Опорні школи, ЗНО для вступу на магістратуру та удосконалену боротьбу з плагіатом – такі нововведення планує впровадити Міністерство освіти і науки у 2016 році. Експерти з питань освіти вбачають у планах міністерства як позитивні речі, так і не надто ефективні «напівкроки», що робляться для суспільства, яке вимагає негайних реформ вже зараз.
Реформувати в Україні планують як середню, так і вищу освіту. Зокрема у планах Міністерства освіти і науки створення так званих шкіл-хабів у регіонах. За словами міністра освіти і науки Сергія Квіта, вже тривають переговори зі Світовим банком про виділення коштів на школи-хаби. Така система передбачає, що певній школі в регіоні дають певні критерії, а школи навколо неї стають її філіями.
«У всіх регіонах будуть створюватися так звані опорні школи (школи-хаби) з належним обладнанням кабінетів, у першу чергу фізики, хімії, біології, з належним кадровим складом. Туди будуть приводити дітей з багатьох шкіл, щоб вони могли вчитися в цих профільних старших класах», – сказав Квіт.
Міністерство ухвалило рішення зосередити і вчительські, і матеріально-технічні ресурси у меншій кількості шкіл, це і будуть власне школи-хаби, говорить аналітик центру CEDOS із питань середньої освіти Ірина Когут. Їх планують як школи 2-3 ступенів, тобто початкова школа залишиться якомога ближче до місця навчання дитини, а вже з 5-го чи 10-го класу діти будуть шкільними автобусами їздити до опорних шкіл.
Тепер кращі учні не тікатимуть зі шкіл після 9-го класуІрина Когут
«Що це дасть? Покращення якості освіти. Йдеться про виділення окремих коштів на переобладнання цих шкіл. Туди можна дібрати кращих вчителів. І тепер кращі учні не тікатимуть зі шкіл після 9-го класу», – говорить Когут.
Сергій Квіт також зазначив, що міністерство прагне полегшити вступ кримчан до ВНЗ України. У Верховну Раду вже внесли законопроект, що передбачає квоти для кримчан при вступі в українські виші.
«У цьому законопроекті є дві основні позиції. Ви знаєте, що ми не визнаємо жодних документів, де стоять печатки окупаційної влади. Тому даний законопроект передбачає право Міністерства освіти відповідно до того порядку, який ми повинні видати, визнання не дипломів, а кваліфікацій цих випускників шкіл, які хочуть вступати в українські університети. Також цей законопроект передбачає квоти для кримчан», – говорить Квіт.
Боротися з плагіатом буде простіше – Совсун
У вищій освіті досі залишається проблема боротьби з плагіатом, говорить перший заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун. За її словами, міністерство наразі працює над розробкою електронного репозитарію для автоматизації процесу перевірки на плагіат.
«Ми розробляємо можливості для створення єдиного національного репозитарію академічних текстів, щоб можна було, завантажувати всі роботи, що пишуться в університеті, починаючи від курсових. І в такому випадку можна буде автоматизувати перевірку на плагіат», – зазначає Совсун.
Окрім того, за її словами, ведеться робота над введенням вступних іспитів на магістратуру у вигляді ЗНО. Зараз реалізується такий проект для студентів спеціальності «право». До проекту долучилися близько 10 університетів, у цьому році при вступі на магістратуру замість іспитів вони складатимуть ЗНО.
Зміни потребують часу, але суспільство хоче реформ тут і тепер – Стадний
Єгор Стадний
З плагіатом має боротися не програмне забезпечення, а саме середовище, яке має нульову толерантність до проявів академічної недоброчесності, вважає експерт із питань освіти, виконавчий директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний.
Не програмне забезпечення є ключовою зброєю, а академічне середовище, де плагіат є жорстко неприйнятнимЄгор Стадний
«Якщо створюється програмне забезпечення, це означає, що його завжди можна буде обійти. Програмне забезпечення завжди буде наздоганяти більш вишукані способи здійснення плагіату. Але не програмне забезпечення є ключовою зброєю, а академічне середовище, де плагіат є жорстко неприйнятним», – говорить Стадний.
Та ж ситуація, на думку експерта, з ліквідацією вишів. Така велика мережа ВНЗ існує не тому, що відкрили купу вишів і надали їм ліцензії, а тому що є попит на такі неякісні послуги, зауважує Стадний, і додає – боротьба з цими проблемами довготривала, але суспільство вимагає реформ тут і тепер.
Серед позитивних речей експерт відзначає введення ЗНО для вступу на магістратуру та участь у програмах «Горизонт 2020», PISA тощо.