Вечір Сергія Жадана у Будапешті

Будапешт – Шанувальники творчості Сергія Жадана зустрілися з українським поетом і письменником цього тижня на його першому літературному вечорі у Будапешті. Запитань до Жадана місцева публіка задала дуже багато. На жаль, знаний літератор із Харкова не встиг на всі з них відповісти. Але пообіцяв знову приїхати до Угорщини найближчим часом, щоб продовжити спілкування з угорськими читачами.

Вечір Сергія Жадана у Будапешті

До Будапешта Сергія Жадана запросило національне самоврядування українців IV району столиці за організаційного сприяння відділення української мови й літератури факультету славістики Будапештського університету імені Лоранда Етвеша. На столиках для бажаючих прочитати або придбати книжки письменника з України розклали романи «Депеш мод» і «Ворошиловград» в угорському перекладі Ґабора Кернера будапештського видавництва «Європа», а також деякі українські видання письменника.

Деякі читачі зі знанням української мови перед початком зустрічі зізналися, що угорський переклад не зовсім коректно порівнювати з українським оригіналом, висловлюючи критику на адресу перекладача, який, до речі, на початку 2000-х років перекладав деякі твори Оксани Забужко та Юрія Андруховича. Проте до самої дискусії про конкуренцію літературних перекладів справа так і не дійшла, тим більше що і самі українські автори довідувалися про вихід своїх книжок в Угорщині вже, так би мовити, постсфактум.

Література як об’єднавчий фактор

Хоча читачі в залі все-таки очікували почути від Сергія Жадана дечого більшого, ніж розмов на специфічні теми, непрямо дотичні до літератури. І він не розчарував, або й, навпаки, розчарував їх стосовно бачення суспільно-політичних процесів в Україні.

«Ви знаєте, насправді хочеться говорити, і мені здається, необхідно говорити, дуже прості речі. Скажімо, що ми – одне суспільство, що ми – один народ, що ми далі залишаємося однією країною, що ми не забуваємо про цих людей, які там (на сході України, – ред.) живуть, що ми і далі сприймаємо їх не як зрадників, а як співвітчизників. Можливо, це наївно звучить, але для людей, які там, живуть, це дуже важливо», – зазначив Жадан.

Він проти того, щоб ділити громадян України на патріотів чи сепаратистів, і вважає, що письменники своєю творчістю повинні працювати на об’єднання своїх читачів, а не навпаки.

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, чому для Сергія Жадана важлива здебільшого соціальна література, письменник зауважив: «Як письменник я намагаюся бути близьким не до соціальної теми, а до своїх героїв і читачів. Я маю розказати про ті речі, якими мої сучасники живуть, які їх хвилюють... Безперечно, це не лише якісь соціальні проблеми, не тільки політика, а це й певні особисті речі, теми, пов’язані зі стосунками, вірою, релігією, вихованням, іншими якимись аспектами людського життя. Ось моя остання прозова книжка «Месопотамія», вона максимально антисоціальна, вона саме про стосунки між чоловіками і жінками, пафосно кажучи, про любов».

Деякі свої вірші Сергій Жадан декламував у залі українською. Угорські читачі могли читати їх англійською. Звісно, ті, які останню мову розуміють. Бела Новґраді, який приїхав на вечір з українським письменником із північно-угорського міста Шалґотар’ян не знає ані української, ані англіської.

«Я буваю час від часу на заходах української громади і мені завжди подобається. Нині мені було приємно бачити на обличчях українців, що вони сприймають поезію Жадана дуже глибоко, ніби насправді переносяться на рідну землю. І це мене дуже тішить як пересічну людину і читача», – поділився він своїми враженнями від зустріч.