Підприємливі переселенці з Криму і Донбасу добре вписалися в економіку Львова – експерт

Львів – З Криму і Донбасу виїхали майже два мільйони осіб. Такі дані представників соціального захисту. Однак це та кількість, яка офіційно зареєструвалась у державній структурі. Скільки насправді людей покинуло свої рідні домівки невідомо. Для прикладу, за офіційними даними на Львівщину з Криму і Донбасу переселились близько 13 тисяч людей. Неофіційно називають цифру приблизно у 100 тисяч. Чим займаються переселенці і чи відчутний їхній вплив на економічний розвиток Львова? Куди вкладають гроші заможні переселенці?

Підприємець Оксана Новікова з родиною переїхала з Криму до Львова у березні 2014 року. Оксана була серед активістів, які допомагали і підтримували українських військових у Сімферополі. Розпочати власний бізнес у Львові вона не планувала, майже два роки займалась громадською діяльністю, бо хотіла допомогти іншим переселенцям, домагалась податкових пільг для тих, хто розпочинав власну справу на новому місці, апелювала до влади з численними ініціативами та пропозиціями. Однак пробити бюрократичну чиновницьку стіну, каже, їй не вдалось, вона просто втомилась воювати з вітряками. Будучи людиною справи, впала в розпач від того, що не здатна щось змінювати. Врешті вирішила розпочати власну справу. Разом з чоловіком, сином, сестрою два місяці тому відкрила кав’ярню-пекарню «Кримська перепічка». Вклала гроші, які залишились від проданого бізнесу в Криму, яким займалась там 15 років.

«Про прибутки ще рано говорити, приблизно через рік, мабуть, можна щось сказати. Хоча ми вкладали гроші ощадно, бо я зналась на цій справі. Однак обладнання для пекарні старались купити найкраще, бо важлива якість у нашій справі», – розповідає Оксана.

Ніяких податкових пільг Оксана Новікова не має. Хіба скористається програмою центру зайнятості, згідно з якою протягом півроку держава виплачуватиме зарплату переселенцям. На сьогодні в кав’ярні Оксани працюють таких троє. На думку Оксани Новікової, переселенці ще не спричинили у Львові економічний бум, але створюють конкуренцію.

«У Криму чи на Донбасі був вищий рівень зарплат, і ми так тут платимо людям. Ми почали тут з нуля, стараємось працювати якісно і довго. З часом ми створимо конкуренцію. У Львові немає справжньої конкуренції, сфера обслуговування далека від якості. Нам є до чого прагнути», – зазначила корінна кримчанка.

Поруч з кав’ярнею Оксани у торговельному центрі на Сихові працюють ще переселенці з Криму. Одні відкрили стоматологічний кабінет, інші перукарню. Оксана Новікова наголошує, що з Криму і сходу України до Львова переїхали активні люди. 70% з них знайшли роботу. Більшість – у харчовій галузі. Кримчани відкрили власні кав’ярні, таких по місту близько десяти, а це обмаль. Хтось вдома варить сири, готує кримські смаколики на замовлення, працюють і на львівських підприємствах. А ось переселенці з Донбасу, яких офіційно на Львівщині зареєстровано приблизно 10 тисяч, неофіційно у рази більше, перенесли свій бізнес, але більшість розпочали власну справу з нуля. Дехто із заможних східняків вклали гроші у бізнес своїх партнерів, займаються торгівлею, перевозять товари і продукти на схід.

Лідер громадського руху переселенців Донбасу Надія Нещаденко змогла розпочати нову справу завдяки матеріальній допомозі організації «Крим SOS». За 46 тисяч гривень вона придбала два комп’ютери, принтер, орендувала приміщення і зареєструвала агентство нерухомості. У неї працює семеро осіб, зокрема і львів’яни.

«Переселенці покинуті сам-на-сам. Старші люди, пенсіонери повернулись додому. Дехто там старається продати квартиру, щоб сюди приїхати. Більшість залишилась, бо не має виходу. У нас всі активні люди. Якби нам на розвиток бізнесу давали якісь кошти, щоб через рік віддати, це була б велика допомога. Одні перенесли сюди фотостудію, хтось юридичну компанію, займаються подобовою орендою помешкань. Люди стараються вижити, працюють, є успішними», – розповіла Надія Нещаденко.

Статистика – сумнівна

Згідно з даними української статистики, порівняно з іншими регіонами України, у Львівській області ситуація значно краща, ніж у решті регіонів країни. Рівень зайнятості за перші три чверті року зріс, хоч в інших регіонах він швидше падав. Особливо відчутними темпами зросло будівництво – воно зросло вдвічі.

Найскладніше в місті з надійною статистикою – сьогодні кожна державна установа називає різні дані щодо кількості переселенців у Львові та області. Як говорять громадські активісти, більше грошей на купівлю квартир було в переселенців зі сходу, ніж у кримчан.

«Економічного буму від переселенців немає, але люди з Донбасу мають більший вплив на економіку Львова, ніж кримчани. Бо їх тут у рази більше і рівень життя на Донбасі був вищий. Тому вони могли вкласти гроші у бізнес і квартири», – вважає керівник громадської організації «Крим SOS» Алім Алієв.

На початках помітно зросла орендна плата за житло, люди, які мали заощадження, купували квартири. У середньому кожен забудовник, а у Львові лише великих фірм понад п’ятнадцять, у своїй базі даних клієнтів має людей з Криму і Донбасу. Про те, скільки помешкань придбали переселенці у Львові, такої статистики ніхто не називає, немає таких відомостей і в управлінні юстиції. За неофіційною інформацією, переселенці купили понад 200 тисяч квадратних метрів житла.

Маркетолог будівельної компанії «Еко-дім» Сергій Смірнов розповів, що переселенців, як тільки вони почали переїжджати до Львова, цікавили помешкання на первинному ринку, які можна було придбати і швидко оселитись.

«Для них цікаві квартири, які можна купити і вже жити. У нас житло розтерміноване і не було такого буму в купівлі. Переважно купують такі квартири ті, хто хоче заощадити, львів’яни. А переселенці купують в готових будинках, де ще залишились якісь помешкання, більше у новобудовах», – каже експерт.

Переселенці підлаштовуються під львівський ринок

Активні і підприємливі переселенці з Криму і Донбасу добре вписалися в економіку Львова, де домінують туризм та інформаційні технології, додає експерт. До Львова з Криму і Донбасу переїхали більш ніж десять айтішних фірм. Відтак Львів став привабливим для переїзду дизайнерів, рестораторів, кухарів, пекарів, програмістів, копірайтерів, веб-майстрів.

Проте зорганізованого характеру цей переїзд не мав. Керівник департаменту економіки Львівської міськради Вікторія Довжик зауважує, що жодна велика компанія не переїхала у місто Лева, хоча цікавились десятки. Переїзду одному серйозному підприємству завадив протест львів’ян, які виробництво акумуляторів вважали екологічно небезпечним. Присутній і тіньовий капітал, говорить головний економіст міста.

«Вони не завжди хочуть бути видимі, вони не обговорюють ані причин свого переїзду, ані обставин. Найчастіше «донецькі» вкладали гроші у господарську діяльність партнерів, але цього не афішують, не говорять про свої інвестиції», – каже Вікторія Довжик.

Британський часопис «Економіст» пише, що економічна ситуація у Львові виглядає краще лише тому, що в решті країни вона є катастрофічною. У 2014 році індустріальне виробництво впало на 10%. У Донецькій і Луганській областях, які разом давали 16% валового внутрішнього продукту України, воно впало на 32% і 42% відповідно.

Тим часом, за словами колишнього голови бюджетної комісії Львівської міськради Яромира Самагальського, у Львові економічні показники балансували на рівні попередніх років або відчули незначне падіння.

«Збільшення бюджету за рахунок економіки у нас немає. Торік зростання було 30% , але це завдяки інфляційній складовій. Зарплати бюджетникам росли, але вони не доганяли інфляцію, але надходження до бюджету збільшувались. Віддали на місця аморальне джерело доходу до бюджету акциз на алкоголь і сигарети. Він дав містові 200 мільйонів гривень до бюджету, але це не економічний бум», – говорить експерт.

Звичайно, місто як і вся країна, переживає скруту, бо держава перебуває у стані війни, тому коли у Львові зуміли зупинити економічне падіння, то це вже є велике досягнення.

На цю ж тему: