Міжнародні засоби масової інформації активно коментують посилення економічних санкцій України проти Росії, що було зроблено у відповідь на російські обмежувальні заходи проти українських товарів і транзиту. Також пишуть про суперечливу заяву польського прем’єра щодо нібито одного мільйона українських біженців у Польщі і спростування українськими представниками цих даних. І є публікації про потребу посилення оборонних можливостей України і бажаність ще більшої підтримки з боку Заходу безпеки України.
Англомовна газета Kyiv Post вміщує статтю канадського експерта з української тематики Оксани Башук-Гепбурн під назвою «Україна як оплот європейської оборони».
Автор зазначає, що Росія залишається найголовнішою загрозою для України. «Але хоче хтось цього чи не хоче, але Росія залишатиметься також і вічним сусідом України», – йдеться в статі. Автор зауважує, що українці повинні вміти давати відсіч агресору, а ситуація в Україні матиме й надалі наслідки для цілого Заходу.
На думку Башук-Гепбурн, нині Росія говорить про мир, але причиною цього є прагнення, аби вразливі санкції проти неї були скасовані.
«І все ж, Росія продовжує серйозно підривати Мінські угоди», – зауважує автор. Окрім цього Росія активно нарощує військові м’язи. Так, зокрема, це включає створення бронетанкових дивізій на російській території неподалік Харкова, подвоєння військових сил уздовж західного кордону Росії, нарощення ракетних та ядерних сил, заплановане на 2016 рік.
«За таких умов не може бути послаблення санкцій. Вони є єдиним засобом, який стримує російське божевілля… Не час ховатися, а, радше, треба збільшити допомогу Україні для посилення її безпеки», – пише в газеті Kyiv Post Башук-Гепбурн, яка раніше була радником уряду Канади.
На її думку, українці живуть у щоденному стані війни. «Їхня оборона Донбасу мала чудовий успіх, але загроза з боку Росії є постійною. Відтак президентові Петру Порошенку треба зробити більше: створити національну програму надзвичайної готовності», – йдеться в статті.
Це, на думку автора, означає більше елітних спецпідрозділів, а також навчання військовим навичкам місцевого населення прифронтової зони, щоби перетворити його на «грізну оборонну силу».
Краще бути убезпеченим, ніж потім жалкувати – це має стати новою оборонною мантрою України. «Це матиме ефект далеко поза межами (України – ред.)», – зазначає Башук-Гепбурн в газеті Kyiv Post.
Сайт міжнародного новинного телеканалу Euronews пише про посилення економічних санкцій України проти Росії, говорячи, що цей крок є відповіддю на попередні російські дії «у торговельній війні «око за око», яка посилюється».
Київ додав до списку заборонених до ввезення російських товарів овочі, рибу та кондитерські вироби – на додаток до, скажімо, яловичини, тютюнових виробів та шоколаду, ввезення яких було заборонене раніше.
«Цей крок є відповіддю на ембарго, що його Москва наклала на українські товари, та зупинку дії зони вільної торгівлі між двома країнами», – пише сайт Euronews.
У статті цитують прем’єра України Арсенія Яценюка, який дослівно сказав: «Ці заходи здійснені для протистояння російській агресії, і ми продовжуватимемо захищати наш внутрішній ринок. У той час як українські вояки захищають кордони нашої незалежної держави, уряд буде захищати нашу економічну територію та наші економічні інтереси».
Ще одним питанням, яке турбує уряд у Києві, є російська заборона на транзит українських товарів територією Росії до Казахстану. Це змусило українських експортерів направляти товари до Казахстану через Білорусь.
Україна вже подала позов до Світової організації торгівлі, і Київ сподівається, що питання заборони транзиту українських товарів буде розглянуте на зустрічі Генеральної ради СОТ у другій половині лютого, зазначає Euronews.
Агентство Associated Press пише про заперечення українськими представниками заяви польського прем’єра, що Польща, мовляв, прийняла мільйон біженців з України.
Агентство зазначає, що вже кілька місяців польські лідери кажуть, що їхня країна не може приймати багато біженців з Близького Сходу, бо країна вже несе тягар допомоги українцям, які втекли від бойових дій на сході України.
«Різкий спротив Польщі прийняттю мусульманських біженців вніс певне напруження в її відносини з іншими країнами Європейського союзу – зокрема, Німеччиною, яка прихистила велику кількість шукачів притулку і хоче допомоги від інших членів ЄС у прийнятті також і ними великої кількості новоприбулих», – пише агентство.
Ситуацію збурила заява польського прем’єра Беати Шидло, яка сказала в Європарламенті: «Польща прийняла приблизно мільйон біженців з України, людей, яким ніхто не хотів допомогти».
Посол України в Польщі Андрій Дещиця відреагував на це, навівши дані, згідно з якими минуло року Польща надала притулок усього двом громадянам України, а приблизно мільйон українців у Польщі є економічними мігрантами.
«Немає біженців з України в Польщі. Це люди, які поїхали і залишились тут законно, працюючи, навчаючись та сплачуючи податки, і вони певною мірою роблять внесок у розвиток польської економіки», – сказав Дещиця.