Закарпатську облраду через звернення до президента запідозрили у сепаратизмі

Закарпатських депутатів звинувачують у тому, що вони прагнуть адміністративно відділити область та закріпити самоврядність конституційно. На сесії облради 5 квітня депутати звернулись до центральної влади з проханням невідкладно внести зміни до Конституції та законів України задля відходу від централізованої моделі управління, забезпечення широких повноважень місцевого самоврядування. Керівництво обласної ради переконує: документом хотіли нагадати, що децентралізація полягає в розширенні повноважень громад, а не в обмеженні прав органів місцевого самоврядування, яке вони відчувають на практиці.

Закарпатську облраду через звернення до президента запідозрили у сепаратизмі

Гостроти суперечці навколо рішення депутатів додав факт, що вони апелюють до результатів референдуму на Закарпатті 1 грудня 1991 року. Тоді 78,6% закарпатців проголосувало за проголошення Закарпатської області спеціальною самоврядною територією у складі незалежної України, але результати волевиявлення так і не були реалізовані. Підозрілим видався громадськості і той факт, що у проекті рішення, за яке проголосували, пропонувалося доповнити Конституцію статтею про «спеціальну самоврядну адміністративну територію Закарпаття, яка є складовою України». В остаточному документі на сайті облради вже після сесії ці рядки прибрали.

Михайло Рівіс, голова Закарпатської облради, відкидає будь-які звинувачення у закликах до автономії Закарпаття.

«Закарпаття готове до курсу, який задекларував президент, спікер парламенту і прем’єр-міністр, – децентралізації влади. Ми не приймали ніяких закликів відгородження від України або імплементації референдуму 1991 року. А згадали цей історичний факт тільки у контексті утворення на Закарпатті ідеї самоврядної одиниці, яка має свої повноваження, – коментує Михайло Рівіс. – На сьогодні ми бачимо зворотній процес: не отримуємо децентралізацію повноважень, навпаки маємо централізацію фінансових потоків, централізацію управління усіма сферами. Земельні ділянки розподіляються без участі громад і без участі самих закарпатців. Це стосується і надр. Доки це має продовжуватися?».

За словами голови облради, ідея такого звернення виникла ще наприкінці минулого року, розглядалися кілька варіантів проекту рішення: від більш радикальних до конструктивних. На думку Михайла Рівіса, обрали зважений текст, а включення історичної згадки – референдуму – це, на думку керівника облради, «родзинка, щоб на прохання депутатів все-таки звернули увагу і повернули на рівень області ті повноваження, які були до періоду Януковича».

«Нас перевіряють, розхитують» – громадський активіст

Проте така «родзинка» декому видається достатньо підозрілою. А тим більше у контексті повідомлення про замінування будівлі Закарпатської ОДА у той час, коли якраз проходила сесія облради. А також через різні варіації тексту звернення, який оприлюднювали ЗМІ. Деякі громадські активісти вбачають тут слід одіозних українських політиків.

«У тому проекті рішення, який з’явився у ЗМІ, чітко прослідковується медведчуківський стиль: апеляція до ідеалів Майдану і водночас до кагебістського референдуму 1991 року, яким намагалися Закарпаття перетворити на комуністичний заповідник, подібний до Криму. Нас перевіряють, розхитують, але все ж закарпатська громада почала реагувати. Це помітили і документ був відредагований, – переконаний активіст Громадського конвенту Павло Гомонай і додає. – Це звернення ніяких наслідків мати не буде».

Депутат облради Андрій Шекета не вбачає в ухваленні такого документа «сепаратистського» підтексту. А громадське збурення пояснює тим, що до широкого загалу потрапили різні редакції самого документа.

«У ЗМІ потрапив один з проектів, але не той, який висів на офіційному сайті, був оприлюднений і вважається прийнятим. Оскільки сам документ не зачитувався, був прийнятий той, що розміщений у розділі «проекти рішень» на сайті облради. У ньому не йдеться про якісь заклики до сепаратизму і немає вимоги визнання результатів референдуму 1991 року», – пояснює Андрій Шекета.

Депутат переконує, що документом, за який проголосували, мали на меті наголосити на субсидіарності, принципах, закладених в Європейської хартії місцевого самоврядування.

«Документ не має юридичної сили» – експерт

Сам документ не є проблемним, а декларативним, який не має жодної юридичної сили, вважає політолог Віктор Пащенко.

«Реально йдеться про реформу місцевого самоврядування. Такий проект конституційних змін, який пропонується центральною владою, навпаки по своїй суті зміцнює централізовану владу. Тому така реакція області десь є реакцією на оцю політику посилення централізації. Невипадково тут зійшлися всі політичні сили: і ЄЦ, і «Опозиційний блок», і «Батьківщина», і «Відродження». З одного боку, це рішення можна трактувати, що обласні депутати скористалися моментом і вирішили заявити свою позицію: дайте нам на місця повноваження, оскільки ми їх не маємо, а від нас питають», – сказав Пащенко.

Політолог проте зауважує: якщо розглядати дії депутатів у загальнополітичному контексті, то такі рухи вигідні у першу тим, хто бажає розпаду, послаблення України.

«Так званим сепаратистським силам, є таке узагальнене слово, – каже Віктор Пащенко. – Звичайно, цей крок обласної ради буде в першу чергу російською пропагандою, українською антипорошенківською, антиурядовою пропагандою. Буде використовуватися як привід розпалювання таких настроїв. Очікувати такого пропагандистського шуму теж треба».

Тим часом документ під назвою «Про звернення Закарпатської обласної ради щодо внесення змін до Конституції України та законів України з метою надання широких адміністративних і фінансових повноважень органам місцевого самоврядування» перевіряє УСБУ в Закарпатській області, про що вже офіційно заявило.