Що стоїть за форумами стосовно «спеціального економічного» статусу Дніпропетровщини?

Дніпропетровськ – У Дніпропетровську не вщухає скандал через проведенням форумів, на яких йшлося про можливе запровадження спеціального економічного статусу області. Їхнього організатора – місцевого бізнесмена, голову незареєстрованого об’єднання «Громадянська рада Дніпропетровщини» Сергія Шапрана, звинувачують у «поширенні сепаратистських настроїв». Сам він ці звинувачення відкидає, наголошуючи на винятково економічній складовій пропозицій. Тим часом інформацію критиків цих форумів перевіряють у Службі безпеки України.

Що стоїть за форумами стосовно «спеціального економічного» статусу Дніпропетровщини?

Дніпропетровські активісти, учасники Євромайдану розповідають: на один із заходів, організованих головою об’єднання «Громадянська рада Дніпропетровщини» Сергієм Шапраном, – зустріч зі студентами – вони пройшли без запрошення. Посиділи в залі, поспілкувались з учасниками. Тепер стверджують: під виглядом обговорення економічних проблем на заході лунали ідеї «економічної самостійності» області, «поширювались сепаратистські настрої».

Голова громадської організації «Майдан Січеслав-Дніпро» Віктор Романенко запевняє: хоча зустріч і відбувалась під синьо-жовтими прапорами, на ній оприлюднювали ініціативи, які потребують реакції правоохоронців.

«Він проводить ці форуми під егідою «Громадянської ради Дніпропетровщини», це був уже другий. Занепокоєння викликає те, що люди проходять на якісь громадянські ради почути про проблематику сьогодення, а насправді на виступах там використовують риторику автономічну, риторику, яка говорить про окрему економічну зону дніпропетровську, щоб ми самі тут розпоряджались своїми коштами, бо ми все відправляємо на Київ, нам ніхто не потрібен… На що ми сказали, що ми вже бачили, як Донбас годує всю Україну, що відбулось з кримською автономією і так далі, що це заклики до розвалу, розхитування ситуації, це промивка мізків молоді. Останній раз вони зібрали від 14 до 18 років, вони слухали цю маячню… Все зводилося до того, що ми маємо бути окремо і окремо у нас є всі шанси якось краще жити, ми маємо обирати губернатора тут і так далі. Їм потрібна картинка, їм потрібно доповісти своїм прокремлівським кураторам. Вони притягнули багато української символіки, все в жовто-синіх прапорах, але це ні про що не говорить. Ми звернулись до правоохоронних органів», – сказав у коментарі Радіо Свобода Віктор Романенко.

«Ми не говоримо ні про яке відділення, ми говоримо про покращення економічної ситуації»

Ініціатор зустрічей Сергій Шапран усі обвинувачення на свою адресу категорично відкидає. Розповідає: ідеї щодо особливого економічного статусу Дніпропетровщини він висловлює з 2008 року, вони оформлені в конкретний законопроект – «Про статус дніпропетровського спеціального економічного регіону». Автор документа визнає: восени 2015 року справді у законопроекті фігурувало формулювання «економічна автономія», однак, зрозумівши некоректність, його позбулись. Сергій Шапран зауважує: його ініціатива передбачає, зокрема, збільшення частки зібраних податків, які залишатимуться для потреб регіону, призначення за погодженням обласної ради ключових посадовців області, у тому числі голови облдержадміністрації, і таке інше. Ні про яке відділення Дніпропетровщини взагалі не йдеться, переконує він.

Сергій Шапран наголошує: не очікував, що його пропозиції, можуть викликати такий резонанс в Україні й Росії – російські видання активно підхопили тему, каже він, спотворивши «картинку» у вигідному їм руслі.

«Схожу ініціативу я проводив через сесії облради 2008 року, будучи депутатом облради. Це була пропозиція для Верховної Ради, щоб у Дніпропетровській області залишати 30% зібраних податків, а було, якщо не помиляюсь 17% чи 18%, щоб закривати питання екології, освіти тощо. Тобто це не вчора народилось. Зараз треба дивитись на досвід Європи, не винаходити наш український велосипед. Також у цьому законопроекті є пункти про те, що призначення губернатора має відбуватись за погодженням депутатів обласної ради, нічого нового не вигадується, тобто більше прав депутатам облради. Те саме щодо начальника податкової, начальника земельної служби. Не призначення, а погодження. Далі про податки, я пропоную 50% залишати в області, 50% відправляти в центр… Ще раз кажу: Україна – унітарна держава, єдина. Я – кавалер Ордена «За заслуги» перед Україною, виховав більше 16 майстрів спорту міжнародного класу, я патріот, і мені дуже образлива ця ситуація. Я сам не можу зрозуміти, звідки така «заказуха». Ще перед новим роком проект народжувався як «економічна автономія». Десь там у Росії це підхопили й понесли… Я миттєво поміняв законопроект на «спеціальну економічну зону», немає там взагалі слова «автономія»… Я вийшов від голови облради, поклавши йому на стіл цей законопроект, і сказав: якщо він не потрібен, то хай полежить доти, доки буде потрібен, що я припиняю щодо нього будь-яку діяльність… Ми не говоримо ні про яке відділення, ми говоримо про покращення економічної ситуації. Я взагалі не думав, що до цього можна приліпити «сепаратизм», – зазначив у коментарі Радіо Свобода Сергій Шапран.

На своїй сторінці у Фейсбуці він також написав, що вирішив судитись з тими, хто поширює про нього і його ініціативи неправдиву інформацію.

Звернення до СБУ

Пропозиції та заходи «Громадянської ради Дніпропетровщини» викликали гостру реакцію в деяких місцевих політиків та об’єднань. Дніпропетровський осередок «Національного руху «Дія» зробив заяву на своєму сайті про те, що «у випадку продовження Шапраном зазначеної антиукраїнської та антиконституційної діяльності, під яким би соусом вона не подавалася, буде мати рішучу відсіч всіма доступними засобами».

Народний депутат Андрій Немировський повідомив, що спрямував депутатське звернення до СБУ з вимогою здійснити перевірку.

В обласному управлінні СБУ в четвер Радіо Свобода підтвердили: таке звернення отримали, інформацію перевіряють.

«Такий запит є. Інформація на теперішній час перевіряється. Відповідь буде надана в рамках чинного законодавства», – сказав Радіо Свобода речник УСБУ в області Ігор Воловик.

2008 року на Дніпропетровщині три великих міста заявляли про наміри домагатись від столиці «особливого статусу». У кожному з них було своє бачення цього, однак все зводилось до збільшення фінансування. Далі заяв та одного законопроекту тоді справа не пішла.