Керівництво України досі не створило умов для деокупації Криму – експерт

(©Shutterstock)

Тим часом Кравчук вважає, що повернути Крим санкціями та силою не вдасться

Президент Російської Федерації Володимир Путін в інтерв’ю німецькому виданню Bild назвав анексію Криму справедливою. Пояснюючи власну позицію журналістам цього таблоїдного видання, Путін визнає, що перед так званим «референдумом» для блокування українських військових частин були задіяні російські солдати, однак він відмовляється визнавати факт окупації Криму. В той же час, перший президент України Леонід Кравчук заявив, що Крим не вдасться повернути до складу України силою чи економічними санкціями, натомість, ставку варто робити на надання широкої автономії.


«Наполеон якось сказав, що справедливість – це втілення Бога на землі. Ось возз’єднання Криму з Росією – це справедливе рішення» – це дослівна цитата з інтерв’ю президента Росії німецьким журналістам. Володимир Путін, відповідаючи на запитання про анексію, наголосив, що на його думку, порушення міжнародного права в Криму не було. А через введення військ та проведення так званого «референдуму» російська влада хотіла захистити російське та російськомовне населення півострова.

Володимир Путін

«Крайньо націоналістично налаштовані сили, що тоді приходили до влади в Києві, вони просто напряму почали погрожувати російським і російськомовним людям, які проживали в Україні і в Криму. Ми не воювали, не окуповували нікого, ніде не стріляли, жодна людина не загинула в результаті подій у Криму. Ми використовували збройні сили лише для того, щоб стримати українських військових від втручання у вільне волевиявлення людей, які там проживали», – заявив Путін.

Прикладом для Криму може бути Південний Тіроль – Кравчук

Леонід Кравчук

Натомість, у своєму інтерв’ю «5-му каналу» президент України 1991-94 років Леонід Кравчук розповів про сценарій, за яким Крим може повернутись до складу України. На думку Кравчука, для цього політичне керівництво країни має змінити стратегію. Силове протистояння, економічні санкції та блокаду політик не вважає ефективними засобами боротьби. Водночас, припускає, що найбільш прийнятним може бути повернення півострова на правах широкої державної автономії. Прискорювати цей процес, вважає Кравчук, має економічна криза в Росії, викликана, серед іншого, падінням цін на нафту.

«Як я це бачу: є приклади в світі, наприклад – Гонконг, Південний Тіроль. Коли, територія Криму має широку державну автономію, але входить у склад Української держави. Південний Тіроль – це окрема, фактично, держава, але вона входить у склад Італії. І питань не виникає, а там йшла війна десятки років», – вважає екс-президент.

Суспільство йде попереду політиків у питаннях повернення Криму – експерт

Юрій Смілянський

Єдиною можливою державною автономією, на якій Крим може повернутись в Україну, експерт фонду «Майдан закордонних справ» Юрій Смілянський називає національну автономію кримськотатарського народу. Водночас, пропозицію Кравчука називає неприйнятною.

Більше того, експерт переконаний, що запроваджена 22 вересня цього року в Херсонській області продовольча блокада Криму, до якої згодом додалась і енергетична, є ефективним засобом впливу. Економічні санкції, вважає Смілянський, є невід’ємною складовою для повернення Криму. Водночас, експерт не береться прогнозувати часові рамки повернення півострову до складу України.

«Наше політичне керівництво, на жаль, за два роки війни так і не розпочало створювати умови для майбутньої деокупації Криму. Це ж і від нас залежить, це наш інтерес і наша ініціатива. Тому що в питаннях Криму на сьогодні бачення і дії громадянського суспільства України йдуть далеко попереду від того, що бачить, осмислює і робить політичне керівництво країни», – вважає Смілянський.

Раніше Володимир Путін неодноразово визнавав причетність російських військових до окупації півострова. Зокрема, у фільмі «Крим. Шлях додому» президент Росії зізнався, що у березні 2014-го доручив перекинути на півострів розвідників, піхотинців і десантників, щоб ті заблокували і роззброїли українських військових.

Також в Міністерстві оборони України навесні 2014 року повідомляли про щонайменше одного загиблого українського військового. Пострілом снайпера 18 березня був вбитий прапорщик Сергій Кокурін. Відбулось це під час варти на спостережній вежі 13-го фотограмметричного центру Центрального управління воєнно-топографічного та навігації Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України у Сімферополі. Об’єкт, за твердженням українських військових, штурмували росіяни.