Брюссель – Росія, окупувавши два роки тому Крим, порушила весь устрій євроатлантичної безпеки. Засадничі закони, що діяли після падіння «залізної завіси», знівельовані, довіра до Москви втрачена, а країни НАТО та ЄС з одного боку, а росіяни – з іншого, розширюють військові потужності. Що думають по обидва боки Атлантики про безпеку європейського континенту після анексії Криму? Це з’ясовували у четвер в Центрі європейської політики у Брюсселі.
Розпочинати заново укладати безпекові угоди між Заходом та Москвою немає можливості, адже мир та спокій зберігалися завдяки існуючим правилам, які успішно діяли в Європі довгий час, – доки до влади на повторний термін не прийшов Володимир Путін. На це вказують представники США.
Радник із питань оборони в американській місії при НАТО Роберт Белл, зокрема, каже що в планах нинішньої адміністрації Білого дому залишається надія на те, що Росія змінить свій агресивний підхід.
«Ми все ще тримаємося надії, що Росія може змінитися, доки не пізно, по-новому підійти до ситуації, і ми зможемо якомога краще зберегти те, що стало історією успіху в Європі. Тому в НАТО ми продовжуємо притримуватися засадничого акту Ради Росія-НАТО. Тож, двері для відновлення взаємодії залишаються відчинені», – каже Роберт Белл.
Водночас, у дипломатичній службі ЄС стверджують, що наріжним каменем відновлення колишньої безпекової архітектури континенту залишається українська криза, і зокрема, Крим.
На думку директора з політики безпеки та попередження конфліктів у Європейській службі зовнішніх дій Жоель Женні, «ЄС опинився в безпековому тупику», тому і самотужки, і за посередництва НАТО, ОБСЄ, Ради Європи та інших організацій, намагається навернути Росію на шлях поваги до міжнародних норм. Але заважає цьому все та ж відсутність довіри між основними гравцями європейської безпекової системи.
До того ж, агресія проти України продовжується навіть у формах, які донині не були відомі, нагадує Жоель Женні про серію потужних кібератак, які українські установи пережили у грудні минулого року.
Вірогідність «зелених чоловічків» у якійсь з балтійських країн вже не дивує
Стівен Пайфер, колишній посол США в Києві, а нині директор ініціативи з контролю над озброєннями вашингтонського «Інституту Брукінґса» закликає не пов’язувати Крим та Донбас: півострів росіяни окупували, бо прагнули саме цього, натомість, її дії на сході України покликані тиснути й дестабілізувати Київ. Водночас, дійшло до того, що вірогідністю появи «зелених чоловічків» навіть у якійсь із балтійських держав нині нікого не здивуєш.
Щодо подальшої політики Москви Пайфер не має жодних ілюзій.
«Росіяни продовжуватимуть спроби використовувати слабкість проміжних країн, які перебувають поміж ЄС, НАТО і Росією – Україну, Грузію, Молдову, – каже Пайфер, – Вони підтримуватимуть замороження конфлікту на Донбасі, тиснутимуть на НАТО та Євросоюз. Мета – тримати Україну в «сірій зоні» та створити передумови втягування її в свої установи, на кшталт Євразійського союзу і Організації договору про колективну безпеку».
Попри нереалістичність очікувань, що Росія може повернути Україну, все це залишається частиною її політики, додає експерт дослідницького центру «Інститут Брукінґса».
Тим часом, аналітик з європейського Центру Карнеґі Штефан Лене, звертає увагу на неспроможність Євросоюзу адекватно реагувати від самого початку українсько-російського конфлікту. Головним чином через те, що Москва не сприймає співдружність в ролі важливого безпекового гравця. Єдиним досягненням на цьому шляху було впровадження санкцій. Однак, їхнє збереження стає чимраз складнішим, бо великим викликом для ЄС залишається надалі те, як втримати єдність європейських столиць навколо цих обмежувальних заходів проти Москви.