Чому Орджонікідзе стало Покровом?

45-тисячне місто Орджонікідзе на Дніпропетровщині стало Покровом. Це рішення ухвалив український парламент на виконання законів «про декомунізацію». У міста, яке виникло лише кілька десятиліть тому, не було історичної назви, відтак науковці, громадськість та місцева влада ламали списи, визначаючись із новим найменням. Зрештою місто стало Покровом – за назвою Покровських копалень марганцевих руд, відкритих поблизу понад 100 років тому. А втім, новою назвою міста задоволені не всі: дехто з громадських активістів мав свій варіант, який прив’язував би місто до часів більш давніх, козацьких. В Інституті національної пам’яті зауважують, що схожі суперечності є й в інших містах, які підлягають перейменуванню, але не мають історичних назв, які можна було б повернути.

Чому Орджонікідзе стало Покровом?

«Великий Луг» як можлива нова назва Орджонікідзе виникла ще за кілька років до законів «про декомунізацію» в середовищі істориків, на одній із загальноукраїнських наукових конференцій щодо козацтва, розповідає місцевий громадський активіст, краєзнавець-аматор Станіслав Каширний. Як варіанти тоді називались також «Чортомлик» та «Базавлук». Усі три назви «відсилали» місто до часів козацтва, нагадували йому про славну минувшину, зауважує активіст: Орджонікідзе знаходиться на колишній території земель Війська Запорозького Низового, саме тут понад триста років тому існували Базавлуцька та Чортомлицька Січі.

Варіант же «Покровське» – за назвою марганцевих копалень, які виникли неподалік наприкінці ХІХ століття, історики тоді не підтримали, каже Каширний, аби не було повтору: вважають, що ті копальні були на честь давнього села Покровського, яке існує й нині. Каширний розповідає: очолювана ним громадська організація «Майдан Орджонікідзе» активно просувала назву «Великий Луг» упродовж понад півроку й отримала підтримку Інституту національної пам’яті. Звідки ж у рішенні Верховної Ради взялась назва «Покров», каже активіст, хто її «автор» і яка етимологія, він так до кінця й не розуміє.

«Ми вважаємо це поширенням «русского мира» – активіст

«Кожної суботи все літо на площі ми проводили народне віче – загальні збори громадян. Ми збирали підписні листи, які надсилались на ім’я міського голови. Підписів було зібрано 560 – це люди, які усвідомлювали, чому так, а не інакше. Але паралельно в нашому місті проводився збір підписів, я так думаю, під егідою місцевої влади, взагалі проти перейменування міста, там підписів назбирали 8,5 тисяч. На 21 листопада не було прийнято нічого щодо перейменування міста. А перед цим я написав Інституту національної пам’яті з проханням надати міській владі рекомендації, інститут написав, і цей лист у нас є, що підтримує назву Великий Луг. Ми заспокоїлись, подумали, що наша пропозиція буде прийнята до розгляду. Але потім ми дізнались, що 18 січня в Інституті національної пам’яті з’явився лист за підписом секретаря міської ради, що за підсумками обговорення громадою було ухвалене рішення назвати Орджонікідзе Покровом. Якась нісенітниця. Ми вважаємо, що секретар навіть не мав права звертатись з такою пропозицією. Ми вважаємо це поширенням «русского мира». В Росії 128 міст названі Покров, у нас, в Україні – одне. Що таке «покров»? Це верхній шар. Ніяк до Покрови Пресвятої Богородиці воно не відноситься», – зазначив у коментарі Радіо Свобода Станіслав Каширний.

«Люди сприйняли все спокійно» – секретар міськради

В Орджонікідзевській міській раді розлогих коментарів щодо перейменування міста на мікрофон не дають. Секретар міськради Анатолій Пастух пояснив Радіо Свобода, що не може коментувати цю тему, адже «розпорядником інформації» є мер.

«Люди сприйняли все спокійно, наскільки я знаю, в основній своїй масі. Я не готовий вам розповідати, адже коли все починалось, я ще не був секретарем міської ради. Розпорядник інформації у нас міський голова», – сказав Анатолій Пастух.

У відповіді на інформаційний запит Радіо Свобода на ім’я міського голови Орджонікідзе йдеться про те, що з вересня по жовтень 2015 року жителі подали на ім’я мера понад 50 пропозицій нової назви, серед яких були Атей, Базавлук, Великий Луг, Пекторальськ, Січеслав, Світлоград, Скіфія, Покров тощо. Під час громадського обговорення найбільшу підтримку дістала назва «Покров», зазначено в документі, однак дати проведення громадських слухань не вказано.

«Щодо назви Покров, то оскільки вона отримала чималу підтримку мешканців міста та на виконання листа Українського інституту національної пам’яті від 8 грудня 2015 року секретарем міської ради було направлено листа – пропозицію щодо перейменування м. Орджонікідзе в м. Покров до Інституту та Верховної Ради України. Необхідно зазначити, що при такій кількості нових назв міста, які були запропоновані, неможливо задовольнити побажання всіх мешканців міста. Але, як нам здається, Верховна Рада України не помилилась, адже місто живе і працює далі», – йдеться у відповіді на запит Радіо Свобода.

«В цій назві нема нічого, що б підпадало під закон «про декомунізацію», що б асоціювалось з Російською імперією» – В’ятрович

Керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зазначає: спершу його інститут справді підтримував пропозицію частини місцевої громадськості щодо назви «Великий Луг», адже варіантів від міської влади не було, однак, коли надійшов лист від мерії з пропозицією «Покров», першість віддали їй, бо пропозиції місцевого самоврядування – пріоритет для істориків.

«Очевидно, що назва «Покров» не суперечить закону «про декомунізацію», зважаючи на те, що ми готові підтримувати в першу чергу пропозиції органів місцевого самоврядування, ми підтримали, і комітет (Верховної Ради – ред.) підтримав перейменування Орджонікідзе на місто Покров. У нас немає підстав заперечити цю пропозицію. В цій назві нема нічого, що б підпадало під закон «про декомунізацію», що б асоціювалось з Російською імперією», – сказав у коментарі Радіо Свобода Володимир В’ятрович.

Що ж до проблем із перейменуванням Орджонікідзе, зазначає В’ятрович, схожі виникають й щодо інших міст, які не мають історичних назв. Наприклад, Комсомольськ на Полтавщині. Там Інститут пропонує топонім «Горішні плавні» – це назва козацького поселення, яке колись було на території міста, але місцева влада виступає категорично проти.

За даними Інституту національної пам’яті, наразі із близько тисячі міст, сіл та селищ України, назви яких підлягають «декомунізації», перейменовано третину. Влада на місцях, каже В’ятрович, зволікала з наданням пропозицій і тільки зараз активізувалась.

Довідка:

Місто Орджонікідзе Дніпропетровської області розташоване за 150 км від обласного центру, на колишній території земель козацького Війська Запорозького. До адміністративних меж входять селища Гірницьке, Чортомлик, Перевізькі Хутори, Рудник, Олександрівка.

Виникнення міста пов’язують з тим, що у 1883 році інженер-геолог Догмер у басейні річки Солона відкрив багаті родовища марганцевої руди. У 1886 році починається промислова розробка копалень, які отримують назву Покровських. Офіційною датою народження міста є 1956 рік, коли були об’єднані кілька робітничих селищ поблизу рудника імені Орджонікідзе.

Із 2 квітня 2016 року набрала чинності постанова Верховної Ради України № 1037-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів», за якою місто Орджонікідзе отримало назву Покров.