Нова форма, ліки чи солодощі. Чого не вистачає воякам?

Війна триває вже другий рік, а українські військові й досі потребують їжі, одягу, медикаментів. Велику частину запитів покривають волонтерські програми та центри допомоги бійцям АТО. Радіо Свобода дізнавалось про актуальні потреби бійців.

У Полтаві у Свято-Успенському кафедральному соборі збирають та відправляють допомогу військовослужбовцям у зону АТО. Окрім продуктів харчування, одягу та маскувальних сіток, Волонтерський центр «Полтавський батальйон небайдужих» власноруч виготовляє сухі борщі, печиво та полтавські галушки.

А на гроші від продажу сувенірів купують генератори та бензопили. Раніше волонтери надавали допомогу переважно полтавським військовим, нині ж намагаються підтримати усіх, хто звертається до них.

«Зараз багато чинників склалось разом, і ситуація в нас дуже плачевна, якщо минулого року нам провозили овочі мішками, тоннами, то цього року в нас майже пусто. Лише кілька банок консервації, а обсяги потрібної допомоги досить високі. Після обстрілів та швидкої зміни позиції хлопці втрачають навіть те, що мали, фактично залишаючись у єдиному комплекті одягу. Їх знову треба екіпірувати формою, взуттям, теплими речами. Просять їжу, тому що обмежений раціон, медикаменти. Зараз почався період застуд, хлопці грипують, із температурою вони виконують свої бойові завдання. Ми намагаємося співпрацювати з медиками, або з медінструкторами, які стежать за здоров’ям своїх бійців та підрозділів», – говорить волонтер «Полтавського батальйону небайдужих» Ольга Стенько.

Волонтери співпрацюють із діаспорами у Канаді, Сполучених Штатах, Британії та Іспанії, а також із волонтерськими центрами України. Судинний хірург Полтавської лікарні, волонтер Кирил Орлов, говорить, що аптечок першої медичної допомоги військовим не вистачає.

40 секунд, щоб урятувати людину (відео)

​

​«Стандарт Міністерства оборони досить дивний, деякі предмети в медичних рюкзаках та аптечках відсутні. У них є джгути Есмарха, що тріскаються взимку, а влітку плавляться в один шматок гуми. Також у ці аптечки кладуть біло-блакитні ампули Налбуфіна або Буторфанола, це наркотичні препарати, вони як напівопіоїди знижують тиск. За стандартом НАТО, без медпрацівника пацієнту знеболювальне не дають. Після поранення та втрати крові тиск знижений, серцю нічого качати – людина може померти. Лікарі намагаються забирати з аптечок ці наркотичні препарати, адже солдат, вважаючи їх «панацеєю», може вколоти собі, коли не треба. Така аптечка коштує близько 1000 гривень, і якщо боєць її загубив, чи не здав по завершенню служби, повинен заплати. Це постійна практика Міністерства оборони, з якою ми намагаємось боротися.

Начмедами в підрозділах часто ставлять фельдшерів, ветеринарів, була ситуація, коли лікарем призначили стоматолога-гігієніста, який відбілює зуби. Бригади на передовій медичними препаратами забезпечені лише на 30 відсотків. Часто не вистачає судинних протезів для зупинки кровотечі пошкоджених артерій, шовного матеріалу, дренуючих систем. На базі наших лікарень ми самі стерилізуємо й пакуємо перев’язувальні матеріали, виготовляємо тампонажні стрічки

Потреба в аптечках є постійно, і в комплектуючих, і в рюкзаках медиків. Ви бачили рюкзак медика? Він яскраво блакитного кольору! Куди з таким можна вийти? Одному з моїх підшефних лікарів запропонували взяти на баланс із вартістю 15 тисяч гривень. Нормальна людина буде такий брати? Він теж не взяв. Тому ми намагаємося самі збирати, комплектувати рюкзаки за стандартом НАТО. У них є шини і шийні коміри, декомпресійні голки і бандажі, перев’язувальні матеріали, не менше від 4 джгутів та багато іншого. В Україні сформувалося товариство волонтерів, в якому можна здійснювати обмін, наприклад, сьогодні я маю багато перев’язувального матеріалу, мені роблять запит і я надсилаю частину, а у зворотному напрямку отримаю щось, чого мені бракує», – розповів Радіо Свобода Кирил Орлов.

«Краще б прислали противірусні на зразок «Аміксину» або антибіотики»

Артилерист полку «Азов» Ігор Скляр нещодавно звільнився за власним бажанням, бо полк відвели на другу лінію оборони, а хлопець хоче бути на передовій. За кілька днів він вирушає в «Карпатську Січ». В «Азові» було все найкраще, але не за рахунок держави, розповів боєць.

«Колись була ситуація, нам видали нацгвардійську форму, вона була настільки низької якості, що при найменшому контакті з вогнем, з високою температурою, вона миттєво плавилась. А яка ж артилерія без високої температури? Полк у подальшому всіх бійців забезпечив формою «мультикам», але закуплена вона була не Нацгвардією, а за рахунок волонтерської допомоги. Один із перших безпілотників для артрозвідки привіз Юрій Бублик разом із «Батальйоном небайдужих». Класна річ, він часто виручав нас у корегуванні вогню по лінії фронту. Гарно укомплектовані аптечки були в кожного з нас, але знову ж таки не за рахунок держави.

Багато присилають таких медикаментів, як «Комбігрип», «Флюколд», вони розрекламовані, але не дієві. Краще б прислали противірусні на зразок «Аміксину» або антибіотики, їх багато потрібно в таблетках, в ампулах, взагалі все що із ГРВІ пов’язано.

Чого найбільше хочеться там, то це солоденького, його не так багато передають. Минулої зими нам присилали бафи, арафатки, і, звісно, в посилці були шоколадки і згущене молоко. Дуже приємно, коли найсмачніше з дому присилають», – каже, усміхаючись, артилерист Ігор Скляр.

Допомогу українським військовим у зону АТО волонтери намагаються відправляти щодня, говорять, що потреби дуже високі. Головне, щоб було що відправляти.