Київ – Знизити тарифи і збільшити зарплату в рази, зберегти оздоровчі заклади у власності профспілок – таких кроків на захист тих, хто працює, вимагає від уряду керівництво Федерації профспілок України (ФПУ). Зі свого боку, у фракції «Блок Петра Порошенка» бачать вихід у формуванні нового уряду, який зосередиться на створенні робочих місць. Експерти ж радять зосередитися на реформуванні законодавства, виведенні робочих місць із тіні та відновленні економічного зростання.
Український уряд обмежує права працівників, зберігаючи низьку мінімальну зарплату, підвищуючи комунальні тарифи та обмежуючи право профспілок впливати на рішення влади, заявив під час шостого з’їзду Федерації профспілок України голова федерації Григорій Осовий.
«Правової, соціальної держави нам не вдалося збудувати. Натомість виник так званий олігархічний капіталізм, що завдає відчутного удару по правах та інтересах простого люду. Реформи, вкрай необхідні для економічного зростання, створення нових високотехнологічних робочих місць, справедливого розподілу суспільних результатів праці, гальмуються, а то й напряму блокуються. Урядові заходи жорсткої бюджетної економії та все більших зовнішніх запозичень ведуть державу до банкрутства, а людей – до зубожіння», – зауважує Осовий. Також він різко виступив проти можливості збільшення тарифів та пенсійного віку за пропозиціями Міжнародного валютного фонду.
Через кризу в економіці та падіння рівня оплати праці Федерація профспілок оголосила про свою недовіру урядові, але наразі й самі профспілківці роблять недостатньо для того, щоб змінити ситуацію, визнає лідер організації.
Юрій Луценко
Водночас лідер фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко, виступаючи на з’їзді ФПУ, наголосив, що права працівників обмежує не лише уряд, а й великі роботодавці.
«Наприклад, компанія ДТЕК отримала аванс на закупівлю вугілля, але витратила на це близько половини від суми. Решта пішла аж ніяк не на підвищення зарплат. Уряд і ФПУ спільно намагалися поліпшити роботу двох великих фондів. Кошти багатомільярдних фондів могли приносити користь. Але з Відня прийшли інші вказівки. Як то кажуть, все для людей. Ми навіть знаємо імена цих людей!» – зіронізував Луценко. Він запевнив профспілківців, що тривають переговори щодо створення нового уряду, у програмі якого має бути розвиток економіки і створення нових робочих місць.Як наслідок – підвищення соціальних стандартів.
Григорій Осовий озвучив кілька кроків, які, на його думку, мають поліпшити становище працівників в Україні. За його пропозицією, їх включили до резолюції з’їзду. Ідеться про боротьбу за підвищення зарплат в Україні «не на індекс інфляції, а в рази».
Після зменшення єдиного соціального внеску підприємства мали всі звільнені кошти відправити на підвищення заробітної платні, але не зробили цього, обурюється профспілківець. Тому він закликає вдаватися до судових спорів на захист працівників, до масових протестів, а коли треба – і до страйків. Другий крок, запропонований керівництвом ФПУ, – це збереження контролю над профспілковим майном, щодо якого наразі тривають суди з органами влади. Профспілківці наголошують, що йдеться про збереження системи оздоровлення тих, хто працює.
Водночас чимало громадських активістів наголошують, що профспілкове майно використовується у комерційних цілях, а на його території під виглядом реконструкції часто зводяться комерційні новобудови.
Віктор Глеба, неурядовий експерт у сфері містобудування, розповів Радіо Свобода, що судиться з ФПУ з приводу забудови на території профспілкового об’єкта і знає про низку подібних випадків.
Відбувається боротьба за майно під виглядом роботи ФПУВіктор Глеба
«Відбувається боротьба за майно під виглядом роботи ФПУ. Профспілки контролюють об’єкти, що належать українському народові, і створюють «юридичні особи» для користування ними. Одне з них на вулиці Нагірній у Києві забудовує ділянку спортивного призначення. Чи ефективне таке користування майном? Під виглядом реконструкції вирили котловани і зводять житлові будинки. Профспілки треба позбавити права контролювати майно і провести його інвентаризацію. Ним мають розпоряджатися територіальні громади», – пропонує експерт.
Те, що подібні факти мали місце впродовж останніх кількох років, підтверджують і в Генпрокуратурі. У відомстві неодноразово уточнювали, що йдеться не про власність профспілок, а про державне майно, яке тимчасово перебуває у їхньому користуванні.
Треба поліпшувати закони про працю і виконувати їх – експерт
Водночас, представники європейських профспілок у цілому схвально поставилися до стратегії Федерації профспілок України. Так, заступник голови Європейської конфедерації профспілок Петер Шеррер заявив, що пропозиції з’їзду ФПУ є цілком слушними, бо, «як показує досвід, найбільш благополучними є саме ті країни, які мають потужний профспілковий рух».
Для того, щоб захист прав працівників в Україні відповідав сучасним викликам, необхідно передовсім реформувати трудове законодавство і подбати про те, щоб воно виконувалося, наголосила у коментарі Радіо Свобода Ольга Піщуліна, провідний експерт соціальних та гендерних програм Центру Разумкова.
«В Україні триває процес зміни законодавства, зокрема Трудового кодексу, який уже не відповідає сучасній ситуації. З’являються нові форми трудових відносин, як-от неформальна зайнятість, яка потребує свого відображення в законодавстві. Певні кроки для обліку такої зайнятості робляться. До того ж, продовжує обговорюватися проект нового Трудового кодексу», – зазначає Ольга Піщуліна.
За її словами, чинне українське законодавство про працю є непоганим з точки зору захисту прав працівників, але в умовах ринкової економіки воно виявляється недостатньо гнучким, обмежуючи працедавцям і працівникам «свободу маневру».
«Це не дає змогу розвиватися багатьом сучасним підприємствам. Досить жорсткий захист прав працівників, передбачений законом, певною мірою не задовольняє роботодавців. Головна задача – поєднати інтереси працівника і працедавця. Насправді, права українського найманого працівника «надмірно захищені» законодавством, водночас практика правозастосування залишає бажати кращого», – наголошує Піщуліна.
На її думку, перед державою стоїть іще одне складне завдання: вирішити проблему тіньової зайнятості. Причому Ольга Піщуліна радить не так збільшувати контроль та санкції для тих, хто тримає працівників у «тіні», як працювати над легалізацією цих трудових відносин, створивши для них гнучкіші умови.
Федерація профспілок України вважає однією з найбільших проблем українського працівника велике податкове і соціальне навантаження: так, за даними цього об’єднання, в Україні є 8 мільйонів найманих працівників, які годують і забезпечують решту громадян.
Однак Державна служба зайнятості наводить іншу статистику: близько 19 мільйонів економічно активних громадян (тих, хто тим або іншим чином заробляє собі на прожиття), і з них платять податки та соціальні внески – 11 мільйонів.
Дисбаланс між тими хто працює і тими, хто живе на соціальні виплати, можна виправити, створюючи робочі місця, погоджуються і профспілківці, і експерти. Однак Ольга Піщуліна наголошує, що будь-які робочі місця не вирішать проблеми: мінімальні зарплати українців не зацікавлять. Тому експерт радить владі зосередитися на пошуку місця України у світовому розподілі праці та на реформах, які сприятимуть економічному зростанню.