Наша мета – щоб про Україну писали не через війну, а через культуру – Кулеба

Київ – Поки в Україні точаться запеклі баталії навколо зросійщення її поп-культури, президент України Петро Порошенко радить українцям у новому році послухати пісню Джамали «Шлях додому», прочитати роман Сергія Лойка «Аеропорт» і переглянути фільм «Зима у вогні», знятий Євгеном Афанасьєвим. Ці твори є «відбитком» тих подій, які упродовж останніх двох років відбуваються в Україні і які представляють сучасну українську культуру в Європі та світі. Ба більше, самі митці стверджують, що Україна стала провідним трендом сучасної європейської культури, вона представлена у різних галузях мистецтва.

Сучасна історія української культури та знайомство з нею європейців почалось з перших годин Революції гідності. Майдан був мистецьким простором – художники писали портрети учасників Революції й новітні батальні сцени, стоячи на барикадах з пензлями і фотокамерами; зі сцени Майдану лунали сучасні українські пісні, які через інтернет чули у різних куточках світу; чи не на кожній барикаді можна було бачити плакати і гасла, які склали сучасний стиль мистецтва плакату. А документальні фільми про Майдан два роки поспіль зустрічають з оплесками на міжнародних кінофестивалях у Німеччині, Польщі, Франції, Швейцарії, зазначають мистецтвознавці.

Так, директор київського офісу Інституту Кеннана Катерина Смаглій зауважує, що Європа, світ у цілому потребують якомога більше правдивих історій про Україну, її науку, культуру, історію, мистецтво, національних героїв і громадських лідерів.

За останні два роки Україну в ЄС побачили уже не тільки через війну на Донбасі, а і завдяки українські культурі. І це результат спільної роботи влади і митців, зазначає посол з особливих доручень МЗС Дмитро Кулеба. З його ініціативи у будівлі міністерства працювали виставки, присвячені подіям Революції гідності та воєнним діям на Донбасі.

«Наша мета – щоб про Україну писали не через війну, а завдяки культурі», – каже дипломат.

Дмитро Кулеба

Українські мистецтвознавці зазначили, що і всередині країни, і в Євросоюзі сучасне українське мистецтво найбільше представлене документальним кіно, фотовиставками і виставками плакатів, а державні музеї і приватні галереї в Євросоюзі охоче приймають сучасних українських художників.

Цієї зими в Україні та ЄС можна бачити виставку «Досвід єднання: Майдан 2013 – 2014» (друга назва – «Правдиві свідчення: від Революції гідності до сьогодення»), на якій зібрано картини і плакати, присвячені Революції гідності і зроблені у ті дні митцями. Один з ініціаторів виставки, художник Мар’ян Лунів розповів Радіо Свобода, що її автори й відвідувачі осмислюють роль і значення Революції гідності для України та Європи, а також вшановують захисників України, котрі воюють за її незалежність на Донбасі.

«Виставка переросла у зустріч однодумців, там були представлені фотороботи тощо. І там же відбулась зустріч людей, які повернулись з АТО. У кожній локації змінюються акценти, але залишається те осердя, навколо якого виставка й вибудувана – це люди, які вболівають за Україну й шукають можливості для її підтримки», – зазначив Лунів.

А мистецтвознавець Наталя Мусієнко видала книгу «Мистецтво Майдану», в якій зібрана інформація про митців-учасників Революції гідності та їхні роботи. З книгою вже ознайомились американські та європейські фахівці. За словами Мусієнко, учасниками Майдану стали більшість київських, українських митців, громадських активістів. Ті, хто змінював мистецький простір Києва й України, хто «вмонтовував» сучасну українську культуру в європейський простір – ці люди змінили свою країну, а дехто у ці дні боронить Україну і цілу Європу від російської навали, каже фахівець.

«Книга є кроком, поштовхом для широкого соціокультурного портрету нашої епохи. І, звичайно, для наших західних партнерів це є розповідь про модерне сучасне мистецтво України», – розповіла Мусієнко Радіо Свобода.

Також по західних музеях і галереях сучасного мистецтва «мандрує» картина «Обличчя війни» художниці Дар’ї Марченко – це портрет президента Росії Путіна заввишки два з половиною метри, зібраний з 5 тисяч гільз.

«Не важливо, під яким кутом висвітлюєш війну, вона все одно складається з людських життів. Для мене обличчя війни – це Володимир Володимирович Путін. Ця картина має таку здатність – вираз обличчя Путіна змінюється залежно від освітлення, і така гра смислу і візуальної частини доповнюють одне одного», – каже художниця.

Сучасна музика: пісенна сага про українського героя

Окремо мистецтвознавці визначають роль музики, пісенної культури для створення музичного образу сучасної України. Українські музиканти, які співали зі сцени Майдану, а тепер виступають перед українськими бійцями на Сході, створюють образ сучасного українського героя – повстанця, охоронця України, воїна, патріота. Так, на футбольній першості Євро-2016 українські вболівальники обрали неформальним гімном збірної України пісню «Їхали козаки» у виконанні рок-групи «Тінь сонця».

Лідер гурту Сергій Василюк у розмові з Радіо Свобода висловив сподівання, що ця пісня додасть натхнення і сил футболістам, як до цього додавала наснаги українським бійцям на передовій. А до того ж, європейські вболівальники отримають змогу почути сучасну українську музику, каже Василюк.

«Про Україну європейці ще мало знають і нас сприймають дещо екзотично, якщо це Західна Європа. А якщо ми їдемо, наприклад, до Польщі, то, звичайно, там до українців, до митців уже давно звикли. І ставляться там до нас, я би сказав, по-братерськи», – зазначив Василюк.

За його словами, з перших днів Майдану в Європі зростає увага до України, включно з культурою. Тож усе більше українських музикантів отримують запрошення на міжнародні фестивалі, на гастрольні тури по Європі. Головне – продемонструвати національний колорит музики і високий рівень професійного виконання, стверджує Василюк.

Музикант, продюсер музичного проекту «Млин» Євген Павлюковський додає, що в Євросоюзі охоче слухають музикантів, які здатні продемонструвати самобутність української музики, який якраз і може «зачепити вибагливе європейське вухо». Павлюковський та його колеги і пропонують європейцям познайомитися з музично культурою України.

«Створюючи музичний проект «Млин», ми з самого початку розуміли, що без орієнтації на іноземного слухача просувати і популяризувати українську музику досить важко, та й один лише внутрішній ринок не зможе сьогодні дати достойним виконавцям необхідний для розвитку поштовх. Тому нині одним з пріоритетних напрямків нашої роботи є створення зрозумілої для європейського слухача української музичної концепції і співпраця з гуртами на міжнародному рівні», – каже Павлюковський у розмові з Радіо Свобода..

Українським музикантам сьогодні доводиться напружено працювати, щоб віднайти певні зв’язки і представити свою музику за кордоном, в цьому плані між Україною і Європою й досі існують певні бар’єри, визнає Павлюковський. Але те, що українські митці (художники, музиканти, кінематографісти) практично регулярно з’являються на європейських культурних майданчиках, свідчить, що у подоланні цих бар’єрів зацікавлені обидві сторони, стверджують фахівці.

На цю ж тему: