Британське видання The Guardian розглядає поведінку президента Росії з огляду на його зневагу до міжнародних законів та угод. Американський часопис Chicago Tribune пише про можливі перспективи укладення чергової мирної угоди з метою пожвавити мирний процес на сході України. Німецька газета Die Zeit порушує питання впливу, який намагається здобути Росія у Європейському Союзі. Польське видання Gazeta Wyborcza пов'язує катастрофу літака Ан-2 і загибель двох польських пілотів під Луцьком з контрабандою цигарок.
Найбільше щоденне видання півночі Сполучених Штатів Chicago Tribune публікує статтю «Український лідер звинувачує Росію у гальмуванні мирного процесу». Газета пише, що президент України Петро Порошенко звинуватив Росію у затримках імплементації угоди, яка б принесла мир до східних районів України. Водночас, Порошенко заявив, що санкції, запроваджені США і Заходом проти Росії, таки спрацьовують. Американське видання повідомляє, що український президент та віце-президент США Джо Байден обговорили ситуацію, за якої Росія не спромоглась вивести свої підрозділи війська із зони збройного конфлікту, передати контроль Україні над українсько-російським кордоном і звільнити українських військовополонених. Було також відзначено, що санкції проти Росії разом із низькою ціною на нафту не дозволяють Путіну витрачати багато на своє військо.
Чиказьке видання нагадує, що збройний конфлікт в Україні забрав понад 9 тисяч життів, і цей конфлікт і надалі жевріє, породжуючи тертя часів Холодної війни, висмоктуючи кошти з уряду в Києві, тоді як українська влада намагається продемонструвати оздоровлення економіки, а також підтримувати національну валюту, яка втратила 34% своєї вартості за минулий рік. На додаток, так звана контактна група, до якої входять представники України, проросійських сепаратистів, Росії та ОБСЄ, знову зустрічалась у столиці Білорусі, втім, не було досягнуто ніякого поступу у плані реалізації мирної угоди. Часопис додає, що представник проросійських бойовиків Денис Пушилін, у свою чергу, розкритикував вимоги України щодо повернення контролю над українсько-російським кордоном, зазначивши, що сторони переговорів мають діаметрально протилежну позицію з політичних питань.
Chicago Tribune пише далі, що зустріч Порошенка з Байденом була частиною доволі активних дипломатичних зусиль цього місяця з питання врегулювання на сході України. Росія надіслала свого нового представника на мінських переговорах – Бориса Гризлова, який зустрівся з Порошенком у Києві, тоді як український лідер мав телефонні розмови з керівниками Франції й Німеччини, а радник Путіна Владислав Сурков обговорював ситуацію в Україні із заступником державного секретаря США Вікторією Нюланд. Втім, як пише американське видання, заклики російського представника Гризлова до укладення нового перемир'я були проігноровані проросійськими бойовиками та українським урядовим військом. Однак Гризлов і надалі наполягає, що існує гарне підґрунтя для подальших переговорів.
«Український лідер звинувачує Росію»
Популярний британський часопис The Guardian містить матеріал з назвою «Небезпечне послання Путіна Заходу: ваші правила тут не грають ролі». У підзаголовку додається: «Дані розслідування смерті Олександра Литвиненка проливають світло на паранорїдальний націоналізм та міжнародну байдужість російського президента». Часопис згадує висновок доповіді громадського розслідування смерті Олександра Литвиненка у Лондоні, у якому йдеться, що Володимир Путін, вочевидь, схвалив вбивство 2006 року колишнього шпигуна у британській столиці, зазначаючи, що все це вже вчергове порушило незручне питання щодо якоїсь особливості відносин з Росією і того, як саме поводитися з тим, кого консервативні західні політики розглядають як кримінальний режим у Москві.
Британська газета пише, що російська відірваність від основних течій європейської політики або ж її самостворений ізоляціонізм та окремішність не є чимось новим. Але у цьому зв'язку постають певні сумніви щодо Путіна, його дивного параноїдального націоналізму і держави, яка обертається навколо президента. Ключовим питанням у розмовах західних політиків з Путіним, на думку часопису, має бути факт того, що смерть Литвиненка не є поодиноким випадком. Провідні опоненти і критики Путіна знаходили свою смерть вдома і на чужині.
