Міні-ГЕС чи ландшафтний парк?

Рівне – Регіональний ландшафтний парк у Березнівському районі Рівненщини опинився у центрі уваги підприємців, науковців та екологів. Нині тут відбуваються громадські слухання щодо доцільності будівництва міні-ГЕС.

Міні-ГЕС, чи ландшафтний парк?

Другий рік поспіль селяни Губкова влаштовують зібрання для обговорення ситуації щодо ймовірного будівництва. Рік тому вони вже сказали планам інвесторів категоричне «Ні», однак тоді влада й підприємці знайшли процедурні порушення в проведенні зборів. Екологічна комісія у Рівному вимушена була визнати – будівництво, яке експерти передчасно дозволили на папері без заслуховування громади й науковців, насправді неможливе в найвужчому місці між скелястими берегами Случа.

Будівництво так чи інакше зачепить природоохоронну територію, каже професор Національного університету водного господарства і природокористування Дмитро Стефанишин. Нинішнє зміління ріки науковець-гідротехнік пояснює саме спорудженням дамб у її верхів’ї:

«Як змінюється Случ протягом останніх 20-40 років? Це тому, що на Случі вже побудовані міні-ГЕС. Щоб їм працювати, їм потрібно трішки води акумулювати, затримати. Тобто внизу по течії вони намагатимуться обмежити воду. Така ситуація траплялася вже на Прикарпатті. Через те там люди збунтувалися».

«Зелений тариф» існує – значить, він комусь потрібен»

Директор енергетичної кампанії «Случ» Вадим Козлюк каже, що втомився переконувати селян, що це начебто не так.

«Це буде підняття рівня лише на три метри. Це альтернативне джерело. Для цього не треба спалювати вугілля, яке згоряє, через трубу виходить дим, який теж забруднює навколишнє природне середовище. Це біжить річка, турбіна крутиться, енергія генерується».

Тим часом плани компанії підтримав заступник голови Рівненської облдержадміністрації Юрій Приварський: «Одним з пріоритетів держави є альтернативні джерела електроенергетики. Другий позитив – це міжнародні інвестиції, які самі по собі є досить чималими, тому що проект є досить недешевим – це мільйонні інвестиції, близько десяти мільйонів євро...»

Енергетична компанія «Случ» вкладає в будівництво 10 відсотків інвестицій, решту 90 надає зареєстрована в Чехії компанія «Manchyk», яка належить уродженцю Березного, нині громадянинові Росії Олександру Лавренюку. Люди на зборах села ставили запитання: що матимуть вони з гідроелектростанції, окрім змін у природному середовищі? Представник інвестора Вадим Козлюк запевнив – економічну вигоду. Забудовники обіцяють громаді 10 відсотків від вартості проекту – себто близько семи мільйонів гривень: «Ці гроші ви можете потратити на будівництво доріг…»

«Приїде купа бетоновозів, дороги вгроблять – хто їх поверне? Один мільйон коштує кілометр дороги. Через рік-два буде Національний природний парк, до ста робочих місць. Ось це ваша перспектива. А кому потрібно дивитися на бетонну ГЕС?» – опонує підприємцеві природоохоронець Валентин Дудка.

Нульова вигода для селян – екоактивістка

Гідроелектростанція потужністю 800 кіловат не принесе селу пільг в оплаті за електроенергію, каже екоактивістка Оксана Кондратюк.

«Просто руйнується гирло, знищується риба, і просто мертва вода буде потім. Це й невигідно. Люди, які займаються встановленням цих ГЕС, отримують «зелені» тарифи, дотації від держави. Це впливає на заробіток лише окремих осіб, які займаються встановленням цих міні-ГЕС».

Унікальний вид квітки-куща – азалія понтійська, рідкісний в Україні вид риби – марена дніпровська, котрий зник після будівництва ГЕС на Дніпрі, 50 гнізд чорних лелек – це далеко не всі багатства заповідника, розташованого на берегах Случа. Жителі Губкова Микола і Марія Власюки, як і 99 відсотків їхніх односельців, щодо будівництва висловлюються категорично: «Якщо це заповідна зона – хто мав право дати дозвіл? Ніяка влада, ніхто».

Під час сходу села у людей виникло чимало запитань до сільського голови, який спочатку начебто повідомив підприємцям про згоду селян, так і до місцевого дільничного, котрий намагався притягнути до відповідальності селянина за його агітацію проти ГЕС.

152 зі 157-и присутніх на сході села жителів Губкова висловилися проти будівництва. Інвестори не приховують свого розчарування і кажуть, що готові шукати компроміси. Наприклад, щодо іншого місця вниз за течією Случа. Чи відбудуться наступні слухання у сусідньому селищі Соснове – наразі невідомо.