Київ – Для отримання безвізового режиму важливо не лише ухвалити відповідні закони, а й забезпечити їхнє втілення, зазначають у Євросоюзі. Зокрема, йдеться і про ставлення до представників ЛГБТ-спільноти. За словами омбудсмана і самих представників спільноти, ситуація в Україні дещо покращилась, але все ще потребує змін.
Усі люди повинні мати однакові права, і представники ЛГБТ не мають бути винятком, говорить радник з питань захисту прав людини, представник ЄС в Україні Танел Танґ. Він схвалює план дій з реалізації Національної стратегії прав людини, що включає також і вирішення проблем ЛГБТ, але, водночас, зазначає, що документи обов’язково мають втілюватися в життя, і Євросоюз за цим стежитиме.
Євросоюз стежитиме за втіленням змін дуже пильноТанел Танґ
«Я б хотів відзначити позитивні зрушення. Зміни до Трудового кодексу, що забороняють дискримінацію за сексуальною орієнтацією та гендерною ідентифікацією – це дуже важливий крок. Звичайно, це перший крок. Ми очікуємо на впровадження цих нововведень, Євросоюз стежитиме за втіленням змін дуже пильно», – обіцяє Танґ.
Він наголошує – аби ставлення влади та працедавців до представників ЛГБТ змінилося, потрібно, щоб і саме суспільство проявило толерантність.
Серед основних проблем ЛГБТ-спільноти в Україні – відсутність закону, який би захищав ЛГБТ-спільноту від злочинів на ґрунті ненависті чи ворожнечі, говорить представник омбудсмана Аксана Філіпішина. 161-а стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за злочини через ненависть, зокрема, і на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі, не включає представників ЛГБТ-спільноти.
Усі розслідування, що розпочинаються за 161-ю статтею ККУ, сьогодні закінчуються перекваліфікацією на хуліганські дії щодо представників ЛГБТАксана Філіпішина
«На жаль, усі розслідування, що розпочинаються за 161-ю статтею ККУ, сьогодні закінчуються перекваліфікацією на хуліганські дії щодо представників ЛГБТ. Ми сподіваємось на декриміналізацію цього питання і надання можливості омбудсмену складати протоколи і притягувати до адміністративної відповідальності за правопорушення на адресу – в тому числі – і представників ЛГБТ, за вчинення правопорушень, пов’язаних із ворожнечею та проявами нетерпимості», – говорить Філіпішина.
Закони, спрямовані проти дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації, ухвалені в 70 країнах світу. Зокрема, така практика вже є і в пострадянських країнах – Грузія та Молдова змінили свої закони і внесли в них необхідні статті для захисту лесбійок, гомосексуалів, бісексуалів та трансгендерів від злочинів та образ.
На території окупованої частини Донбасу справи йдуть значно гірше, розповідає представник ЛГБТ-спільноти Сергій, що виїхав з Луганська і проживає в Чернігові. На територіях, окупованих проросійськими угрупованнями «ЛНР» та «ДНР», як і в Росії, панують гомофобні настрої та має місце неприхована агресія до представників ЛГБТ-спільноти.
Яка ситуація в Луганську з ЛГБТ-спільнотою? Та ніякої. Більшість сидить вдома, всі бояться
«Яка ситуація в Луганську з ЛГБТ-спільнотою? Та ніякої. Частина людей, які не поїхали, прийняли на себе цю «недореспубліку», деякі навіть були в «ополченні», як не дивно. Я не знаю, яке в них було особисте життя. Більшість сидить вдома, всі бояться. Бояться навіть соціальних мереж, тому що можна «нарватися» не на справжню людину, а на бойовиків, які тебе чи заберуть в підвал і, якщо не посадять чи розстріляють, то жорстоко замучать», – говорить Сергій.
Серед запланованих заходів щодо збільшення можливостей ЛГБТ-спільноти – створення законопроекту про цивільне партнерство. Це однин із пунктів плану дій до Національної стратегії з прав людини. Мета законопроекту – врегулювання майнових питань партнерів, що проживають разом, але не можуть оформити шлюб. Уряд запланував розробити законопроект до 1 кварталу 2017 року.