу – деофшоризацію.

«Я бажаю, щоб це відбулося не пізніше 1 січня 2017 року, Україна автоматично повинна отримувати інформацію з усього світу про рахунки, відкриті у будь-якому банку світу українськими резидентами», – пояснив Порошенко особливості деофшоризації у розмові українським журналістам.

Володимир Дубровський

Київський економіст Володимир Дубровський у розмові з журналістами зазначив, що з офшорними зонами працює чи не весь український бізнес, оскільки в українській економіці і фінансах досі діє не сила закону, а закон сили.

«Самі по собі офшори не є чимось поганим – це зона, де на законних підставах компаніям надають певні податкові бонуси. В офшорах власність захищена офіційно, а в Україні права власності належним чином не захищені, ніхто не застрахований від рейдерства або податкового тиску», – пояснює Дубровський.

Андрес Аслунд

Фахівець з міжнародної економіки Андрес Аслунд також вважає, що бізнес іде в офшори через брак захисту прав власності і чіткого регулювання економіки. На відміну від країн заходу, на бізнес в Україні можна впливати політичними та регуляторними методами, тож бізнес (здебільшого великий) працює в Україні за посередництва офшорів.

«У цілому головною причиною цього є те, що українська судова система недостатньо сильна для того, щоб захищати верховенство права і права власника. Це і є фундаментальна причина використання такої практики. Але ж і чимало громадян інших країн також використовують офшори і нічого дивного для бізнесменів у цьому немає», – пояснив Аслунд.

Лілія Шевцова

Тим часом серед європейських фахівців побутує думка, що саме Захід винний у появі та популярності офшорних зон, які використовують і бізнесмени, і політики світового рівня. Відомий російський політолог, експерт дослідницького інституту Брукінгса у Вашингтоні Лілія Шевцова на своїй сторінці у мережі Facebook назвала факт використання офшорів з боку політиків світового рівня та членів їхніх родин «виходом на поверхню феномену ХХІ століття – світової клептократії».

«Формування клептократії стало результатом завершення «холодної війни» і глобалізації. Це клуб надбагатіїв, до якого входять представники різних професій і націй – від Сі Цзиньпіня до ісландського прем’єра, від Путіна до батька Камерона… Поява клубу клептократів – це результат відмови Заходу від своїх принципів і підміни їх так званим «прагматичним релятивізмом», – пише Шевцова.

На думку експерта, спротив «клубу надбагатіїв» буде тривалим і жорстким, але процес рушив і його навряд чи вдасться спинити. Заходу доведеться пройти через «самоочищення», лише тоді вдасться здолати офшори, вважає Шевцова.

Американський політолог Джошуа Коен, у свою чергу, вважає, що завдяки публікації даних про власників панамських офшорів якраз і може призвести до поступового згортання «податкового раю». «Панама-гейт», у вирі якого опинились президенти, високопоставлені чиновники та інші публічні особи різних країн, може стати останньою краплею, яка підштовхне до більш жорсткої регуляції цієї галузі, стверджує Коен.