Кооперація на селі: українцям пропонують створювати індивідуальні господарства

Львів – Селянські індивідуальні господарства, аби вижити у складних умовах сьогодення, мають самоорганізуватись, щоб протистояти посередникам і забезпечити себе роботою. Такими є поради фахівців, учасників міжнародної конференції «Кооперація і духовність – минуле, сьогодення, майбутнє», які другий день поспіль у Львові обговорюють відродження кооперативного руху в Україні і проблеми, які доводиться долати селянам.

Кооперація на селі: українцям пропонують створювати індивідуальні господарства

У Бродівському районі Львівської області шість років тому було створено кооператив «Покрова» за фінансової підтримки канадського агентства з міжнародного розвитку. В об’єднання входять близько 230 селян із дев’яти сіл. Люди навели лад на пасовищах, пройшли відповідне навчання. Кооператив не є власником продукції, її виробляють селяни, він лише допомагає своїм членам її вигідніше продати. Відтак кооператив купує молоко по три гривні тридцять копійок, а це на одну гривню дорожче від закупівельної ціни молокозаводів. Представник кооперативу Любов Клубок розповіла, що багато селян хочуть ввійти у кооператив, але є проблема з молокозаводами, яким вигідно людей обкрадати.

«Цього року ми наштовхнулись на несправедливість, коли заходимо в село, де селяни хочуть йти в кооператив, а там вже є молокозавод і нам його власники кажуть, що це їхня територія, не заходьте сюди. У них ціна менша, хоча і наші три гривні двадцять копійок – це теж не та ціна, яка б мала бути. Людям невигідно тримати худобу, вирізають її. Ми стараємось боротись з цим, хочемо це зупинити, говоримо про проблеми на всіх рівнях. Бо важливо, щоб людина могла продати і забезпечити себе», – говорить Любов Клубок.

Селянам невигідно займатись індивідуальним господарством. Хто живе неподалік міста, той продає сільськогосподарську продукцію на базарі. Більшість людей, тим часом, залежить від посередника, який за безцінь скуповує у них продукцію. Канадський уряд, щоб підтримати індивідуальні господарства, започаткував у 2014 році проект розвитку молочного і зернового бізнесів. Загальна сума допомоги до 2021 року становитиме 40 мільйонів канадських доларів.

Проект розвитку молочарства допоможе 5-ти тисячам малих і середніх господарств Дніпропетровської, Львівської, Волинської, Івано-Франківської областей, які зможуть об’єднатись у кооперативи чи фермерські мережі. Мова про придбання обладнання, виробництво високоякісних кормів, тобто, допоможуть налагодити систему молочного виробництва. Також канадські сільськогосподарські кооперативи ділитимуться власним досвідом. А проект розвитку зернового господарства – це допомога українським кооперативам на суму 13 мільйонів канадських доларів.

«Наша ціль не є музеєфікація українського села. Тенденція у світі така, що кількість селянських господарств зменшується. Суть у тому, щоб цей процес переходу в Україні не був таким брутальним, як є. Кооперативи, які дають людям можливість, ініціативнішим середнякам, цим займатись і наш проект скерований на родини, які б хотіли мати від 5 до 15 корів. Це довга мета, але згадаймо історію українського молочарства, що зайняла до 14 років у довоєнній Галичині, тоді не було програм підтримки і Євросоюзу, правда, був митрополит Андрей Шептицький», – зауважив в коментарі Радіо Свобода посол Канади в Україні Роман Ващук.

Історія кооперації – давня

Українська кооперація має понад 200-літню історію. Спершу вона зародилась на Наддніпрянщині у другій половині ХІХ століття, коли селяни змушені були вчитись давати раду зі своїм господарством. Утім, реально кооперація запрацювала в Галичині на початку ХХ століття завдяки митрополитові УГКЦ Андрею Шептицькому. Оскільки українці не мали великого капіталу і бізнесу, тому владика об’єднав їх у кооперативи, щоб навчити господарювати, але на засадах християнської моралі. Кооперативи «Маслосоюз» і «Центросоюз» у міжвоєнний час контролювали понад 50% всього експорту Польщі, це при тім, що українці становили тоді 16% від усього населення Галичини. Митрополит заснував українське страхове товариство «Дністер», де у 1917 році 96% акціонерів були українцями, а коли накопичився капітал, створив банк «Дністер». Українські кооперативи стали конкурентними.

Історичне минуле – кооперативний рух слід відродити, бо лише так люди зможуть протистояти викликам часу, наголошує доктор соціальної економіки, дослідник кооперативного руху в Україні Зіновій Свереда. За його словами, кооператив об’єднує активних селян, які хочуть поліпшити власний добробут, займатись справою, але цим людям потрібно допомогти, мають бути прозорими правила гри на ринку. На сьогодні в Україні діє закон про кооперативи і про асоціації, але українське законодавство варто спростити і наблизити до європейського.

Холдинги ігнорують інтереси селян

Петро Маковський, голова спостережної ради кредитної спілки «Вигода» з Львівщини, наголошує, що великим злом для сільського господарства на сьогодні є аграрні холдинги, яких в Україні понад сто. Саме вони диктують правила гри селянам, забрали понад 50% сільськогосподарських угідь. Тому єдиний шлях для дрібних індивідуальних господарств – це кооперативи.

«Це загрозлива ситуація. Демографічна криза вже відбулась, в селі залишається старше покоління. Іншої альтернативи, як об’єднуватись, селянам немає. Людей треба мотивувати, допомагати створити цикл – від виробництва до продажу. Селян потрібно заохочувати залишатись у селі. Слід починати з маленького і тоді ми зможемо потіснити холдинги, які нищать основу села, націю, їм людей не потрібно», – каже Петро Маковський.

На сьогодні в Україні дві тисячі сільськогосподарських виробничих і обслуговуючих кооперативів. З них, за інформацією Міністерства аграрної політики і продовольства України, третина – молочарські кооперативи і зернові, які працюють здебільшого за підтримки канадського уряду.
Селяни не лише не мають грошей для створення кооперативів, але вони не поінформовані про доцільність об’єднання, переваги, бракує ініціативних людей у селах. За інформацією ООН, саме кооперативи сприяють зниженню рівня бідності серед сільського населення.