У Чехії політична еліта розділилася в питанні України на тих, хто підтримує українців на тлі окупації Криму та війни на Донбасі, і тих, хто скептично ставиться до України та її євроінтеграційних намірів. Є й тривожні сигнали в громадському сприйнятті України: останнє опитування громадської думки засвідчило, що позитивно Україну сприймають лише 24 відсотки опитаних – нижчий від українського показних лише у Туреччини.
Від початку української кризи – а саме під нею мають на увазі окупацію Кримського півострова та розв’язану Росією війну на Донбасі, Чехія активно йшла в руслі спільної політики ЄС щодо України, підтримуючи територіальну цілісність України та санкції ЄС проти Росії.
Хоча президент Чеської Республіки Мілош Земан займає часом пропутінську позицію, називаючи збройне протистояння на Донбасі «громадянської війною», що є подібним, за його словами, до «грипу». А активістів Майдану – Земан якось назвав «бандерівцями», однак все ж посада президента в Чехії має більше церемоніальних функцій, аніж реальної влади.
Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) та президент Чехії Мілош Земан під час зустрічі у Москвію. 9 травня 2015 року
Щоправда, на відміну від своїх попередників – Вацлава Гавела та Вацлава Клауса, Земан є першим всенародно обраним президентом Чехії, а його резиденція – Празький град – є найбільшою резиденцією лідера європейської держави на старому континенті.
Парадоксально, але рейтинг президента Земана росте, сягнувши наприкінці минулого року позначки в 72,3 відсотки підтримки.
Богуслав Соботка
Політика уряду прем’єра Богуслава Соботки відрізняється від політики і заяв президента Земана. Хоча, як помічають експерти-міжнародники, все ж таки Чехія – не Польща в українському питанні. Зокрема недавно Чехія не підписала звернення країн Центральної та Східної Європи проти побудови газопроводу «Північний потік-2», який у Києві владні кола прямо називають «антиукраїнським» і який може позбавити Україну газового транзитного статусу.
Чехія також однією з останніх ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.
Проте в Чехії лікувались поранені під час протестів на Майдані, а також українські бійці із зони АТО. З Чехії в Україну було доставлено багато гуманітарної допомоги для біженців на сході, а також для бійців українських добровольчих батальйонів і вояків. Чехія також розпочала спеціальну програму навчання для біженців із зони АТО.
Санкції ЄС проти Росії мають тривати. Без сумніву, тут іншої відповіді бути не можеКарел Шварценберґ
«Принаймні є солідарність з Україною. Вони (уряд), звичайно, могли б зробити більше. Чехія – це країна, яка розуміє Україну і це вже велика перевага», – сказав Радіо Свобода голова комітету чеського парламенту у закордонних справах Карел Шварценберґ.
«А санкції ЄС проти Росії мають тривати. Так! Без сумніву, тут іншої відповіді бути не може», – додає Шварценберґ, який раніше очолював МЗС Чехії.
Александр Вондра
Александр Вондра, соратник Гавела часів Оксамитової революції і колишній міністр закордонних справ та оборони Чехії, сказав на дискусії щодо чеської зовнішньої політики, що вся Європа «проґавила» ознаки наростання конфлікту між Росією та Україною.
Ми завжди можемо більше зробити для України – це так. Але найбільше для України можуть зробити самі українці. Я маю на увазі реформи і боротьбу з корупцієюАлександр Вондра
«Всі знали, що справа йде до конфлікту України з Росією, а Європа за кілька днів до цього вирішувала питання прав гомосексуалістів. У підсумку Росія забрала Крим, який, напевно, вже, мабуть, може й не повернутися Україні… Путін робить політику методами 19-го сторіччя, а ми живемо в 21-му», – каже Вондра.
«Я гадаю, що для нас є дуже важливим, щоб Україна залишалася незалежною державою. І щоб Україна мала дружні відносини із Заходом. Ми завжди можемо більше зробити для України – це так. Але найбільше для України можуть зробити самі українці. Я маю на увазі реформи і боротьбу з корупцією», – зазначив Вондра вже в інтерв’ю Радіо Свобода.
Ставлення чехів до України
У Чехії живе одна з найбільших українських діаспор у країнах ЄС – офіційно понад 110 тисяч осіб, неофіційно – ще більше. За кількістю серед іноземців у Чехії українці на першому місці, далі йдуть словаки, на третьому місці – в'єтнамці.
