Дніпропетровськ – Новорічно-різдвяні оселі різних часів демонструють в Дніпропетровському національному історичному музеї імені Яворницького. Фахівці відтворили автентичні інтер’єри XVIII, XIX та XX століть. Тут можна побачити, як чекали на свята люди в сільській хаті, і в дворянській вітальні, й у радянській квартирі. Усі інтер’єри представлені справжніми музейними раритетами. Над виставкою фахівці працювали понад півроку.
Цю незвичну виставку святкових інтер’єрів у стінах історичного музею відкриває імітована оселя німецьких колоністів. Німці почали переїздити на Катеринославщину ще у XVIII столітті. Саме вони, зазначають історики, привезли в край традицію святкувати Різдво та Новий рік з ялинкою. Серед старовинних меблів та мережив ручної роботи у відтвореному будиночку німців-переселенців – ялинка, вбрана яблуками та – досить незвично – картоплею. Про витоки такої традиції розповідає старший науковий співробітник музею Алла Москалець.
«В Німеччині картоплю довгий час називали земляним яблуком, вважали другим хлібом: коли був неврожай збіжжя, вона виручала родини, тому вони почали вішати на ялинки, окрім яблук, ще й картоплю. Це своєрідне прохання до Бога – пошли нам добрий врожай», – зазначила фахівець.
Окрім німецької оселі, співробітники дніпропетровського музею реконструювали ще три помешкання різних прошарків населення й епох у новорічний та різдвяний час: традиційну українську селянську хату, дворянську вітальню ХІХ століття та радянську квартиру 60-х років ХХ століття.
Фахівці не тільки відтворили інтер’єри цих осель, а й за допомогою музейних предметів, а й «накрили» святкові столи, виставивши на них типові страви, напої, посуд, задіявши понад тисячу унікальних музейних предметів.
Ялинка в Катеринославі: одна на цілу вулицю
В оселі катеринославської аристократії – серед розкішних меблів та картин – традиційне фортепіано. Ялинка – з пряниками та паперовими янголами. Музейники розповідають: у ті часи святково вбране деревце було неабиякою розкішшю. Ціна за живу ялинку сягала до 200 рублів, це при тому що середньомісячна зарплата катеринославського робітника складала 12 рублів на місяць, учителя – 20-30, інженера – 30-40. Відтак люди купували хвойну красуню в складчину, нерідко одну для кількох родин, а то й цілої вулиці, ставили в найбільшому помешканні.
Мода на ялинкові прикраси різнилась, якщо спочатку жителі міста воліли вбрати новорічне деревце якомога барвистіше, то вже у 1900-у році це почало вважатись несмаком, поширеними стали сріблясто-білі прикраси.
Чорна ікра в умовах радянського дефіциту
Чи не найбільше відвідувачів – біля новорічного інтер’єру радянської квартири 50-річної давнини. Баночка чорної ікри та «Шампанське», які поклали на стіл, визнають організатори виставки, були далеко не в кожній тодішній родині.
Людмила Гайда
«Тут у нас меблі того часу, посуд того часу. Квартира готова до зустрічі свята. Стіл сервірований, але неповністю. Печеня ще доходить у духовці», – розповідає відвідувачам завідувач науково-просвітницького відділу Дніпропетровського історичного музею Людмила Гайда.
А ось і новорічні дитячі костюми, зшиті дбайливими руками мам, обсипані блискітками з дощику. Відвідувачка виставки Оксана затрималась біля платтячка сніжинки з накрохмаленої марлі.
«Багато елементів, знайомих з дитинства. Дуже розчулило дитяче платтячко. Такою сніжинкою і я була в дитячому садку», – каже відвідувачка.
Дідух – дух глибинних традицій
Дух глибинних народних традицій відзначення зимових свят несе інтер’єр традиційної української хати. Дерев’яні санчата, знаряддя праці, вишиті рушники. На чільному місці – дідух зі збіжжя. Долівка в хаті засипана сіном, а стіл – соломою. Усе це мало нагадувати про справжній сенс святкування Різдва: Христос народився не в панських палатах, а в хліву.
«Ці інтер’єри розповідають в хронологічній послідовності, коли і як формувалися основні новорічні та різдвяні традиції, які на сьогодні існують в Україні. У виставці використано більше тисячі музейних предметів. Над виставкою працювали близько півроку», – розповіла старший науковий співробітник музею Алла Москалець.
Експозицію дніпропетровських музейників доповнюють десятки вітальних ретро-листівок різних років, зокрема, «ідеологічно витримані» радянські: Дід Мороз на вишитому рушнику подає хліб-сіль космонавту, Новий Рік з голубом миру на грудях тощо.
Багато поштівок упродовж останніх десяти років в дарунок музеєві передали жителі міста. Музей також продовжує з допомогою своїх відвідувачів збирати колекцію вінтажних ялинкових іграшок.