Американське періодичне видання The New York Times розмірковує над відставкою прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка. Один з найпопулярніших часописів Іспанії El Pais опублікувало інтерв’ю з розшукуваним в Україні колишнім урядовцем режиму Януковича Сергієм Арбузовим, який переховується у Росії. Британський тижневик ділових кіл The Economist пише про наслідки оприлюднення «панамських документів» для Петра Порошенка і політичної кризи в Україні.
Одне з найповажніших періодичних видань Сполучених Штатів The New York Times опублікувало статтю «Прем’єр-міністр України подає у відставку на тлі тріщин у постреволюційному альянсі». Часопис зазначає, що Арсеній Яценюк несподівано оголосив про свою відставку у неділю, що розпочало новий період політичної непевності в Україні. Нью-йоркська газета нагадує, що Яценюк, економіст і політик, якого підтримують західні союзники, включно зі США, прийшов до влади 2 роки тому на хвилі народного невдоволення, кульмінацією якого стали події на Майдані, в результаті чого було повалено режим президента Януковича, який втік до Росії. Яценюк разом з президентом Порошенком, на думку часопису, стали провідними постатями українського політикуму.
Проте, продовжує видання, вже невдовзі після того, як вони прийшли до влади, лідери революції почали дошкуляти один одному. Хоча владу в Україні мало б бути розділено між президентом та прем’єр-міністром, західні союзники, зрештою, обрали бік президента Порошенка, відсунувши прем’єра Яценюка дещо вбік. Американська газета додає, що востаннє обидва керівники не могли дійти компромісу щодо нових призначень, зупиняючи розслідування випадків корупції, що загрожувало процесові надання західної допомоги Україні. У своєму відео-зверненні, показаному на українському телебаченні у неділю, Яценюк пообіцяв залагодити ті тріщини, які виникли у постмайданівському альянсі. Він також наголосив, що підтримає кандидатуру Володимира Гройсмана, з політичної сили Петра Порошенка, на посаду прем’єра і не виводитиме свою партію з урядової коаліції.
The New York Times пише, що розсудливий Яценюк став символом дрейфу українського політичного курсу після славетних проєвропейських протестів на Майдані. Яценюк прийшов до влади як популярний політик, але зараз населення менше його підтримує через кілька гучних скандалів та хибних кроків. Далі видання наводить приклад того, як політичний союзник Яценюка змушений був залишити своє депутатське крісло після того, як він опинився під слідством у справі відмивання грошей у Швейцарії. Нью-йоркське видання нагадує, що раніше цього року український парламент уже розглядав питання вотуму недовіри уряду Яценюка, який визнав роботу уряду незадовільною, але не відправив у відставку, що, як посилається на українські джерела The New York Times, було заздалегідь організовано, щоб Яценюк набрав тоді достатньо голосів, аби залишитись при владі.
«Український прем’єр подає у відставку»
Іспанський часопис El Pais друкує матеріал «Європейський Союз тікає від України, яка сама себе зруйнувала». Ця стаття московської кореспондентки цього видання Пілар Боне, ґрунтується на її зустрічі з колишнім українським урядовцем режиму Януковича Сергієм Арбузовим. Перше, що каже Арбузов, – це те, що Україна серйозно занепала, бо її керівники – «всі злодії». За словами Арбузовим, Євросоюз ще 2013 року хотів бачити Україну, як члена свого політичного та економічного простору, а нині ЄС тікає від України, як від вогню. Він каже, що за два роки після падіння режиму Януковича, українці буцімто «зруйнували» свою державу, її економіку та систему громадського порядку. Московська кореспондентка іспанського видання додає, що Арбузов був відповідальним 2013 року за переговори з ЄС щодо Угоди про асоціацію з Україною.
Авторка статті додає, що Арбузов вирішив не повертатися з Москви, де він був у відрядженні наприкінці лютого 2014 року, коли було скинуто Януковича. Отож, нині, як повідомляє Пілар Боне, Арбузов (разом зі ще 15 чільними тодішніми українськими урядовцями) живе у Росії і побоюється повертатися в Україну, де його можуть ув’язнити. У своєму інтерв’ю для іспанського часопису, Арбузов каже, що міг би витягти Україну з кризи, якби йому дали можливість повернутися і мати «спокійний рік» для втілення його планів. Арбузов стверджує, що під час його роботи в уряді ситуація в Україні була кращою. Майдан, за словами Арбузова, був не революцією, а «захопленням влади». На його думку, поліпшення стану української економіки має базуватися на трьох засадах: аграрній реформі, співпраці між державою та приватними підприємцями, а також залученням суспільства до використання фінансових інструментів.
