Реформа Генпрокуратури: змінили структуру, але не кадри

Київ – У Генеральній прокуратурі звітують про завершення першого етапу реформування. Генпрокурор призначив майже усіх керівників місцевих прокуратур, які були створені замість міських та районних. Натомість експерти заявляють, що фактично реформи не відбулося, адже на керівних посадах залишилися здебільшого ті самі люди, тоді як керівництво держави та генпрокуратури неодноразово обіцяло, що завдяки відкритому конкурсу туди прийдуть нові люди.

Реформа генпрокуратури: змінили структуру, але не кадри

Попервах в ході реформи замість 638 міських районних та міжрайонних прокуратур планували створити 178 місцевих. Проте 23 місцеві прокуратури в Криму та на Донбасі наразі створювати не стали.

Нові керівники місцевих прокуратур мали бути призначені внаслідок відкритого і прозорого конкурсу, який проходив у чотири етапи. Причому, як зазначали в Генпрокуратурі, взяти участь в конкурсі могли не лише працівники цього відомства, але й люди, які там ніколи не працювали.

У свою чергу, генпрокурор Віктор Шокін наголошував, що «нові кадри мають стати двигуном реформування органів прокуратури».

Генпрокурор обрав тих, хто не загрожує системі – Каленюк

Віктор Шокін

Утім, за результатами конкурсу, 84% керівних посад посіли колишні прокурори міст та районів або їхні заступники, а жоден кандидат, який до цього не працював у прокуратурі, не очолив місцевої прокуратури.

«Якщо немає нових людей серед керівників місцевих прокуратур, то це означає, що не було політичної воли, аби вони з’явилися. Ми чудово розуміємо, що конкурси відбувалися контрольовано з боку Генпрокуратури. І якщо Генпрокуратура не була зацікавлена в оновленні, то ми такий результат і отримали», – каже член парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції позафракційний Юрій Дерев’янко.

Виконавчий директор Центру протидії корупції Дарія Каленюк також вважає показовим, що жоден сторонній кандидат не посів керівної посади. За її словами, конкурсна система була побудована так, що остаточне рішення залишалося за генеральним прокурором.

«Конкурсна комісія рекомендує генпрокурору трьох кандидатів – на основі рейтингів знань законодавства, загальних здібностей і співбесіди. А потім він одного призначає. Оскільки генпрокурор зорієнтований не на реформи, а на консервацію діючої корумпованої системи, то очікувати від нього призначення нових людей, які можуть стати загрозою цій системі, не варто», – вважає Дарія Каленюк.

Крім того, до роботи конкурсних комісій також є чимало запитань. Зокрема, в деяких областях у комісіях працювали депутати, які були обрані в цьому регіоні, а отже мають там власні інтереси.

Шокін чи Сакварелідзе – хто відповідальний за результат?

Давид Сакварелідзе

Колишній очільник громадсько-консультативної ради при Генпрокуратурі Володимир Бойко вважає, що за результати реформування повністю відповідальний заступник генпрокурора Давид Сакварелідзе.

«Це компетенція повністю Сакварелідзе. Взагалі-то, там не прийнято, щоби інструкції чи нормативні документи підписував той, хто їх розробляв. А тут – підпис Сакварелідзе! Шокін лише затверджував, суто формально як генпрокурор, а всі документи підписані Сакварелідзе», – наголошує він.

Натомість Дарія Каленюк зазначає, що за результати реформи та кадрового підбору відповідальний насамперед генеральний прокурор.

«Сакварелідзе курував цю реформу, але його ім’я використали. Його проблема в тому, що він дав використати своє ім’я. На багатьох заходах останні кілька місяців реформу представляв одіозний перший заступник генпрокурора пан Севрук. Думаю, що Севрук і Шокін мали набагато більший вплив на цю реформу, ніж Сакварелідзе», – зазначає вона.

Раніше генпрокурор Віктор Шокін заявляв, що після завершення реформи прокуратури він має намір піти у відставку. Проте експерти схиляються до думки, що найближчим часом навряд чи в генпрокуратурі відбудеться зміна керівництва.