«Не вірю, що цей день нарешті настав» – Варфоломеєва після звільнення

Марія Варфоломеєва після звільнення

«Тільки в останні кілька тижнів вони погодилися на звільнення, але вимагали передати громадянина Росії» – Геращенко

Журналістка Марія Варфоломеєва звільнена з полону проросійських бойовиків на Донбасі. Вона провела там 419 днів, і тривалий час сепаратисти не включали дівчину до списків обміну під приводом «звинувачень у шпигунстві». Третього березня о пів на першу дня переговорники з обох сторін зустрілися на мосту в місті Щастя, у так званій сірій зоні, і за 15 хвилин Марія була на контрольованій Україною території, а на той бік попрямували двоє поплічників сепаратистів. Тим часом Місія ООН з прав людини констатує, що сотні людей утримуються в місцях несвободи угрупованнями на Сході.


«Все» – це слова уповноваженої президента з урегулювання конфлікту на Донбасі Ірини Геращенко. Вона зустріла Марію Варфоломеєву на мосту в Щасті під оплески присутніх.

Мені здавалося, це ніколи не станеться
Марія Варфоломеєва

«Не вірю, що цей день нарешті настав, – каже щойно звільнена журналістка. – Мені здавалося, це ніколи не станеться. Я розуміла, що колись це буде, але… Я дуже щаслива».

«Маша біля мене», – говорить Геращенко телефоном прес-секретарю президента. Перша телефонна розмова Марії після полону – з Петром Порошенком.


Цей обмін зірвався 26 лютого, тоді додому повернулися троє українських військових – без Марії. За її свободу Україна віддала сепаратистам громадянина Росії на прізвище Горбунов, засудженого в Україні за співпрацю з бойовиками, та цивільну українку.

Висунули умову, що має бути передана людина, яка є громадянином Російської Федерації
Ірина Геращенко

«Тільки в останні кілька тижнів вони погодилися на звільнення, але висунули умову, що має бути передана людина, яка є громадянином Російської Федерації. Президент помилував цю людину, засуджену на 11 років за те, що він здійснював злочини проти територіальної цілісності України, задля звільнення нашого журналіста», – повідомила Ірина Геращенко.

«Туди, на сам міст, проїхали тільки представники ОБСЄ і СБУ, ми чекали на останньому українському блокпосту. Жодних затримок не було – все швидко, чітко і злагоджено», – розповідає учасниця переговорів про звільнення журналістки, член Харківської правозахисної групи Яніна Смілянська.

Посилалися на те, що є доручення якихось більш високих кураторів, які не дозволяють віддати Машу
Яніна Смілянська

Останні півроку Марія перебувала в одиночній камері, силу до неї вже не застосовували, каже правозахисник, але у списки до обміну – не включали: «Посилалися на те, що є доручення якихось більш високих кураторів, які не дозволяють віддати Машу українській стороні».

«Марія Варфоломеєва звільнена після понад року полону»


Марію Варфоломеєву затримали 9 січня минулого року, коли вона фотографувала для свого видання житлові будинки Луганська, звинувативши в коригуванні артилерійського вогню й передачі інформації українським військовим.

Ми хочемо мати доступ до місць утримання людей – ООН

За даними української сторони, у підвалах сепаратистів залишається ще 131 людина. За словами ж голови Моніторингової місії ООН з прав людини Фіони Фрейзер, можна говорити про «сотні» людей, утримуваних у полоні.

У четвер Офіс ООН з прав людини представив 13-у доповідь про права людини в Україні, в якій констатував: останні три місяці – один із найтихіших періодів війни на Донбасі. Але люди продовжують гинути по обидва боки від лінії зіткнення – на перше місце замість обстрілів стали міни і підвали сепаратистів.

«У січні 2016 року ми зафіксували хвилю арештів громадських активістів на території «ДНР», – повідомила Фрейзер. Утім, в ООН констатують жорстоке поводження з полоненими обох сторін конфлікту – такі епізоди монітори включили до доповіді.

На запитання Радіо Свобода про доступ до місць утримання людей на утримуваних бойовиками територіях Донбасу, Фіона Фрейзар відповіла: до так званих «підвалів» експерти гуманітарної місії потрапити не можуть.

Ми справді відчуваємо, що ситуація і умови у місцях утримання є поза висвітленням. Це те, за що ми досі боремося
Фіона Фрейзар

«Ми можемо працювати і в Донецьку, і в Луганську. Головне занепокоєння, яке у нас є, – це те, що ми б хотіли мати доступ до місць утримання людей. Тому що ми справді відчуваємо, що ситуація і умови у місцях утримання є поза висвітленням. Це те, за що ми досі боремося», – сказала вона.

За оцінкою ООН, із початку конфлікту на Донбасі загинули понад 9 тисяч людей – до цієї цифри входять цивільні громадяни, українські військові і бойовики незаконних формувань. 21 тисяча людей протягом цього часу були поранені.