Київ – У 2016-му кількість військових, які записуються на контрактну службу в Україні, зросла у 25 разів в порівнянні з попереднім роком. Свіжу статистику під час засідання уряду озвучив керівник оборонного відомства Степан Полторак. В Міністерстві оборони переконані, що такого результату вдалось досягти в першу чергу завдяки значному підвищенню заробітної плати в армії. Так, з першого січня рядовий солдат в тилу отримує сім тисяч гривень. В зоні військової операції на сході – ще більше. Водночас, експерти зазначають, що кількість контрактників – це не показник професійності війська. Армії необхідні комплексні реформи, що дозволять залучити досвідчених фахівців, а не просто шукачів заробітку.
Your browser doesn’t support HTML5
За словами Степана Полторака з початку 2016-го на службу за контрактом вдалось залучити 18 тисяч військових. Тоді як минулого року число нових контрактників в лавах ЗСУ не перевищувало 200-300 осіб на місяць. Таких змін вдалось досягти завдяки значному підвищенню заробітних плат військовослужбовців, – переконаний керівник оборонного відомства. Відповідне рішення ухвалив Кабмін ще вкінці січня. Тепер рядовий солдат-контрактник, який служить в тилу, замість 2341 гривні, отримує сім тисяч. Зарплата ж командира бригади зросла з шести з половиною до шістнадцяти тисяч.
Ми працюємо з якістю. В основному віддаємо перевагу тим, хто вже має бойовий досвідСтепан Полторак
«Кількість людей не зменшується. Потік – сім тисяч на місяць. Ми працюємо з якістю. В основному віддаємо перевагу тим, хто вже має бойовий досвід. Вони йдуть в першу чергу. І, в принципі, так ми якісно змінюємо склад», – розповів міністр.
Однією з тих, хто у 2016 році прийняв рішення переходити на контракт, була молодший лейтенант Олеся Гузун з 92-ї окремої механізованої бригади. Зараз вона одна з небагатьох жінок-офіцерів у бригаді, які служать саме в зоні АТО. Оскільки контракт Гузун підписала тільки у березні, то переваг від нової зарплатні оцінити ще не встигла. І хоч гроші не були основною причиною, через яку прийняла рішення щодо служби, все ж зізнається – вони мали вагоме значення. Військова підтверджує слова міністра Полторака і зазначає, що з нового року кількість охочих служити в 92-й бригаді справді помітно зросла.
Не всі військові на передовій отримують виплати – журналіст
«Звісно, матеріальна сторона грає свою роль. І люди розуміють, що тепер в армії можна служити не лише з патріотичних поглядів, а ще й за хорошу зарплатню. Хлопці радіють через те, що верхівка міністерства бачить їхні заслуги і відповідно їх матеріально нагороджує. Тому це сприймається «на ура», – ділиться спостереженнями військова.
Окрім вищої зарплати, військові, що служать в зоні АТО, отримують спеціальні доплати. Якщо боєць перебуває на передовій – це ще 4200 гривень, трохи далі від лінії фронту – 1200. Та попри заявлені суми, не всі бійці їх своєчасно отримують, – заявляє воєнний кореспондент Володимир Рунець. Таку інформацію журналіст отримав від військовослужбовців з 14-ї та 81 бригад. Під час візиту Петра Порошенка до Краматорська кілька днів тому журналіст особисто поставив це питання президенту, на що той в доволі емоційній формі відповів запереченнями та звинуватив Рунця у брехні.
Ми говорили з хлопцями, які стоять у першій лінії оборони в Мар’їнці. Вони скаржились на те, що так звані «атошні» гроші у розмірі 4200 гривень їм не виплачуютьсяВолодимир Рунець
«Ми говорили з хлопцями, які стоять на «промці» в Авдіївці, з хлопцями, які стоять у першій лінії оборони в Мар’їнці. Вони скаржились на те, що так звані «атошні» гроші у розмірі 4200 гривень їм не виплачуються. І замість того, щоб давати численні запити в численні структури, випадково ми потрапили на заходи до президента і у нього було доцільніше запитати – чи можна це питання вирішити. Ми поставили питання, яке турбує його бійців на передовій. Він відреагував так, як відреагував. Висновки робити не мені», – розповідає журналіст.
«Ми б хотіли залишитися, але ми на такі умови не можемо погодитися»
Втім, як зазначають експерти, навіть якщо жодних перебоїв з виплатами підвищених заробітних плат у війську не буде, це ще не означає, що в Україні вдасться побудувати професійну армію. На думку директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака визначальним є не цифра залучених до контрактної служби військових, а кількість бійців, що після проходження служби в зоні бойових дій залишаються у війську. Адже саме вони, вважає Бадрак, мають стати ядром української професійної армії.
Промо-ролик Генерального штабу Збройних сил України:
Задовільним, продовжує експерт, можна буде вважати результат, коли більше половини сержантського та солдатського складу ЗСУ становитимуть бійці, що прослужили в армії щонайменше три роки. Водночас, пояснює, зараз вони після демобілізації зазвичай залишають лави ЗСУ, оскільки не бачать там необхідних реформ. А саме українське військо експерт, попри два роки бойових дій на Донбасі, називає армією радянського типу. Куди, через підвищення зарплат, починають йти з метою заробітку.
Набирають з людей, які сьогодні проживають в таких регіонах, де не можна знайти роботуВалентин Бадрак
«Ми спілкувалися з деякими офіцерами, солдатами і сержантами, які пішли. У них була логіка така: ми б залишилися і ми б хотіли залишитися, але ми на такі умови не можемо погодитися, бо відношення до нас неадекватне. І тому акцент сьогодні на людей, яких набирають не стільки після бойових дій на сході, скільки з людей, які, наприклад, колись були в лавах збройних сил, а сьогодні проживають в таких регіонах, де не можна знайти роботу. Фінансова скрута є одним з чинників набору контрактного війська, а має бути зовсім по-іншому», – вважає експерт.
В той же ж час Бадрак зазначає, що матеріальне забезпечення в армії не повинно обмежуватись заробітною платою. Щоб залучити досвідчених та фахових спеціалістів повинен бути створений окремий «мотиваційний пакет». У якому, серед іншого, мають передбачити пільгові умови отримання житла, освіти, якісне медичне забезпечення, страхування, пенсії, монетизовану систему нагород.
В Міноборони припускають, що коли теперішні тенденції в залученні військовослужбовців на контракт збережуться, то потреба у наступній – сьомій хвилі мобілізації, може зникнути. А от від строкової служби відмовлятись поки що не планують. У Генштабі вважають доцільною формулу, коли 70 відсотків військових будуть контрактниками, а решта 30 – призовники.