Київ – Моніторинг земельних відносин, який починає діяти в Україні, поліпшить інвестиційний клімат, допоможе розвитку аграрного сектору та зменшить корупцію в земельній сфері, упевнені ініціатори проекту – представники Мінагрополітики, служби геодезії та кадастру, а також Світового банку, який взяв на себе фінансування проекту. Вже на пілотному етапі моніторинг дав змогу порівняти поводження з землею в усіх українських регіонах і оцінити готовність тих чи інших областей до продажу або довгострокової оренди земель аграрного призначення. Утім, експерти вже говорять про потенційні недоліки системи моніторингу, зокрема – про можливість місцевої влади маніпулювати показниками.
Скільки коштує земля в різних регіонах? Як часто земельні ділянки дарують, передають в оренду чи продають, чи розв’язують земельні суперечки у судах? Яку частину земель включили до кадастру в тому чи іншому районі? І з яких областей України варто розпочинати запровадження вільного продажу або ж довгострокової оренди аграрних земель?
Земельна звітність має стати повністю електронною: йдеться про повну автоматизацію, прозорість інформації та швидкий обмін нею між відомствамиВладислава Рутицька
На ці та подібні запитання дає відповідь проект «Моніторинг земельних відносин в Україні», який упродовж останніх місяців урядовці та представники місцевої влади готували у вигляді пілотного проекту. Відсьогодні ж регулярні звіти моніторингу та публікація даних про земельні відносини онлайн мають відбуватися на постійній основі, запевнила журналістів заступник міністра аграрної політики та продовольства Владислава Рутицька.
«Земельна звітність має стати повністю електронною: йдеться про повну автоматизацію, прозорість інформації та швидкий обмін нею між відомствами. Цьому сприятиме земельний моніторинг: він зробить землекористування ефективнішим, а український АПК – привабливішим для інвесторів», – наголошує посадовець.
Прозорість земельних відносин поліпшує позиції України в рейтингу Doing Business
В українському аграрному секторі та в земельних відносинах загалом накопичилися системні проблеми, які не сприяють реформам, і головна з них – недостатня прозорість цього сектору, вважає куратор проекту земельного моніторингу від Світового банку Клаус Дайнінґер.
За його словами, оцінка управління земельними ресурсами (LGAF), яку провели в Україні два роки тому, засвідчила, що поводження з землею має стати більш прозорим, і саме тому Світовий Банк долучився до проекту моніторингу земельних відносин, пояснює Клаус Дайнінґер.
Важливо, що з моніторингу всі бачитимуть, який район чи область реформуються швидше, які – повільніше, і це є важливим елементом для поліпшення бізнес-клімату і приваблення інвесторівКлаус Дайнінґер
«Це інструмент діагностики, один з елементів нашої довготермінової роботи у цій сфері. Одна з основних рекомендацій полягає у підвищенні прозорості та доступу до даних щодо земельних ресурсів і відносин. І створення такого моніторингу є відповіддю на ці рекомендації. Причому показники, які відображуються у моніторингу, впливають на позиції держави в міжнародних рейтингах. Зокрема, в частині легкості реєстрації власності це вплинуло на результати рейтингу Doing Business. Важливо, що з моніторингу всі бачитимуть, який район чи область реформуються швидше, які – повільніше, і це є для них важливим елементом для поліпшення бізнес-клімату і приваблення інвесторів», – наголошує представник Світового банку.
Тим часом у Державній службі геодезії та земельного кадастру вбачають у появі земельного моніторингу поліпшення інвестиційного клімату. Так, інвестори, маючи доступ до статистики онлайн чи до щорічного паперового випуску моніторингу, бачитимуть, в якому регіоні які проекти краще реалізувати, наголошує голова Держгеокадастру Максим Мартинюк.
На момент підготовки матеріалу вийшов перший паперовий випуск моніторингу, але на сайті урядових установ усі ці дані не з’явилися. Наразі найбільш детально проект висвітлюють онлайн експерти, що долучилися до нього.
Система земельного моніторингу сприятиме розвиткові українського аграрного сектора, і створить передумови для припинення непрозорих схем поводження з землею, якщо зібрані дані будуть публічними, наголошує Олександр Жемойда, виконавчий директор українського клубу аграрного бізнесу. Водночас експерт озвучив і можливі слабкі місця проекту «Моніторинг земельних відносин».
«Для мене наразі не було зрозуміло (і розробники, мабуть, на це теж звертали увагу): як запобігти неправдивому наповненню моніторингу, появі у ньому необ’єктивних даних? Хоча в цілому наразі проект моніторингу після пілотного провадження виглядає як досить хороший прикладний інструмент. Як він працюватиме надалі? На кожному етапі роботи ми його оцінюватимемо», – обіцяє експерт.
Утім, частина експертів та громадських активістів вже побоюється, що місцева влада матиме спокусу спотворювати дані моніторингу, оскільки вона братиме участь у зборі інформації, що впливатиме на рейтинг розвитку земельних відносин у їхньому місті чи районі.
Наразі ж, за даними пілотного проекту, найбільш «цивілізованими» земельні відносини є в Запорізькій та у Полтавській областях, де понад 90% земельних ділянок внесені до кадастру, аграрії та представники інших галузей активно беруть землю в оренду, а спірні ситуації вирішують у судах. Найнижчий умовний показник «розвитку земельних відносин» є на Харківщині та на Закарпатті: автори проекту моніторингу визнають, що ці регіони найменше готові до запровадження вільного ринку землі або ж системи її довгострокової оренди.