Є сигнали того, що Захід нас почув – Гарань

«Заходу стає зрозуміло, що домовленості зриває насамперед Росія»

Київ – Україні вдалося переконати західних партнерів у тому, що поки Росія не виконує пункти мінських домовленостей, вносити зміни до Конституції не варто. Про це заявив в ефірі Радіо Свобода політолог, директор Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

Your browser doesn’t support HTML5

Є сигнали того, що Захід нас почув – Гарань

Олексій Гарань

З одного боку, ми не відмовляємося від цих змін, а з іншого – ставимо їх на паузу
Олексій Гарань

– Ситуація зараз виглядає так, що скоріше за все за зміни до Конституції не проголосують. І причини цьому насамперед політичні, а не правові. Головна причина полягає в тому, що Росія не виконує мінські домовленості, і за цих умов зрозуміло, що для України виконувати пункт 11 немає сенсу. Це взагалі було би дивно, якби ми виконували пункт 11 в той час, як не виконано пункт 1 про перемир’я. Я не кажу вже про інші пункти 2, 3, 4 тощо. Тому зараз шукають можливості як зробити так, щоб це стало предметом дипломатичного торгу. Тому і виникла ця ідея звернутися до Конституційного суду. Ідея чергової сесії, як я розумію, полягає в тому, щоб, з одного боку, показати, що ми не відмовляємося від цих змін, а з іншого – ми ставимо їх на паузу. І от для цього буде ця юридична казуїстика.

– Якими наслідками це може обернутися?

Заходу стає зрозуміло, що домовленості зриває насамперед Росія
Олексій Гарань

– Я думаю, ключ насамперед буде полягати в тому, чи сприймуть аргументацію України наші західні партнери. Бо зрозуміло, що Росія буде казати, що Україна зриває мінський процес. Але Росія завжди звинувачує Україну, незалежно від того, що Україна робить. Насправді, Заходу стає зрозуміло, що домовленості зриває насамперед Росія, саме тому наприкінці минулого року були продовжені санкції. Тривалий час ми чули від західних представників, що Україна має виконати свою частину. Але зараз, мені здається, що є сигнали того, що Захід нас почув. Коли в Києві були спецпредставники Олланда й Мейркель, вони зустрілися не тільки з президентом, а й представниками парламенту. І власне президент сказав, що його позиція не є надрадикальною, мовляв, послухайте, що говорить парламент. Вони зустрічалися з представниками різних фракцій і побачили, що не вистачає трьохсот голосів саме тому, що мало аргументів: чому Україна має діяти таким чином.

– Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав говорити в Мінську також про повернення Криму. На Вашу думку, чи може ця тема з’явитися в переговорах?

– Навряд чи це на даний момент можливо, тому що мінський формат задумувався саме для розгляду питання щодо Донбасу. Питання про Крим можна ставити, але очевидно, що Росія буде категорично проти. І тут питання, чи захочуть нас підтримати наші західні партнери, щоб це питання розглядалося в рамках мінських переговорів. Тобто західна позиція така, що вони однозначно засуджують російську агресію в Криму, що вони впровадили санкції щодо Росії через Крим, і це було до того, як з’явився мінський формат. Тому ми можемо ставити кримське питання, але чи буде воно розглядатися в Мінську – під великим знаком питання.