«Амністія» чи позбавлення громадянства для сепаратистів?

Питання про так звану «амністію» для сепаратистів на Донбасі знову опинилося в осередді уваги після повідомлень про якийсь новий план, що з’явився у Тристоронній контактній групі на її засіданнях у Мінську. Народний депутат України Ірина Геращенко (фракція «Блок Петра Порошенка»), яка є також уповноваженим президента України з мирного врегулювання ситуації на Донбасі і бере участь у цих засіданнях, однак, підтвердила Радіо Свобода, що ніякого плану наразі не обговорювали, й наголосила, що рішення з цього приводу буде ухвалювати тільки парламент України. Тим часом оливи до вогню підлив президент Петро Порошенко, виступивши на підтримку петиції про позбавлення українського громадянства за сепаратизм.

«Амністія» чи позбавлення громадянства для сепаратистів?

Мартін Сайдік

Російські засоби інформації широко розповсюдили у вівторок увечері слова спеціального представника ОБСЄ у справі врегулювання на Донбасі Мартіна Сайдіка щодо так званої «амністії» учасникам війни проти української влади на Донбасі. Після зустрічі Тристоронньої контактної групи і її робочих підгруп у Мінську австрійський дипломат заявив: «Координатор (від ОБСЄ в робочій підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи – ред.) підготував неофіційний робочий документ із питань «амністії» на підставі письмових пропозицій сторін. Цей документ буде обговорюватися в січні наступного року».

Щоправда, не всі ЗМІ точно передали ті слова. З деяких повідомлень випливало, ніби пропозиції щодо «амністії» вже обговорили в Мінську чи й навіть схвалили.

Олександр Турчинов

Під «амністією», хоча це юридично не точно, розуміють «недопущення переслідування і покарання осіб у зв’язку з подіями, що сталися в окремих районах Донецької і Луганської областей України» – так це визначено в Мінському протоколі від 7 вересня 2014 року. Верховна Рада України тоді ж, у середині вересня 2014-го, ухвалила закон про це, але він так і не набув чинності: тодішній голова парламенту Олександр Турчинов не став передавати його на розгляд і підпис президентові.

Ірина Геращенко

І хоча про таку «амністію» згадують на кожній зустрічі Тристоронньої контактної групи, ніяких пропозицій щодо цього ні у вівторок, ні на всіх попередніх засіданнях не оприлюднювали і їх не обговорювали, запевнила Радіо Свобода народний депутат від «Блоку Петра Порошенка», уповноважений президента України з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко. Вона представляє Україну в робочій підгрупі з гуманітарних питань, але каже, що її колеги в інших підгрупах теж підтверджують це.

Україна ухвалить «амністію» сама – Геращенко

Що ж до заяв про новий план щодо «амністії», підготований в ОБСЄ і, за словами Геращенко, тим часом не відомий українській стороні, вона наголосила: «Закон про «амністію» буде ухвалювати, за всієї поваги, не Мінська група, а український парламент. Там цей закон буде обговорюватися, важко дискутуватися – це перша ключова позиція».

Друга ключова позиція, за словами депутата, полягає в тому, що Україна вивчає зараз досвід інших країн, які пережили конфлікти, і те, як у них відбувалися такі амністії.

«В усіх країнах світу амністія відбувається виключно після стабілізації безпекової ситуації. Ніде не проходить амністія в час, коли триває вогонь, тому що це безкарність. Мова має йти про роззброєння, про відведення військ. І також дуже чітко потрібно буде дискутувати відносно тих злочинів, які в жодному разі не потрапляють під амністію, а це вбивства й інші злочини проти людяності», – наголосила Ірина Геращенко.

Вона також звернула увагу, що питанням «амністії» постійно зловживають бойовики, намагаючись пов’язати з ним звільнення заручників – яке, за її словами, відповідно до мінських домовленостей і позиції України, має відбутися до кінця 2015 року.

Чи позбавляти громадянства за сепаратизм?

