«Хто що везе з Луганська, а я – ґудзики» – Алла Можаєва

Київ – 17 переселенців з окупованих територій відкрили власний бізнес завдяки організації «Кримська діаспора» та Міжнародному фонду «Відродження» . Вони проходять безкоштовне навчання і отримують гранти на втілення своїх проектів. Успіх таких проектів залежить від бажання кожного учасника «не загубити себе», вважають в «Кримській діаспорі» і зазначають, що звертаються до них переважно жінки. Алла Можаєва з Луганська таким чином зуміла відкрити в Києві власне ательє з пошиття одягу.

«Хто що везе з Луганська, а я – ґудзики» – Алла Можаєва

Ательє переселенки в Оболонському районі Києва знаходиться у малопомітному місці, проте у Алли Можаєвої вже стільки клієнтів, що вона замислюється над розширенням штату. Поки працює сама без вихідних. У суботу та неділю їй допомагають чоловік та донька. Розраховувала, що через кризу більше звернень буде з ремонту одягу, але виявилося, що замовлень з пошиття набагато більше. Працює ательє лише близько 4-х місяців.

Алла має дві вищі освіти – інженера та економіста, та протягом останніх 15 років шиє та в’яже одяг – це заняття вона полюбляє з дитинства. В Луганську працювала вдома. В маленькому ательє Києва речі, вивезені з дому, можна перерахувати на пальцях: дві машинки, шкатулка, декорована власноруч, та ваза із ґудзиками.

«Це з Луганська ґудзики, які назбиралися за все життя. Хто що везе з дому, а я – ґудзики», – із усмішкою пояснює Алла Можаєва.

Переселенка з Луганська Алла Можаєва відкрила у Києві власне ательє

«В будь-якому разі я нічого не втрачаю»

Коли їхала в Київ від вибухів у Луганську, то як і багато хто з переселенців, вважала, що ненадовго. Із розгортанням бойових дій на сході Алла Можаєва зрозуміла, що має шукати роботу і облаштовуватися разом із родиною вже на новому місці.

«Я відразу, як приїхала, зрозуміла, що треба працювати. Спочатку житло забезпечила, знайшла квартиру, два тижні у подруги жили. Я розуміла, що мені треба робити. Вирішила питання із роботою. Потім націлила увагу на своє ательє», – розповідає луганчанка.

Поштовх до реалізації однієї зі своїх мрій Алла знайшла у громадській організації «Кримська діаспора», яка допомагає переселенцям. Подруга запропонувала відвідати курс із просування ідей у соціальних мережах. А вже там луганчанка відкрила для себе чимало цікавих програм та курсів, які почала відвідувати.

«Коли я побачила, що оголошено проект «Новий відлік», що є можливість отримати грант, то вирішила взяти участь. В будь-якому разі я нічого не втрачаю, здобуваю лише нові знання. Щоб в цьому проекті взяти участь, необхідно було пройти школу бізнесу. Заняття тривали декілька місяців», – згадує Алла Можаєва.

Грант вдалося виграти. Міжнародний фонд «Відродження» надав на придбання обладнання 32 тисячі гривень. Гроші пішли на закупівлю двох машинок, ще дві Алла вивезла з Луганська, деяку техніку вже придбала із прибутку. На оренду приміщення кошти діставали із запасів, а от інтер’єр – від меблі до декорацій – робили із родиною власними руками.

«Ти не можеш бути гіршою за інших!»

«Коли я почала відвідувати академію бізнесу, я зрозуміла, що нічого важкого немає – треба просто брати й робити. В бізнесі немає в мене досвіду, тому багато було питань і побоювалась щось починати. А коли зрозуміла, що на питання я отримала відповіді, то виявилось, що це не проблема, треба просто втілювати. До того, як я пройшла навчання – мені було страшно. Взяти вкласти гроші, а якщо не піде, не вдасться. А коли ти маєш відповіді на питання, тоді немає вже цього страху. Чим більше інформації, тим тобі все ясніше», – пояснює переселенка.

В процесі написання бізнес-плану Алла вже зрозуміла, що навіть якщо не отримає гранту, буде втілювати задумане у життя. Спрацювала цікавість – чи вдасться дійсно вийти на прибуток за плановими розрахунками. Луганчанка налаштовувалась, що доведеться декілька місяців перетерпіти збитки, але все вийшло навпаки – в маленького ательє швидко почали з’являтися клієнти, і з першого місяця власниці вдалося отримати заробітну плату.

Алла Можаєва переконана, що те середовище, в яке вона потрапила у «Кримській діаспорі», зіграло неабияку роль в її житті.

