Чому в Україні не карають ЗМІ за «джинсу» під час виборів?

«Якщо порушення повторюється, треба впровадити штрафи, якщо вони не вирішать проблему, необхідно продумати можливість відкликання ліцензій»

Покарати українські ЗМІ за «джинсу» та незбалансованість у період виборчої кампанії фактично неможливо, зазначають медіаексперти. Адже для цього законодавством не передбачено чіткого механізму. Українські та міжнародні експерти виступають за врегулювання цього питання – встановлення системи правил та покарань за їхнє невиконання.

Україну можна охарактеризувати як країну, де корумповані ЗМІ, – кілька олігархів просувають через них власні інтереси, зазначає експерт Ради Європи, екс-президент Організації новинного омбудсмана Джейкоб Моллерап. Окрім того, що відсутні стандарти щодо точності та збалансованості, багато законодавчих норм не виконуються, додає експерт, регуляторний орган слабкий, а суспільне мовлення має дуже малий ринок. Також потрібно припинити приховану рекламу у будь-яких формах, наголошує Моллерап.

Треба впровадити серйозні штрафи, якщо ж штрафи не вирішать проблему, тоді відкликання ліцензій
Джейкоб Моллерап

«Це тривалий, непростий процес, але якщо цього не зробити, ЗМІ так і залишаться корумпованими. Для вирішення проблеми необхідне не тільки законодавство, а й ефективний некорумпований регулятор, що зможе використовувати санкції, які будуть наростати. Наприклад, якщо порушення повторюється, треба впровадити серйозні штрафи, якщо ж штрафи не вирішать проблему, тоді необхідно продумати можливість відкликання ліцензій», – говорить Моллерап.

«Потрібні законодавчі ініціативи і здатність ЗМІ до саморегулювання»

Зараз ситуація з роллю ЗМІ у виборчому процесі досить складна і негативна, зазначила у коментарі Радіо Свобода медіаексперт Наталія Лігачова. Така ситуація складається через велику кількість «джинси», неможливість регулюючих органів впливати на процес та через дискусії, які точаться навколо того, що робити з політичною рекламою. За словами експерта, для того, аби змінити ситуацію, потрібні законодавчі ініціативи, а також здатність ЗМІ до саморегулювання.

У Грузії мовники самі роблять моніторинг, а потім доводять, що вони дійсно надають усім політикам однаковий ефірний час
Наталія Лігачова

«Якщо б ЗМІ, наприклад, побачили, що законодавчі ініціативи можуть обмежити їхню можливість заробляти на виборах чи обмежувати свободу слова, тоді вони здатні до саморегулювання. Тобто спочатку треба зробити крок державі до регуляції, а тоді, щоб полегшити свій стан, і мовники можуть вдатися до саморегулювання. Як, наприклад, у Грузії, – там мовники самі роблять моніторинг, а потім доводять, що вони дійсно надають усім політикам однаковий ефірний час», – зазначає Лігачова.

Експерт також переконана – не можна забороняти повністю політичну рекламу, адже так лише з'явиться більше джинси. Рекламу краще подовжити до 2 хвилин, і зробити змістовнішою, вважає Лігачова, адже ролик тривалістю 30 секунд містить тільки гасла, а не програми чи плани дій.

«Жоден російський канал не показав, що Путін є в офшорних списках. Кожен український телеканал детально показав ситуацію»

В українських ЗМІ потрібен баланс, потрібна квота для нових політичних сил, говорить народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань телебачення і радіомовлення Вікторія Сюмар. Вона переконана, що все це треба ухвалювати на рівні етичних кодексів. Експерт зауважує, що на рівні саморегуляції медіа відчуватимуть свою відповідальність за зміни в країні і дійдуть до того, що необхідне чесне висвітлення виборів і виборчої реформи.

Неабияким досягненням Сюмар вважає свободу українських ЗМІ та можливість безперешкодно висвітлювати інформацію про представників влади. Адже сюжети про офшорний скандал вийшли на державному телебаченні, яке утримується за кошти українських платників податків, і вони отримали можливість побачити ті речі, про які говорить весь світ, наголошує Сюмар.

«Я подивилась моніторинг – жоден російський канал, крім телеканалу «Дождь», не показав, що Володимир Путін є в офшорних списках. Кожен український телеканал детально показав ситуацію щодо і українського президента і щодо інших фігурантів цього скандалу. Я вважаю, що це одне з найбільших досягнень останніх двох років, тому що це пряме свідчення свободи медіа», – говорить Сюмар.

Українські ЗМІ є борцями за правду лише тоді, коли до виборів ще далеко, вважає член Центральної виборчої комісії Ігор Жиденко.

Як тільки приходять вибори, починаються «жнива» – з'являються замовні матеріали, «джинса»
Ігор Жиденко

«Виходить так, що коли немає виборів – ЗМІ борються з корупціонерами, політиками за правду. Але як тільки приходять вибори, починаються «жнива» – з'являються замовні матеріали, «джинса», – наголошує Жиденко.

Наразі порушення, які фіксує Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, передають у Центральну виборчу комісію (ЦВК), але ЦВК також не має повноважень для покарання ЗМІ. За словами експертів, наразі необхідно ініціювати законодавчі зміни, адже через недосконалість законодавства ситуація під час виборів у медіа ніяким чином не контролюється.