А тим часом у понеділок, іще до зустрічей у Мінську, нову пропозицію щодо долі сепаратистів – позбавляти їх громадянства України – підтримав президент Петро Порошенко.

Петро Порошенко

Коментуючи електронну петицію про це на сайті голови держави, яка набрала достатньо підписів, Порошенко заявив: «Я вважаю, що в умовах війни країна повинна мати цей інструмент, і буду просити народних депутатів, щоб вони розглянули й, за можливістю, підтримали авторів петиції і президента України».

Ця пропозиція вже викликала суперечливі відгуки. Одні вітають її, інші застерігають, що такий крок може призвести до посилення напруженості в тимчасово окупованій частині Донбасу.

«Амністія» не стосуватиметься воєнних злочинців, і не тільки

Та, незалежно від долі такої пропозиції, українські посадовці багато разів наголошували, що передбачена мінськими угодами «амністія» сепаратистам не буде, відповідно до норм міжнародного права, стосуватися винних у злочинах проти людяності.

Павло Клімкін

На цьому, зокрема, багато разів наголошував міністр закордонних справ України Павло Клімкін. За його словами, на цій позиції Україна твердо наголошує і в перебігу міжнародних переговорів у «нормандському» форматі.

А президент Петро Порошенко ще після ухвалення українського закону – того, що так і не набув наразі чинності, – заявляв: «Ті, хто скоїв навмисне вбивство, ті, хто вбивав українців, не підпадають під амністію. Ті, хто скоював теракти, створював терористичні організації, збивав літак («Малайзійських авіаліній» – ред.), мародерствував, ґвалтував, знущався над полоненими, знущався над загиблими – низка статей, передбачених у Кримінальному кодексі, – ніякого шансу потрапити під амністію не мають».

За тим досі не чинним законом, ті, хто «були учасниками збройних формувань або особами, задіяними в діяльності таких формувань, та/або брали участь у діяльності самопроголошених органів у Донецькій, Луганській областях або протидіяли проведенню антитерористичної операції», «звільняються від кримінальної відповідальності за умови, що вони до спливу місяця з моменту набрання чинності цим Законом звільнили або не утримують заручників, добровільно здали державним органам або не зберігають вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини, вибухові пристрої, військову техніку, не займають будівлі, приміщення державних органів і органів місцевого самоврядування та не беруть участі у блокуванні роботи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій у Донецькій та Луганській областях, про що подали відповідну заяву в орган досудового розслідування, який здійснює кримінальне провадження».

Список винятків з «амністії» треба розширити – правозахисники

Іще тоді ж застереження щодо цього закону висловила правозахисна організація Amnesty International – через його надмірну м’якість. Закон може позбавити жертв катувань права на справедливість та має бути змінений, наголосили правозахисники.

Катування та інші серйозні порушення прав людини і порушення міжнародного гуманітарного права мають бути внесені в перелік злочинів, які не будуть підпадати під звільнення від кримінальної відповідальності, заявили в організації.

При цьому там нагадали: міжнародне право забороняє амністію чи аналогічні заходи щодо дій, які були вчинені в контексті конфлікту та є злочинами згідно з міжнародним правом.

Уже не перший «план Мореля»

А згаданий на початку координатор від ОБСЄ в робочій підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи П’єр Морель, який, за словами Мартіна Сайдіка, підготував якийсь документ про «амністію», став відомим кілька місяців тому за дуже схожої ситуації.

П’єр Морель

Тоді він так само розробив свої власні пропозиції щодо змін до законодавства України – стосовно місцевих виборів на окупованій нині частині Донбасу. Той документ, що потрапив до української преси, передбачав проведення таких виборів за нормами, відмінними від решти України.

Петро Порошенко тоді ж наголосив, що вважає цей план особистою думкою французького дипломата, а українська влада не допустить тиску на себе в питанні виборів в окупованих районах Донецької та Луганської областей. Ці вибори, наголосив тоді президент, проходитимуть за українським законодавством, і якщо потрібно вносити які-небудь зміни, це має пройти процедуру обговорення та голосування в українському парламенті.