Явна зневага Путіна до того, що більшість цивілізованих країн розглядає, як законні і демократичні норми, а також його цілковита талерантність до високих рівнів корупції у його країні й несприйняття хибності поведінки його країни при здобутті права на проведення чемпіонату світу з футболу, а чи ж допінгового скандалу з російськими легкоатлетами, і далі віддаляють його країну від сітового співтовариства. Часопис пише, що поведінка Путіна на грузинських територіях Абхазії та Південної Осетії призвела до війни у регіоні. Все це було лише початком, бо ж далі апетити Путіна збільшились, і він анексував український півострів Крим, вдершись своєю армадою на терени сходу України. Кроки Путіна, всупереч міжнародним законам і угодам ООН, призвели до кривавого конфілкту в Україні, запровадження санкцій проти Москви і вигнання Росії з групи G8, а також збиття підтримуваними Росією бойовиками на сході України пасажирського літака рейсу МН17.
«Взагалі, Путін – це негідник з фільмів про Джеймса Бонда, і йому байдуже, що про нього думають»
Німецьке видання Die Zeit містить матеріал з назвою «Росія допомагала тим, хто критикує Україну». Часопис посилається на розвідувальні джерела США, повідомляючи, що Кремль опікувався кампанію «Ні» до референдуму у Нідерландах з питання схвалення Угоди про асоціацію з Україною. Діяльність цієї, підтримуваної Росією, кампанії спрямовується проти тіснішої співпраці України та Європейського Союзу. Ба більше, самі організатори цього референдуму у Нідерландах, як пише видання, можливо, також підпали під вплив Росії, бо ж їхні аргументи проти схвалення Угоди про асоціацію повністю співпадають з постулатами російської пропаганди з цього питання.
Die Zeit додає, що минулого року голова Європейського парламенту Мартін Шульц застерігав щодо того впливу, що його намагається здобути Росія у Європейському Союзі. Шульц наголосив на важливості протидії зусиллям Путіна мати вплив на європейських політиків і також на окремі європейські країни-члени ЄС. Саме на противагу до цієї політики Кремля, який діє усіма можливими засобами, як зазначає німецький часопис, держави Європейського Союзу обрали сторону України у конфлікті на Донбасі, а також з питання анексії українського Криму Росією, запровадивши низку економічних санкцій проти Росії.
Німецький часопис завершує, нагадуючи, що санкції проти Росії було подовжено ще на півроку у грудні 2015-го. Європейські дипломати виправдовували це тим, що не спостерігалося жодного поступу у мирному процесі на сході України. Насамкінець матеріалу видання наводить слова канцлера Німеччини Анґели Меркель, яка заявила минулого року, що санкції проти Росії залишатимуться доти, доки не відбудеться успішного запровадження у життя положень другої Мінської мирної угоди.
Німецький депутат Європарламенту Пауль Рюбіґ: «Чи наближається Україна до ЄС?»
Польське видання Gazeta Wyborcza публікує статтю «Катастрофа літака в Україні: чому загинули пілоти з Люблінщини?» У матеріалі повідомляється, що окружна прокуратура у польському місті Люблині розпочала розслідування у справі катастрофи літака Ан-2 на території України, яким керували два польських пілота з-під Любліна. Причинами трагедії називали брак досвіду обох пілотів, попри той факт, що один з них навіть був досвідченим пілотом спортивних літаків. Втім, обидва загиблі на Волині польські громадяни не мали ліцензії на керування літаком класу Ан-2.
На додаток, той, хто перебував за штурвалом літака, ухвалив помилкове рішення піти на авіарійну посадку, зачепивши крилом дерево або високовольтну лінію.
Польське видання додає, що відомо, що літак, який зазнав катастрофи під Луцьком, був вироблений майже 40 років тому і належав підприємству «Агросервіс» у Боратині, що на Волині. Власником літака був місцевий бізнесмен на ім'я Степан. Ціна літака становила 400 тисяч гривень.
Водночас, як зазначає видання з посиланням на розслідування люблінської прокуратури, все вказує на те, що літак Ан-2 використовувався контрабандистами тютюнових виробів. Gazeta Wyborcza повідомляє, що нелегальні перевезення цигарок через східний кордон Європейського Союзу – найприбутковіший бізнес організованих злочинних угруповань. Зиск, що його мають контрабандисти, можна навіть порівняти з торгівлею наркотиками. Шалені прибутки постають з причини помітної різниці у ціні на цигарки, які існують в Україні й у країнах-членах Європейського Союзу. Як пише польське видання, контрабанда цигарок за допомогою літака, що розбився під Луцьком, вочевидь, відбувалася впродовж багатьох тижнів.