Арбузов далі скаржиться в інтерв’ю для El Pais, що нинішня влада у Києві звинувачує його у крадіжці державних фондів і зловживанні службовим становищем. На думку урядовця, який втік до Росії, це є політичним переслідуванням. Він додає, що та позика, яку надала Росія Україні в останні місяці правління режиму Януковича нібито мала б бути використана на виплату пенсій та покриття дефіциту. Але українська влада не хоче той борг повертати Москві, хоча, як запевняє Арбузов, цей кредит був наданий відповідно до міжнародного законодавства.
Щодо ситуації на Донбасі, Арбузов вважає, що українські лідери мають сісти за стіл переговорів з «керівниками» територій, які підконтрольні проросійським сепаратистам, і оголосити амністію бойовикам. Як приклад Арбузов наводить «закон про амністію» Януковича буквально перед його поваленням. «Чому цього не можна повторити зараз? Тому що вести війну – дуже прибутково для української влади». Насамкінець Арбузов висловлює свою готовність повернутися до Донецька для відбудови регіону, з якого він родом. За його словами, якщо мир повернеться на Донбас і буде запроваджено певний «податковий режим», економіка регіону може відновитися. Для цього, за підрахунками Арбузова, буде потрібно 2-3 роки із залученням консорціуму, до якого, на думку урядовця-втікача, варто взяти Росію, Європейський Союз та Україну.
«Арбузов каже, що Україна стала однією з найбідніших країн, бо її керівники – «злодії»
Британський тижневик ділових кіл The Economist надрукував статтю «Тут нічого не видно», в якій розглядаються можливі причини і наслідки оприлюднення «панамських документів» у глобальному масштабі. Зокрема, тижневик пише про сприйняття оприлюднення інформації щодо мільярдів, пов’язаних з президентом Росії Володимиром Путіним. Загалом у російських медіа майже не згадують про «панамські документи», визначаючи їх як «путінофобію» та «нісенітницю». Інформація про підозрілі фінансові оборудки їхнього президента мало кого у Росії здивувала або розлютила. На думку видання, у Росії зітхнули з певним полегшенням, бо слід, що веде до Путіна, є доволі туманним, тоді як, наприклад, слід до президента України Петра Порошенка є доволі реальним.
Британське видання нагадує, що Порошенко обіцяв продати свою компанію Roshen після того, як переміг на президентських виборах 2014 року. На початку цього року Порошенко повідомив, що він відійшов від управління активами компанії Roshen, передавши її у «сліпий траст». Тоді як насправді, пише тижневик, все було переведено в офшорні фонди на Британських Віргінських островах. Британське видання додає, що з юридичної точки зору Петро Порошенко може мати цьому пояснення. Його бізнес-партнери, а також деякі фахівці погоджуються, що офшорна компанія на Британських Віргінських островах була лише інструментом реструктуризації компанії Roshen. У документах не згадується, що Порошенко «зловживав владою» або ж «збагачувався». Отож, українська Генпрокуратура не побачила жодного складу злочину у цьому.
Тоді як з політичної точки зору, як зазначає The Economist, це є величезною проблемою для президента, який прийшов до влади на хвилі обіцянок очищення України від корупції. Деякі українські ЗМІ навіть проводили паралелі, що Порошенко заснував свій офшор саме тоді, коли українські вояки гинули під час боїв під Іловайськом. Кілька реформістських депутатів парламенту закликали до створення спеціальної слідчої комісії у цій справі, тоді як популісти почали вимагати його імпічменту. Оприлюднення цієї інформації, на думку британського тижневика, також аж ніяк не допомогло Україні виграти референдум у Нідерландах щодо підтримки нідерландцями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Загалом «панамські документи» з’явилися в Україні у доволі чутливий час для Києва. Вирує урядова криза, є перспектива дочасних парламентських виборів. На додаток, завершує видання, політична війна «всі проти всіх» входить у нову небезпечну фазу в Україні.
«Оприлюднення «панамських документів» сколихнуло Україну більше, ніж Росію»