Світова преса продовжує активно коментувати наслідки відставки міністра економіки України Айвараса Абромавичуса в контексті українських проблем і реформ. Також пишуть про заяву голови МЗС Нідерландів, який сказав, що «ні» на консультативному референдумі в його країні у квітні змусить уряд «переосмислити» Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, але «ні» на референдумі все одно не буде кінцем Угоди. І також є публікації про неоголошені маневри в Південному військовому окрузі Росії, який прилягає до східних кордонів України.
Газета The Financial Times пише, що остання політична криза в Україні, викликана відставкою технократичного міністра економіки Айвараса Абромавичуса виявила, власне, всі виклики, які стоять перед Україною.
Абромавичус заявив, що на нього чинився тиск, аби на керівні посади в державних компаніях та до його міністерства призначали вірних і потрібних людей, які вигідні оточенню президента.
«Протестувальники на Майдані закутували себе в прапори ЄС, але під час революції йшлося не про геополітичний вектор України як такий. Йшлося про зміну системи, за відмову від системи, при якій державу приватизують корумповані еліти, як це має місце в багатьох пострадянських державах. За цих умов Москва заохочує саме таку стару систему, яка допомагає їй зберегти вплив на своїх сусідів – на зміну цьому мала б прийти «європейська» модель, яка, як вважається, має справедливіше і більш ефективне врядування», – зазначає газета.
Від часу падіння СРСР приватні інтереси в України маніпулювали політикою та бізнесом заради грабування країни, йдеться в статті. «Палець влучно вказує на олігархів-мільярдерів України, але корисливі інтереси широкі – від чільних посадовців, які висмоктують державні підприємства, до глав держструктур, довкола яких створені корупційні піраміди», – читаємо в статті.
Газета пише, що затишшя на фронті на Донбасі від вересня зосередило увагу громадськості на проблемі корупції, а відставка міністра економіки посилила заклики до перестановок в уряді або навіть дострокових виборів.
«Очищення кабінету може бути корисним, разом з поновленою коаліційною угодою, яка б прописала крок-за-кроком розклад реформаторських заходів. Дострокові, вибори, однак, відволікли б потрібні ресурси та час і необов’язково дали б у підсумку уряд та парламент, які краще б надавалися до проведення перетворень», – зазначає The Financial Times.
Агентство Reuters пише про заяву міністра закордонних справ Нідерландів Берта Кундерса, який сказав, що «ні» на референдумі в його країні щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС змусить уряд вдатися до «переосмислення».
Уряд Нідерландів буде змушений переглянути своє ставлення до Угоди, яка встановлює тісніші відносини між Україною та ЄС у разі програшу на референдумі, але він не сказав, що «ні» на референдумі означитиме кінець Угоді між Україною та ЄС, зазначає агентство.
Референдум є консультативним, але більшість політичних партій Нідерландів сказали, що поважатимуть рішення виборців, якщо ті відхилять Угоду про асоціацію, що може занурити Європейський союз у кризу на тлі найнапруженіших відносин із Росією від часу завершення Холодної війни.
Міністр Кундерс заперечив твердження опонентів, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС означатиме перший крок до повноправного членства України, котра нині потерпає через конфлікт, у якому Москва підтримує заколотників на сході країни.
«Закон про референдум каже, що уряд повинен буде переглянути свою позицію в разі (негативного) результату», – сказав глава нідерландської дипломатії, додавши, що сам він буде агітувати за Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.
Агентство нагадує, що консультативний референдум щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС обсягом 394 сторінки відбудеться 6 квітня після того, як сатиричний нідерландський веб-сайт GeenStijl зібрав понад 400 тисяч підписів за його проведення.
Американський тижневик Newsweek пише про неоголошені навчання російської армії уздовж східного кордону України.
Російські сили довкола України та на Кавказі розпочали раптові маневри за наказом президента Володимира Путіна, повідомляє сайт часопису.
Збройні сили Росії мали сплеск широкомасштабних навчань у 2015 році – лише за дев’ять перших місяців було проведено 4000 військових навчань – на 500 більше, аніж за цілий 2014 рік. «За останні два роки незаплановані маневри були проведені поблизу чутливих прикордонних регіонів, часто віддзеркалюючи зростаючу дипломатичну напругу між Росією та Заходом», – зазначає Newsweek.
Навчання, які розпочались у понеділок приведенням військ до підвищеної готовності, включають сухопутні та військово-повітряні сили Південного військово округу, який включає і Ростовську область, що межує з охопленими війною Донецькою та Луганською областями України, зазначає часопис.
Також у цей округ, в якому відбуваються навчання, охоплює чорноморські та каспійські порти, а також і частину Азовського моря, яке Росія ділить виключно з Україною. Кримський півострів, анексований Росією від України, Москва також зробила частиною цього великого військового округу, зазначає американське видання, додаючи, що військово-морський флот Росії також братиме участь у цих навчаннях.
«Причина прохання Путіна про маневри не була повідомлена. Однак вони відбуваються на тлі видимого зростання насильства з боку проросійських бойовиків на сході Україні», – зазначає американське видання.