«Там така атмосфера, що здається – тобі все до снаги. Там всі хочуть щось робити і ні в кого немає думок, що не вдасться. Всі пишуть бізнес-плани, якісь ідеї, і це нескінченний процес. Це середовище виштовхує. Ти ж не можеш бути гірше за інших! Треба ж ідеї свої проговорювати, втілювати їх. Зараз навіть коли грантоотримувачів збирають, то у всіх є позитивний результат, динаміка. Як послухаєш ці історії, то буквально крила виростають. Це дуже важливо, коли навколо правильні люди», – зазначає власниця ательє.

Сайт для свого ательє Алла Можаєва створила власноруч, попри те, що ніколи не мала досвіду у подібній справі. Каже, що так само пройшла тренінг для переселенців, який дав базові знання.

У перспективі – власний бренд

Попри успішні кроки у реалізації мрії, Алла відзначає, що не може почуватися щасливою поки в країні триває війна. Як і більшості переселенцям, родині Можаєвих доводиться облаштовувати зйомне житло з нуля.

«Мені краще перебувати на роботі. Я працюю з 10 до 20.00 і у вихідні, і мені краще на роботі бути, ніж у чужій квартирі. Я думаю з цим багато хто зіткнувся: наче ти вдома, але не відпочиваєш, тому що все не твоє. А тут моє все, тому мені тут добре», – ділиться майстриня.

Якщо ти починаєш шукати можливості, то вони обов’язково даються, переконана Алла Можаєва. З власного досвіду власниця ательє дійшла висновку, що треба поборювати страх і робити перший крок – згадати про свої бажання та мрії, улюблені справи та вміння, бо це є певною можливістю змінити своє життя.

«У всіх є мрії, хтось напевно хотів займатися не тим, чим він займався, щось є в голові в кожного. Треба пробувати. Не сидіти думати «а якби політична обстановка була інша», «а якщо б гроші були» –треба просто шукати можливість. Якщо ти починаєш шукати можливості, то вони обов’язково даються. А якщо при цьому ти займаєшся тим, що любиш, то не може просто бути поразки. Зі всього, що з нами трапилось, я зрозуміла, що треба просто не боятися. Що вже гірше може бути? Ми ж все одно вже практично «обнулили» своє життя. Тепер це гарний шанс взяти і щось спробувати інше. Може бути або добре, або погано. Якщо погано – ну так й що? Й так погано. А якщо добре, то ти переможеш от і все. Діяти треба, просто діяти», – запевняє луганчанка.

Алла Можаєва бачить в планах мережу таких ательє з пошиття й ремонту одягу, а найбільша її мрія – створення власного бренду дизайнерського одягу. Про це вона вперше промовляє в коментарі Радіо Свобода і додає, що вже розуміє – «мрії здійснюються» і мріяти треба, але обережно.

Близько 70% учасників програм організації – жінки

В коментарі Радіо Свобода, у «Кримській діаспорі» повідомили, що всі умови 17 переможців грантової програми від МФ «Відродження» були виконані і працюють в повному обсязі, чим в організації дуже задоволені.

ГО «Кримська діаспора» у березні відзначає два роки своєї роботи. Заснували її переселенці з Криму, але на сьогодні більше 100 проектів реалізовуються організацією для всіх переселенців: як з Криму, так і з Донбасу.

Близько 70% учасників програм організації – це жінки, зазначає Тетяна Гузик, прес-аташе ГО «Кримська діаспора». За її словами, саме жінки із дітьми переважно виїжджають з окупованих територій, а по-друге, чоловіки скоріше знаходять роботу. Жінки ж частіше знаходять у центрі для себе нову професію.

«Жінки залишаються вдома з дітьми, і тоді вони приходять до нас, щоби навчитися чомусь дуже корисному для дому, для родини. Відвідують наші курси петриківського розпису, навчаються шити, навчаються майстерності візажу. Але водночас йдуть жінки також на курси 2D-графіки, новітніх технологій в онлайні. Жінки відкривають інтернет-магазини, наприклад, і можуть працювати дистанційно», – розповідає Тетяна Гузик.

Секретом успішного втілення проектів переселенцями Тетяна Гузик називає потужне бажання «не впасти і не загубитися у цьому світі».

Більша частина заходів організації відбувається на базі креативного простору переселенців «IDP-HUB». За рік існування його відвідали більше 50 тисяч людей. Програми «Кримської діаспори» підтримуються ПРООН в Україні, урядами Японії, Великобританії, Міжнародною благодійною організацією «ADRA», Міжнародним фондом «Відродження» тощо.