Про «потенціал» Путіна і «губи лося»: приватні розмови екс-президента США Клінтона

Білл Клінтон

Білл Клінтон був готовий залишити Хусейну й Мілошевичу владу, які би «лягли на дно»

Через 15 років після того, екс-президент США Білл Клінтон залишив Білий Дім, із розшифровок його приватних телефонних розмов зняли гриф секретності. Тоді Клінтон, спілкуючись із екс-прем’єром Великобританії Тоні Блером, позитивно відгукувався про чинного президента Росії Володимира Путіна та вважав, що той має «величезний потенціал». Він також був готовий залишити екс-президента Іраку Саддама Хусейна та екс-президента Сербії Слободана Мілошевича при владі, «якщо ті відступляться».

Білл Клінтон та Тоні Блер, судячи із 532 сторінок розшифрованих розмов, були близькими друзями, часто проводили час родинами та любили жартувати. Наприклад, Клінтон пропонував Блеру поняньчити його новонародженого сина, і звертався до екс-прем’єра Великобританії «татку». А той, у відповідь, обіцяв додати Клінтона до «списку няньок».

Клінтон у розмовах часто вставляв специфічні жарти про банани чи покупку кашемірових светрів у тодішнього президента Югославії Слободана Мілошевича, якого НАТО і ООН звинуватили у воєнних злочинах.

Екс-президент США також любив розповідати Блеру про вишукані ресторани та незвичні страви, які куштував. Наприклад, із захопленням описував, як їв «губи лося» із першим президентом Російської Федерації Борисом Єльциним. Тоні Блер спокійно вислуховував Клінтона і м’яко підштовхував його до серйозніших тим, наприклад, чи варто бомбити Сербію.

Моніка Левінскі і Гілларі Клінтон

Ці невимушені, на перший погляд, розмови велись у досить напружений для Клінтона період із травня 1997 року до грудня 2000 року, на який припав політично-сексуальний скандал із помічницею Білого Дому Монікою Левінскі. Утім, навіть у приватних розмовах із, ймовірно, найближчим другом Блером, Клінтон жодного разу не згадав її ім’я. Про свою дружину Гілларі Клінтон він також говорив нечасто, утім любив запрошувати друга до них у родинний будинок.

Білл вірив у дружину і тоді, коли Гілларі Клінтон балотувалась до Cенату США у 2000 році. За його словами, тоді вона все більше «звучала як політик». Зараз медіа припускають, що оприлюднення приватних розмов Білла може вплинути на чинну політичну кампанію Гілларі, яка балотується вже на президентське крісло в США.

Володимир Путін

Утім, Білл Клінтон і Тоні Блер обговорювали також серйозні політичні питання. Наприклад, особистість нового на той час російського політика Володимира Путіна, який змінив на посаді Єльцина в 1999 році. На думку Клінтона, він тоді мав «величезний потенціал», був «розумним та вдумливим». Також вірив, що зможе «багато справ із ним вести». З іншого боку, непокоївся, що через свої «гідні та прямолінійні наміри» може «погрузнути в демократії».

Екс-прем’єр Великобританії, натомість, розповідаючи про свою зустріч із Путіним, казав: «Йому здається, що його не розуміють, коли мова йде про проблеми, з якими (Путін – ред.) має справу. Він страшенно хотів мене вразити. Він хоче бачити в Америці партнера, я би сказав», – висловився Блер про Путіна наприкінці 90-х.


Саддам Хусейн і Слободан Мілошевич

Із розмов також можна зробити висновки про Клінтона як головнокомандуючого в найнапруженіший період відносин США із тодішнім президентом Іраку Саддамом Хусейном (1998 рік) та Слободаном Мілошевичем, тодішнім президентом Югославії, що мала у складі Сербію та Хорватію (1999 рік). Щодо обох Клінтон говорив, що готовий залишити їх у спокої, «якщо вони відступляться».

«Я сказав йому піти до Саддама, подзвонити йому, сказати, що я не зацікавлений вбивати його чи полювати на нього. Я не морочу йому голову. Я просто хочу, щоб його хімічні і біологічні програми (зброї – ред.) не рухались далі», – говорив Клінтон.

Білл Клінтон дратувався від того, що не може вести переговори з Хусейном напряму через пильну увагу преси.

Під час бомбардувань Косово, які здійснили сили НАТО проти режиму Мілошевича, Клінтон, схоже, був готовий «торгуватись» та залишити йому владу. Він вагався, чи варто надсилати в Сербію сухопутні війська, хоч на цьому і наполягали в США.

«Якщо дійде до військ, то що, на біса, ми робитимемо з Росією, якщо це зруйнує наші відносини», – говорив Клінтон про позицію тодішньої верхівки Кремля.

Клінтон попереджав Блера, що з роками загроза тероризму тільки зростатиме, адже ситуація вже тоді видавалась йому схожою «на фільми про Джеймса Бонда».

Вигадані розмови про шинку

Після оприлюднення приватних розмов Клінтона, їх швидко підхопили медіа та соцмережі. Зокрема, британський комік Майкл Спайсер написав цілу низку псевдорозмов, натхненний специфічним гумором Клінтона в розмовах із Блером. Наприклад, він вигадав діалог про те, як екс-президент розслабляється, «б’ючи шинку»:

«Президент: Мої руки трохи болять сьогодні, але зі мною все добре.

Прем’єр-міністр Блер: Твої руки?

Президент: Так, я бив шинку.

Прем’єр-міністр Блер: Вибач, ти сказав шинку?

Президент: Так, я розбив її на шматки. Я постійно так роблю. Це дозволяє розслабитись і позбутись напруги, знаєш? Після цього почуваєшся по-королівськи», – йдеться в вигаданому діалозі.


Абсурдність діалогу підсилили користувачі соцмереж, які прийняли це за реальну розмову та взялись жваво коментувати її.