Дніпропетровськ поволі «декомунізується» силами самих жителів (фотогалерея)
«Декомунізація» міста – справа рук самих жителів міста. На центральному проспекті студенти замінили таблички «імені Кала Маркса» на «проспект Джона Голта» (Джон Голт – персонаж популярного роману письменниці Айн Ренд «Атлант розправив плечі»)
Ще один «акт декомунізації» – повалення знакового для міста пам’ятника Григорієві Петровському, який простояв на привокзальній площі майже 40 років. Тепер місто вирішує, як реконструювати площу, де стояв «всеукраїнський староста», один з організаторів Голодомору. Проти встановлення тут пам’ятника Героям АТО виступили бійці. Має бути оголошено конкурс архітектурних проектів на модернізацію площі
У переліку об’єктів на демонтаж комунальними службами – 46 назв, зокрема, пам’ятники Кірову, Калініну, Орджонікідзе, Марксу та Енгельсу, два пам’ятника Леніну на територіях підприємств, а також десятки меморіальних дошок
Найпримітніша з них – прямо на будівлі обласної ради – меморіальна дошка Володимирові Щербицькому
Заплановані офіційно на знесення також меморіальні дошки на будинках, де працювали радянські діячі, перебували більшовицькі штаби, друкувалась нелегальна література
У списку на демонтаж – дошка на будівлі, де був штаб кінної армії на вулиці Грушевського (колишня Карла Лібкнехта)
Дошка на будівлі Головного поштамту, присвячена знищенню більшовиками загону гайдамаків у грудні 1917 року. Поштовикам, як і іншим балансоутримувачам, порадили здійснити демонтаж «з максимальним збереженням цілісності». Балансоутримувачі також відповідатимуть за подальший благоустрій місць, де були радянські символи
Не потрапили до списку на демонтаж – дошка на історичній будівлі катеринославської суконної фабрики та...
об’єкт на будівлі готелю «Асторія»
У списку на демонтаж також немає низки сучасних об’єктів, присвячених радянським діячам. Зокрема, «забуті» меморіальні таблички Леоніду Брежнєву та Володимиру Щербицькому, встановлені кілька років тому біля облдержадміністрації.
Поки не зрозуміло, що буде з символами радянської доби – п’ятипромінними зірками – на фасадах і маківках будинків. У центрі міста є не один таких об’єкт
Приміром, на вулиці Гоголя і прилеглих вулицях їх до десятка
Не підпали під «декомунізацію» й люки з радянською символікою. Щоправда, жителі вже почали їх «українізувати» на власний смак
Візитівка міста – знак на в’їзді до Дніпропетровська зі східного боку – стараннями активістів «декомунізувалась»: замість портрету Леніна наприкінці 2015 року там з’явився портрет Степана Бандери. Однак південні «ворота» міста без змін
Наразі в місті почали «розкручувати» нову, альтернативну назву – «Дніпро». Арт-об’єкт, який коштом підприємців був встановлений на Набережній, викликав суперечливі реакції: частині жителів він подобається, однак в соціальних мережах його критикують через калькування схожого знаку в Амстердамі
Цього тижня група активістів надіслали петицію до Верховної Ради України з вимогою перейменувати Дніпропетровськ на Січеслав. На їхню думку, це наймення місту запропонував академік Дмитро Яворницький майже 100 років тому й воно є «історично виправданим», бо на теренах області було 6 із 8-и Запорозьких Січей. Ініціатори звернення на акції протесту 22 січня
Написи «СССР» із приписом «Кома» наразі з’явились на головному проспекті міста