Державний секретар США Джон Керрі відвідав Москву й зустрівся у столиці Росії, зокрема, з головою МЗС Сергієм Лавровим, а потім і з президентом Володимиром Путіним. Головною темою розмов був пошук шляхів урегулювання в Сирії й намагання США схилити Москву, яка дотепер беззастережно підтримує владний у Сирії режим, пристати на підходи світової спільноти. І саме слово «Сирія» найбільше лунало в публічних заявах цього дня. Та другою найважливішою темою візиту було становище в Україні. І тут, як і прогнозували експерти, прориву не відбулося: сторони лише вкотре заявили, що «підтримують необхідність виконання мінських домовленостей». Зате щодо Сирії вони знайшли певний «спільний ґрунт» із деяких питань.
У перебігу зустрічей із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і президентом Володимиром Путіним державний секретар США Джон Керрі провів «добру дискусію» щодо України, сказав сам голова американської дипломатії.
Your browser doesn’t support HTML5
Він нагадав позицію Вашингтона: що швидше будуть виконані мінські домовленості про врегулювання на Донбасі, то скоріше будуть зняті санкції США і ЄС щодо Росії. Керрі висловив сподівання, що це відбудеться ближчим часом.
Лавров, зі свого боку, заявив, що і Росія, і США підтримують мінські домовленості, а також «нормандський формат» переговорів про врегулювання на сході України, і будуть використовувати «всі свої можливості», щоб домогтися повного виконання домовленостей.
Певні здобутки в переговорах про Сирію
І це було практично все, що пролунало за результатами московських зустрічей про Україну. Головна частина виступів Керрі й Лаврова була присвячена здобуткам у домовленостях із сирійського питання. І, за словами перемовників, деякі такі здобутки є.
Зокрема, сказав Керрі, сторони знайшли «спільний ґрунт» із приводу того, які сирійські опозиційні групи мають узяти участь у мирних переговорах про врегулювання в Сирії, а які будуть визнані терористичними й не допущені до цих переговорів.
Це підтвердив і Лавров, який додав, що переговори були «предметні й конкретні» й дали можливість узгодити певні кроки, щоб зробити більш дієвою боротьбу з екстремістським угрупованням «Ісламська держава» в Сирії.
Розбіжності між США й Росією лишаються
Та Керрі виступив і з іншими заявами, що Москві не до душі. Він, зокрема, наголосив на незмінній позиції США: нинішній президент Сирії Башар аль-Асад, що має незмінну підтримку Кремля, не зможе бути лідером Сирії в майбутньому.
Крім того, сказав держсекретар США, він висловив Путіну занепокоєння Вашингтона, що частина повітряних ударів Росії в Сирії спрямована не проти ісламістів, як декларує Москва, а проти загонів поміркованої опозиції, що мають підтримку більшої частини Заходу й арабського світу. Путін «узяв це до уваги», сказав Керрі.
Крім того, в перебігу візиту Джон Керрі також зустрівся з головою Московської Гельсінської групи, російською правозахисницею Людмилою Алексеєвою. Як розповіла вона після зустрічі, Керрі розпитував її про загальне становище в Росії й про вплив на суспільство закону про «іноземних агентів» серед неурядових організацій. Алексеєва ж, зі свого боку, закликала Вашингтон і Москву «помиритися», і Керрі, за її словами, відповів, що для цього й приїхав.
Спостерігачі не мали сподівань на успіх щодо України
Перед нинішніми зустрічами в Москві Джон Керрі нагадував: Україна є так само важливим елементом його переговорів у столиці Росії, як і Сирія. «Ніщо не викличе в нас більше задоволення, ніж подолання розбіжностей щодо України», – сказав, зокрема, Керрі.
Та Росія залишилася при своїй лінії, яка полягає у твердженнях, що мінських угод не виконує влада України, тому Захід має чинити тиск на Київ, а не на Москву. Лавров перед початком зустрічей саме так визначив бачення Москвою ролі США в урегулюванні на сході України: «Враховуючи міру впливу Вашингтона на Київ, це було б доброю підмогою для діяльності в «нормандському форматі».
Щодо перспектив закінчення агресії Росії на українському Донбасі ще напередодні зустрічей в американських оглядачів особливих сподівань не було. Колишній посол США в Україні, а нині директор проекту «Ініціатива контролю за озброєннями і непоширення ядерної зброї» дослідницького центру «Інститут Брукінґза» у США Стівен Пайфер в інтерв’ю Радіо Свобода висловив саме таку думку: «Якби політика Росії мала змінитися, якби там були щиро зацікавлені підтримати врегулювання на умовах, що були б прийнятні для Києва, то можна було б чекати на якийсь поступ… Та я не бачу ніяких свідчень про можливість такої зміни в Москві».