Київ – Понад 50 людей вважаються нині зниклими на Майдані. Увесь цей час їх розшукують родичі, правоохоронці та громадські активісти. За словами представників «Пошукової ініціативи Майдану», процес ускладнюється тим, що частину документів, пов’язаних із протестувальниками, після втечі екс-президента Януковича знищили. Загалом, повідомляють вони, за два роки знайшли понад 900 зниклих осіб, із них 17 – мертвими.
Сергій Новицький із Бердичева зник у лютому 2014-го. Його мати Ірина Савченко каже, що спочатку шукала сина у рідному місті, потім їй розповіли, що бачили його на Майдані у Києві. Увесь цей час жінка не припиняє пошуків, розповідає: вдома Сергія чекають двоє дітей.
«Про нього я нічого не знаю два роки взагалі. Куди б я не писала, скрізь – стіна переді мною. Мені – відмова за відмовою: ваша справа передана в МВС, ваша справа передана туди, передана сюди. У мене – цілий пакет документів, але ніхто нічого не знає, ніхто нічим не займається».
За два роки активісти «Пошукової ініціативи Майдану» отримали понад тисячу повідомлень про зниклих людей, в основному – під час подій 18-20 лютого 2014-го, зазначає одна з координаторів ініціативи Тетяна Слободян. За її даними, 957 осіб знайшли, із них 17 виявились загиблими. Семеро зниклих під час протестів людей знайшлися тільки цього року, з них живі тільки троє, каже активістка.
Координаторки «Пошукової ініціативи Майдану» Тетяна Слободян та Надія Другова поруч із Іриною Савченко, матір'ю зниклого Сергія Новицького
«Були такі випадки, коли люди боялись взагалі виходити на контакт і переховувались. Переховувались у різних місцях, починаючи від монастирів і закінчуючи іншими країнами. Були випадки, коли люди не знали, що їх шукають батьки, бо вони не контактували одне з одним», – зазначає Слободян.
На сьогодні бази даних активістів та правоохоронців збігаються, усі заяви перевірено, говорить начальник відділу Департаменту карного розшуку МВС Роман Крилевич.
«Ми говоримо про 53 особи, які ми не знаємо, де перебувають, – каже він. – Сорок осіб із цього списку мають неповні анкетні дані, у зв’язку з чим ми не можемо швидко та ефективно здійснити їхній розшук».
Це означає, що, наприклад, відоме прізвище і приблизний вік особи, однак, коли поліція її знаходить, ця людина заперечує, що взагалі була на Майдані, пояснює Крилевич.
Було розпорядження знищити дані про майданівців у березні 2014-го – Матвіїв
Під час пошуків волонтерські групи працювали у Києві та області, розповідає ще один координатор «Пошукової ініціативи Майдану» Тарас Матвіїв. Деякі знахідки, за його словами, дуже дивували активістів.
«Ми були в бюро судово-медичної експертизи і випадково натрапили на документ про те, що Департаменту охорони здоров’я наказано 28 березня 2014 року знищити усі дані, які можуть стосуватися подій Майдану», – зазначає Матвіїв.
Є закон Верховної Ради про застосування амністії щодо учасників акцій на Майдані, зауважує начальник управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генпрокуратури Сергій Горбатюк.
«І четвертим чи п’ятим пунктом там написано: заборонити збір відомостей про учасників протестних акцій, а наявні зібрані відомості знищити, – каже прокурор. – Я не розумію, для чого таке рішення ухвалювали, бо якщо виконувати дослівно цей закон, то і кримінальні провадження фактично ми маємо знищити, тому що у них містяться всі дані і про потерпілих, про всіх учасників протестних акцій. Можливо, хтось таке рішення і починав виконувати, не думаючи про наслідки, але реально це не було здійснено, і такі документи, такі списки не знищувались».
Нині, за словами Горбатюка, Генпрокуратура витребувала всі провадження щодо зниклих осіб у карного розшуку МВС і проведе їхній додатковий аналіз. Загалом ГПУ розслідує більше ніж дві тисячі епізодів, пов’язаних зі злочинами на Євромайдані, починаючи від листопада 2013 року.