Найближчими днями має відбутися черговий обмін полоненими між Україною та бойовиками сепаратистських угруповань. Як повідомляють учасники переговорів, йдеться про понад 50 людей – насамперед, поранених, важкохворих і жінок. Безпосередні учасники неохоче коментують хід переговорів – вважають, що обмін полоненими може зірватися навіть через єдиний необережний коментар. Деякі експерти взагалі скептично ставляться до перспектив обміну – говорять бойовикам вигідно використовувати полонених, а не віддавати їх.
Your browser doesn’t support HTML5
Допустити міжнародних правозахисників до полонених – одна з основних вимог України в Мінську
Протягом минулого року Міжнародний комітет Червоного хреста відвідав лише 4 українських заручників на території непідконтрольній українській владі. Ці візити відбулися ще в січні 2015 року, повідомив Радіо Свобода, прес-спікер Міжнародного комітету Червоного хреста Маттіас Вайнрайх.
Навіть на території, яка підконтрольна українській владі, є в’язні до яких в нас немає доступуМаттіас Вайнрайх
«Міжнародний комітет Червоного хреста відвідує в’язнів на усій території України. Минулого року ми відвідали більше 600 в’язнів у 36 місцях ув’язнень і лише 4 з них знаходились на територіях, які не контролює український уряд. Проте навіть на території, яка підконтрольна українській владі, є в’язні до яких в нас немає доступу», – наголосив Вайнрайх. За його словами, у цьому році комітет продовжить спроби дістатися до ув’язнених з обох боків конфлікту. Зміна переговірника з боку Росії нічого не змінила, говорить він.
Ірина Геращенко
Допустити до ув’язнених представників міжнародних організацій, хоча б Червоного хреста, було однією з ключових вимог української сторони, повідомляла раніше представник України у гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.
На окупованих територіях жодного допуску до тюрем (гуманітарних) організацій не булоІрина Геращенко
«Протягом минулого року більше 100 місій МКЧХ (Міжнародний комітет Червоного хреста), а також більше 25 місій ОБСЄ, структур ООН, організації «Лікарі без кордонів» та інших міжнародних гуманітарних організацій здійснили візити до українських пенітенціарних установ і змогли поспілкуватися із затриманими. Натомість, на окупованих територіях жодного допуску до тюрем ані МКЧХ, ані інших організацій не було! Хоч перед святами бойовики пообіцяли допустити принаймні Червоний хрест до тюрем», – написала Геращенко у Facebook.
Володимир Рубан
Керівник центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимир Рубан вважає майже вирішальною датою 20 січня – в цей день відбудеться наступна зустріч у Мінську.
Наразі формуються списки, з обох боків шукають людей, яких можна обмінятиВолодимир Рубан
«Наразі формуються списки, з обох боків шукають людей, яких можна очистити та обміняти. Попередньо можна говорити про обмін 25 на 35 – Україна віддасть на 10 полонених більше. Прізвища можуть змінюватися, треба дочекатися 20 січня і подивитися, на що спроможний новий склад «мінської групи» разом із Гризловим», – заявив Рубан в коментарі Радіо Свобода.
Треба називати конкретні прізвища, тому що це прискорює звільнення – волонтер
Після 20 січня громадський активіст також чекає на новини, щодо можливого обміну затриманих російських «ГРУшників» Євгена Єрофеєва та Олександра Александрова на українських громадян, політв’язнів Олега Сенцова і Олександра Кольченка. Про це, за словами Володимира Рубана, він говорив із представниками спецслужб. На думку керівника центру звільнення полонених, треба якомога частіше називати конкретні прізвища – це прискорює звільнення.
Втім, такої думки притримуються не усі волонтери і учасники обміну. Деякі з них вважають, що до процесу обміну не треба привертати зайвої уваги – це зменшує бажання бойовиків, умовно кажучи, підняти ціну за тих чи інших заручників.
Нещодавно один з представників окремих окупованих районів Донецької області Денис Пушилін заявив, що Україна намагається віддати за своїх полонених звичайних політв’язнів і випадково затриманих осіб. Володимир Рубан назвав подібні заяви етапом переговорного процесу.
«Це лише свідчить про те, що наразі саме ці політв’язні їх не цікавлять. Вони мабуть вважають, що такі люди мають вийти через загальну амністію. Але це переговори, ми вже навчились їх вести», – наголосив він.
Кілька днів тому СБУ офіційно наголосила, що не делегувала Володимиру Рубану ніяких доручень чи повноважень вести переговори про звільнення полонених.
«У Службі безпеки створено Об’єднаний центр з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місцезнаходження безвісти зниклих в районі проведення антитерористичної операції. Ще раз підкреслюємо – сьогодні лише цей Центр уповноважений Службою безпеки від її імені вести перемовини про звільнення, робити заяви – адже зайве слово, невчасна емоція може вартувати людського життя», – йдеться у заяві Служби безпеки.
Втім, сам Рубан вважає заяву непорозумінням і говорить, що розібратися із ситуацією йому обіцяли безпосередні керівники цієї силової структури.
Євген Магда
Сподівається на краще, але скептично оцінює перспективи остаточного обміну полоненими, Євген Магда, координатор «Бюро з протидії гібридній війні». В коментарі Радіо Свобода політолог заявив, що Росія не може піти на поступки і визнати, що є фактично стороною конфлікту.
Сторона Росії і бойовиків використовує полонених як заручників для політичного тиску на українське керівництвоЄвген Магда
«Хотів би дуже помилятися, але сторона Росії і бойовиків використовує полонених як заручників для відповідного політичного тиску на українське керівництво. Їхня логіка, логіка гібридної війни, говорить про те, що треба не піклуватися про конкретні бойові дії, а розхитувати ситуацію всередині України», – заявив Магда.
За офіційними даними, СБУ звільнила 2 998 осіб, які перебували в полоні бойовиків. Досі насильно утримуються ще 131 людина. Серед них є й такі, хто був захоплений в полон під час боїв за Донецький аеропорт.