Серед пересічних чехів існує симпатія до України – багато хто нинішні події в Україні порівнює із вторгненням радянських танків до Чехословаччини і придушенням «Празької весни» 1968 року.
Акція на підтримку України у Празі. 2 березня 2014 року
У центрі Праги з початку українського Майдану проводиться щовихідних свій Майдан, який організовують чеські та українські активісти, збираючи підписи і кошти на підтримку України та українських вояків.
Однак недавнє опитування громадської думки, проведене агентством STEM, вказує, що до України позитивно ставляться лише 24 відсотки чехів. Нижчий показник – лише в Туреччини (15 відсотків). До Китаю позитивно ставляться 25 відсотків чехів – він третій знизу.
Найбільш позитивне ставлення у чехів – до Словаччини (86 відсотків), потім іде Австрія, з якою чехи прожили разом в одній імперії майже три століття, – 72 відсотки. Потім ідуть країни Західної та Центральної Європи. За останні роки зменшилось позитивне ставлення чехів до Німеччини та США (нині 49 та 43 відсотки позитивного ставлення відповідно).
Радіо Свобода провело опитування на вулицях Праги і запитало пересічних чехів – що вони думають про Україну? Ось деякі відповіді:
Якуб, 22 роки: «Я б поставив Україні одиницю (найвища оцінка за шкільною системою в Чехії – ред.), тому що я сприймаю Україну переважно через призму Майдану і порівнюю її з нашим народом за часів Оксамитової революції. Я бачу схоже бажання творчості, готовність пожертвувати собою заради певних цінностей, бажання вийти з пострадянського простору. Шлях до побудови ліберальної та правової держави в Україні є болісним, а тому я поважаю Україну за те, що вона готова на це».
Маркета, 24 роки: «Україна для мене не є проблемою, доки вони у нас працюють і живуть як нормальні люди. Жодна національність мені не заважає. Чехи також себе іноді поводять як дурні. Так само поводитися можуть і українці, і росіяни, і вихідці з Азії. Тому не можу сказати, щоб мені заважали саме українці, якщо вони ходять на роботу, пристойно поводяться».
Радан, 55 років: «Українці побудували мій дім. Як працівників я оцінюю українців дуже позитивно. Ті, що працювали у мене, були добрими й роботу виконали добросовісно. Але потім, коли один із них йшов купити долари за ті гроші, що я йому заплатив, його вбили. Як тільки вони почали заробляти більше, за ними почали полювати їхні «боси».
Причини негативного ставлення до України
«Згідно з нашими даними, ставлення до України є досить поганим. Ми зазначили покращення становища України, коли російською армією було окуповано Крим, і коли справа йшла до анексії і території на сході України. Але з того часу симпатії до України знову знизились. Фактично, ставлення до Росії також є відносно поганим, але все ще кращим ніж ставлення до України», – сказав Радіо Свобода Ян Гартл, директор соціологічної компанії Stem.cz, яка проводила опитування.
Ми не маємо надійної та достовірної інформації з України, а питання Росії та її великодержавної політики в наших медіа висвітлюють досить частоЯн Гартл
«На мою думку, це через те, що ми не маємо надійної та достовірної інформації з України. Але питання Росії та її великодержавної політики в наших медіа висвітлюють досить часто. Також, гадаю, люди не можуть уявити щоденне життя в Україні, сприймають його як щось дуже нестабільне, як владу олігархів. Люди просто не знають, що мають думати про Україну, або роблять висновки з розмов із українцями, які вважають ситуацію в своїй країні поганою», – додає соціолог.
Президент Земан якось сказав, що не має нічого проти українців, бо вони ментально і культурно близькі чехам і що вони можуть інтегруватися в чеське суспільство – на відміну, за його словами, від, скажімо, мусульман, проти імміграції яких до Чехії виступає чеський лідер.
«Якби не мігранти, то Чехія не дала б собі раду з багатьма речами. Якби не в’єтнамці, ми б нічого не змогли купити в магазинах після сьомої вечора. І якби не українці, у нас нічого б не будувалося», – зауважив під час семінару щодо чеської зовнішньої політики колишній дипломат Міхал Жантовський.
А Михайло, українець із Закарпаття, який у Чехії живе вже 10 років, каже: «Я ніколи не відчуваю негативу, не маю з цим проблем. До мене, до нас – людей, які працюють, чехи ставляться дуже добре. У мене ніколи не виникало подібних проблем».
(У підготовці матеріалу брала участь Маргарита Голобродська)