Київ – Етап співбесід із кандидатами на посаду антикорупційного прокурора завершено. Таке рішення ухвалила конкурсна комісія, призначивши голосування на 27 листопада. Конкурсний відбір відбувався прозоро, вважають експерти громадських антикорупційних організацій, однак під час голосування може бути ухвалене політичне рішення. Водночас, саме призначення залежатиме від волі чинного генпрокурора Віктора Шокіна.
Your browser doesn’t support HTML5
Відмовитись від використання «детектора брехні» для додаткового тестування претендентів на посаду очільника антикорупційної прокуратури і перейти безпосередньо до голосування вирішила комісія з проведення конкурсу.
Голова комісії, президент правозахисного центру «Ла Страда-Україна» Катерина Левченко зазначила: «Хоча деякі члени комісії вже визначились, але (решті – ред.) ще треба подумати над цим. Я пропоную голосувати завтра о 12-й годині. Тобто ми робимо перерву і продовжуємо засідання».
На використанні поліграфа наполягали члени комісії правозахисник Йосип Зісельс та Віталій Шабунін із «Центру протидії корупції», однак пропозиція не отримала підтримки більшості.
Комісія хоче якомога швидше ухвалити рішення – Хмара
Серед фіналістів конкурсу наразі є сильні фігури, які могли б очолити Антикорупційну прокуратуру, однак комісія може ухвалити політичне рішення і обрати зручну для чинної влади кандидатуру, вважає виконавчий директор «Transparency international Україна» Олексій Хмара.
«Деякі люди прийшли у комісію просто для того, щоб голосувати так, як їм сказали боси: політичні чи фінансові. Інші люди мають свою думку, але хочуть, щоб вона максимально резонувала з очікуваннями перших осіб держави. І є третя категорія – дуже небагато таких людей в комісії – які мають і досвід, і розуміння, і готові заради принципів сперечатися з іншими. А велика частина комісії ні за що насправді не готова сперечатися – вони хочуть якомога швидше ухвалити одностайне рішення», – зазначає він.
На посаду антикорупційного прокурора є чотири кандидати-фаворити – Банчук
На сьогодні із 15 кандидатів можна виокремити чотирьох «фаворитів», у яких найвищі бали і які успішно пройшли співбесіду, говорить експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.
«Це Касько Віталій, це Роман Говда, хтось є ще, що має певний прокурорський досвід у минулому, але останні років 15 працював у Національному банку, і не виключено, що він може також бути певною альтернативою цим різним течіям. І Наталія Бабенко, я так розумію», – припускає він.
Водночас, процедура призначення антикорупційного прокурора передбачає, що його із запропонованих конкурсною комісією кандидатів обирає генеральний прокурор, зауважує Банчук.
Він звертає увагу на конфлікт між чинним очільником відомства Віктором Шокіним та одним із кандидатів – Віталієм Каськом.
«Очевидно, навіть якщо він буде рекомендований, навіть якщо він буде рекомендований на першому місці конкурсною комісією, то генеральний прокурор – 99%, що він не захоче затверджувати цю людину на цій посаді», – каже представник Центру політико-правових реформ.
Про те, що антикорупційного прокурора могли обрати ще на засіданні 26 листопада, у першій половині цього дня повідомили депутат від «Блоку Петра Порошенка» Мустафа Наєм та секретар комісії, голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін.
За словами активіста, це робиться, зокрема, для просування двох кандидатів. Перший з них – це чинний заступник генпрокурора Роман Говда, який зазначив у своїй анкеті, що під час Майдану очолював у Генпрокуратурі відділ, що контролював дотримання законів у процесі слідчих дій міліції.
Друга – Наталія Бабенко, котра, як повідомляє «Центр протидії корупції», працювала заступницею Романа Андрєєва, якого медіа пов’язують із так званою «тіньовою прокуратурою», створеною сином колишнього генпрокурора Артемом Пшонкою для контролю над ключовими кадровими призначеннями.
Усього конкурсна комісія отримала 360 заяв і пакетів документів від кандидатів, до співбесід після конкурсу допустили 128 людей. Раніше президент Петро Порошенко висловив сподівання, що антикорупційного прокурора оберуть вже до 1 грудня.
Загалом боротися з корупцією в Україні мають три структури: Національне антикорупційне бюро, Спеціальна антикорупційна прокуратура і Національне агентство із запобігання корупції. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк пропонував також створення міжнародної антикорупційної місії із залученням представників правоохоронних органів Євросоюзу і США.