Рівень безробіття серед молодих людей в Україні – 22%, у Чехії – близько 5%. Чи лише тому, що економіка Чехії – стабільна, а українська – у кризі? Чи, може, оскільки не тому і не так вчать молодих спеціалістів? На думку експерта з питань освіти, виконавчого директора аналітичного центру CEDOS Єгора Стадного, в Україні далі є великий попит на неякісну освіту. І доки він існуватиме, а університети не будуть показувати, де і ким працюють їхні випускники, кількість безробітних випускників не буде помітно зменшуватися.
Your browser doesn’t support HTML5
В Україні попит на неякісну освіту досяг неприпустимих розмірів – експерт
– Чи можна пояснити високий рівень безробіття серед молоді в Україні лише поганим економічним становищем, чи проблема полягає ще й у самій підготовці молодих спеціалістів?
Єгор Стадний
– Якщо Ви кажете, що чеські університети можуть показати, як саме їхні випускники почувають себе на ринку праці, то українські університети, на жаль, такої змоги не мають. Власне, багато хто з цього радіє, навпаки, а не журиться. Тому що була б тоді катастрофічна ситуація. Бракує так само елементу збору даних. Ми в CEDOSі концепт такого механізму розробили, запропонували Міністерству освіти. Не знаю, чи у них вистачить ресурсів і комунікаційної спроможності такий інструмент налагодити.
Якщо повернутися до самої ситуації у нас, то залежить від галузі, від усвідомлення вибору під час вступу до університету і, власне, під час виходу з університету, чи стану економіки, який ми не можемо виключати з аналізу працевлаштування випускників. Тому що дуже часто, коли говорять, що університети випускають непотрібні кадри на ринку праці, забувають, що стан економіки плачевний.
Висококваліфіковані фахівці не користуються таким високим попитом саме через те, що стан виробництва в деяких галузях є або технологічно відсталим, або по-іншому якось занедбаним
Забувають, що висококваліфіковані фахівці не користуються таким високим попитом саме через те, що стан виробництва в деяких галузях є або технологічно відсталим, або по-іншому якось занедбаним. І може скластися так, що коли ми мірятимемо саме лише потреби на ринку праці, то високоякісні біологічні інженери, хімічні інженери не потрібні. І ми будемо нарікати на те, що університети випускають таких фахівців.
Деякі аграрні університети в Україні випускають доволі непоганих фахівців, яким просто немає куди працевлаштуватись
А от я б сказав, що якраз-таки сектор аграрного виробництва є якравим прикладом такої ситуації. Я не бачу, що в цьому сегменті економіки є великий попит на висококваліфікованих інженерів у цій галузі, професіоналів. Натомість, ми можемо сказати, що деякі (не всі) аграрні університети в Україні випускають доволі непоганих фахівців, яким просто немає куди працевлаштуватись.
– Але в нас є і протилежне явище, коли люди йдуть в університет не за знанням, а за дипломом. І тоді дивуються: «Як же так? Я маю диплом, але не маю, де працювати».
Попит на неякісну освіту існує всюди, просто у нас він досяг неприпустимих розмірів
– Цей попит на неякісну освіту існує всюди, просто у нас він досяг неприпустимих розмірів. Тобто, люди обирають університети, де вчитися легше, люди обирають університети, де є бюджетне місце, не важливо, на яку програму вступати. Люди обирають спеціально місця, де можна заплатити хабара на екзамені. Люди часто себе самообманюють.
Нам потрібно вкладати багато ресурсів перед університетом для того, щоб а) в університет надходили більш підготовлені вступники, б) робили більш усвідомлений вибір. Є речі, які зробити не важко, є речі, які вимагають надзвичайно великих ресурсних коштів. Наприклад, що стосується реформування шкільної освіти, це – надзвичайно величезні витрати, і якщо їх не почнуть віднаходити десь в Україні, то ми не матимемо якогось виходу з цієї ситуації. Ідеться і про якісно інше наповнення, про матеріально-технічне наповнення, ідеться про підготовку вчителів, ідеться про ту багатостраждальну 12-річку, про яку всі говорять, і про профільну школу.
Це одне. Друге. Потрібна фахова допомога. І ця фахова допомога не зі сторони дідусів і батьків і знайомих, а зі сторони людей, які знаються, як можна прочитати тенденції й аналітику щодо ринку праці, наприклад. Людей, які можуть порадити не лише вихід один-єдиний – до університету після школи, але й інші варіанти: неформальна освіта, професійно-технічна освіта. Показати, розкрити перед молодою людиною та її батьками всі можливі варіанти, можливі шляхи. Таких людей в українських школах нема. А дарма, тому що в багатьох країнах якраз-таки вони працюють саме у школах і саме займаються у старших школах тим, що зустрічаються регулярно зі школярами, з їхніми батьками і на пальцях пояснюють зрозумілою для них мовою те, які існують перспективи для дітей.
Другий аспект – це те, як університети інформують про зміст своїх програм. Наскільки вони є відкритими інформаційно для вступників та їхніх батьків, наскільки ми знаємо, які перспективи працевлаштування після програми, які можливості міжнародного обміну, врешті-решт, які дисципліни викладаються, та їхній короткий опис, знання і навички, які вони дають, які викладачі викладають на цих дисциплінах.
Таким чином університети змагаються за більш вмотивованого майбутнього свого студента
Ми знаємо це з наших досліджень, зокрема, щорічний Рейтинг прозорості показує, що нема серед українських університетів розуміння того, що ця інформація є надзвичайно важливою, що таким чином університети насправді змагаються за більш вмотивованого майбутнього свого студента. Який буде, знаючи, куди він вступає, здраво оцінюючи це, мати набагато більше мотивації, ніж людина, яка потрапила наобум. І якщо ми з самого початку, ще перед вступом, забезпечимо ось ці всі необхідні умови, то отой попит на неякісну освіту, про який я казав, значною мірою знизиться.
Так само є ключ до його зниження після університету. Саме на ось цьому ринку праці, про який ми з Вами уже говорили. Якщо під час навчання студенти на різних дисциплінах будуть бачити, що ті компетентності, які вони здобувають, ті знання, які вони здобувають, є затребуваними потім в економіці, на ринку праці... А як вони можуть це бачити? Регулярними зустрічами з роботодавцями, регулярними зустрічами з випускниками цих програм, що вчилися раніше, то тоді мотивація навчатися різко зростає.
Такими речами ми б знизили цей попит. Ми ніколи його не позбудемося, тому що завжди будуть люди, які обманюють себе. Але ми б радикально знизили попит на неякісну освіту.