Санкції за Савченко дадуть свої плоди – євродепутат

Депутати Європарламенту закликали Євросоюз ввести персональні санкції проти президента Росії Володимира Путіна і ще 28 осіб, причетних до незаконних дій щодо української військової льотчиці Надії Савченко, яку в Росії судять за звинуваченням у вбивстві російських журналістів. 57 депутатів направили звернення Верховному представнику ЄС з питань зовнішньої політики Федеріці Могеріні.

Окрім Путіна, депутати Європарламенту просять включити до списку санкцій очільника Федеральної служби безпеки Росії Олександра Бортникова, голову Слідчого комітету Росії Олександра Бастрикіна і декількох його підлеглих, голову комітету Держдуми з міжнародних справ Олексія Пушкова, а також прокурорів, суддів та інших чиновників, причетних до фальсифікації матеріалів справи Савченко, її незаконного затримання, арешту і висунення сфабрикованих звинувачень у вбивстві і незаконному перетині кордону. Передбачувані санкції включають заборону на в'їзд до ЄС і блокування банківських рахунків та активів на території Європейського союзу.

Ініціатор звернення – депутат Європарламенту від Литви Пятрас Ауштрявічус, заступник голови групи «Альянс лібералів і демократів за Європу». Він ствердно відповідає на запитання, чи означає лист до Федеріки Могеріні, що він вважає слабкою реакцію світової спільноти на справу Савченко.

– Саме так. Міжнародна громадськість і багато західних інституцій, здавалося б, роблять багато для справи Савченко і життя Наді, але це не спричиняє значного впливу на російську сторону. Тому я думаю, особливо коли бачу це сухе голодування, – яке вона зараз, щоправда, припинила, але вона дуже слабка фізично і виснажена морально, – найвищі гуманітарні міркування повинні братися до уваги, щоб постаратися її звільнити.

– Наскільки велика ймовірність того, що Євросоюз прислухається до Вас і введе санкції?

– Я прочитав, що Федеріка Могеріні закликає Росію швидше звільнити Надю, і це добре, але я не думаю, що її думку ось так от почують в Кремлі, де вирішуються всі основні питання. Тому потрібно, щоб це обговорювалося в понеділок на зустрічі міністрів закордонних справ країн Євросоюзу, і, наскільки мені відомо, кілька міністрів вже підтвердили, що готові піднімати це питання. Я не знаю, яким може бути остаточне рішення, і наскільки це торкнеться додаткових санкцій, але це серйозно, і Кремль повинен розуміти, що це дасть свої плоди. Особливо, коли російська сторона сподівається на пом'якшення санкцій, я думаю, буде навпаки.

– Уявімо собі, що санкції проти Володимира Путіна будуть ухвалені. Це, ймовірно, означає, що будуть радикально жорсткіші відносини між Європою і Росією?

– Так, це може призвести до таких наслідків. Ми можемо уявити, як це розцінить пан Путін. Але хіба ми можемо нинішній стан відносин визначити як нормальний і конструктивний? Я думаю, це може вплинути, але, по суті, ми знаходимося в такій зоні напруженості. І це був би, напевно, поштовх, щоб деякі кроки були переглянуті з боку Путіна.

– У зверненні до пані Могеріні, ініціатором якого Ви були, згадується, зокрема, заборона на в'їзд до ЄС, а також блокування банківських рахунків і активів, що належать людям в списку санкцій. Ви припускаєте, що у цих людей можуть бути активи на території Євросоюзу?

– Ми постійно чуємо, що російська політична еліта, навіть еліта правоохоронних органів, має такі активи. Вони багаті люди, у них, напевно, мета – в літній, так і в інший час, бути десь на Заході, жити прекрасним життям. Ці обмеження не дозволять еліті керувати своїми грошима, як вона хоче. Вона все-таки збагачується за рахунок російських людей, російської держави. Це колись призведе, напевно, до того, що російське суспільство запитає Захід, що було зроблено і чому на це не звертали уваги. Чим раніше ми почнемо це робити, тим краще. Сподіваюся, ми ще ухвалимо додаткові рішення, як вирахувати ці активи, як посилити контроль над фінансовими операціями в деяких країнах Євросоюзу. Не всі вони, до речі, застосовують жорсткий контроль. Тут справа навіть більш серйозна, ніж одна історія Наді Савченко.

– В Європі можна почути точку зору, що не треба йти на велику конфронтацію з Росією, а треба її м'яко переконувати, а подібні санкції, причому санкції, зокрема щодо Путіна, можуть вивести ситуацію з-під контролю, що важко позначиться на Європі. Ви не згодні з такою точкою зору?

– Ні, я не згоден. Хіба Кремль консультувався з президентом Європейського парламенту, скажімо, коли були введені санкції щодо декількох десятків парламентарів Євросоюзу? Вони грають з позиції сили, і, напевно, вони і розуміють цю мову. Звичайно, я за діалог, і якщо (Кремлем – ред.) будуть зроблені якісь кроки назустріч, можна (санкції – ред.) і не застосовувати. Але сказати, що ми всерйоз обговорюємо це, обов'язково треба!

– Ви представляєте в Європейському парламенті Литву. В останні два роки повернулися важкі розмови про можливість нового світового конфлікту. І в цих сценаріях Литва та інші балтійські країни опиняються на лінії фронту. У Вас є відчуття, що це справжня небезпека, а не віртуальні сценарії?

– Дивлячись на розвиток ситуації, особливо з Грузією і Україною, я допускаю, що були такі плани про можливе застосування сили або провокацій проти балтійських країн, я не відкидаю такий сценарій. Але багато що змінилося. По-перше, ми ухвалили стратегічні рішення щодо зміцнення обороноздатності, НАТО ухвалила неймовірні рішення, це, можна сказати, перегляд стратегії десятиліття. І ціна провокацій для російської сторони зростає. У мене враження, що пряма військова конфронтація – менш можливий сценарій розвитку подій. Але з інформаційною війною, застосуванням гібридних інформаційних інструментів, в цьому зупинки немає.

– Ви виросли в Радянському Союзі, потім балтійські країни першими пішли з СРСР, зі сфери впливу Москви. У Вас є відчуття, що Литва ніколи не буде сприймати Росію як щось дружнє?

– Протягом 20-го століття Литва і інші балтійські країни тільки 33 роки були незалежними. Але цього вистачило, щоб ми виростили покоління, яке передало іншим це почуття свободи і незалежності. Це не було забуте, про це постійно говорили на кухнях. Але потім сталося своєрідне диво. Ми наполягли на своєму, не прийняли жодних компромісних формул, і в грудні буде відзначатися 25-річчя розвалу Радянського Союзу, і для нас це свято, а для деяких російських керівників – це геостратегічна трагедія. Бачите, як розходяться наші погляди. Повинен сказати, що в єльцинські часи у нас були конструктивні відносини, розширювалися і політичні, і економічні відносини. Здавалося б, окуповані країни повинні пам'ятати тільки погане. Але навіть в моїй родині, яка постраждала, в ній були заслані на 8 років до Сибіру, мій батько завжди казав: «Росіяни хороші люди, але з Росією треба поводитися дуже акуратно, обережно». Ми дивимося в майбутнє відкритими очима і хочемо, щоб в Кремлі це теж зрозуміли – погрозами і застосуванням нових неконвенційних методів ведення війни не можна побудувати хороші відносини. На страху нічого доброго не виникне. Росії треба переглянути свою політику, і я думаю, що ми це сприймемо як позитив і підемо назустріч.

Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

На цю ж тему: